Постанова № 49119266, 25.08.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа № 902/392/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Демидюк О.О.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.07.15 р.

у справі № 902/392/14 (суддя Колбасов Ф.Ф. )

позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство "Дельта Банк"

відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат"

відповідач ОСОБА_3 підприємство "Уманський консервний комбінат"

відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_4 урожай"

про стягнення 12 525 682,24 грн. заборгованості за кредитним договором та договорами поруки

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5 (довіреність від 22.05.2015р.);

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився;

відповідача 3 - не з'явився;

апелянта - не з'явився.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не надходило.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду".

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.07.2015 у справі № 902/392/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю" Гайсинський консервний комбінат", Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" про стягнення 12 525 682,24 грн. заборгованості за кредитним договором та договорами поруки в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі № 902/392/14 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ПАТ "Авант-Банк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області скасувати та прийняти нову ухвалу, заяву про заміну стягувача ПАТ "Дельта-Банк" на процесуального правонаступника ПАТ "Авант-Банк" задоволити.

Позивач - ПАТ "Дельта Банк" та відповідач-1 - ТзОВ "Гайсинський консервний комбінат" у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні 11 серпня 2015 року представники апелянта та позивача повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

В судове засідання 25 серпня 2015 року представники апелянта та відповідачів не з'явилися. При цьому, від відповідача-1 - ТзОВ "Гайсинський консервний комбінат" на адресу апеляційного суду надійшло електронне повідомлення про неможливість його представника взяти участь у судовому засіданні. Крім того, відповідач-1 просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників апелянта та відповідачів.

Крім того, відповідно до п.3 ухвали апеляційного суду від 11.08.2015 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні 25 серпня 2015 року представник позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта та позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Вінницької області від 24.04.2014р. у справі №902/392/14 позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат", до Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" про стягнення 12525682,24 грн заборгованості за кредитним договором та договорами поруки - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" та Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" та товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 9700000,00 грн заборгованості за кредитом; 2225122,19 грн заборгованості за відсотками; 459487,67 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту; 58112,87 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків та 73080,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі №902/392/14 рішення господарського суду Вінницької області скасовано та прийнято нове: позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" та дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 9700000,00 грн. заборгованості за кредитом; 2225122,19 грн. заборгованості за відсотками; 459487,67 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 58112,87 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків; судовий збір в сумі 36 540, 00грн; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" та товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 9700000,00 грн. заборгованості за кредитом; 2225122,19 грн. заборгованості за відсотками; 459487,67 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 58112,87 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків; судовий збір в сумі 36 540,00 грн.

18.12.2014 року на виконання вищевказаної постанови господарським судом Вінницької області видано відповідні накази.

06.05.2015 року до господарського суду Вінницької області від Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" надійшла заява про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №902/392/14 (т.3, а.с.47-50).

Вказана заява обгрунтована тим, що на підставі договору застави майнових прав від 05.02.2015 року, укладеного між ПАТ "Авант-Банк" та ПАТ "Дельта Банк", майнові права за Кредитним договором № 49.8.2/38/2007-КЛТ від 23.08.2007 року та за Кредитним договором № 22/46/07-КЛТ від 20.06.2007 року передані в заставу ПАТ "Авант-Банк".

Пунктом 3 договору застави майнових прав від 05.02.2015 року визначено, що заставодержатель має право, зокрема: звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає із заставленого права) і реалізувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за кредитним договором у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов'язань, у тому числі у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення Заставодавця до категорії неплатоспроможних. Пунктом 3.1.5. пункту 3.1 статті 3 договору застави передбачено право заставодержателя самостійно без звернення до суду здійснювати реалізацію майнових прав, наданих заставодавцем у забезпечення за кредитом. Пунктом 4.7. договору застави сторони погодили порядок реалізації майнових прав шляхом уступки вимоги у випадку прийняття рішення про запровадження тимчасової адміністрації/призначення ліквідатора/реорганізації (злиття/приєднання/виділення) заставодавця (ПАТ "Дельта Банк"). Так, у випадку настання такої події заставодержатель набуває всіх прав та обов'язків кредитора до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за договором застави. На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Заявник, посилаючись на викладені обставини, вважає, що з 03.03.2015 року ПАТ "Авант-Банк" набув прав та обов'язків кредитора за кредитним договором № 22/46/07-КЛТ від 20.06.2007 та відповідно за договорами поруки №22/46/П01/08-ПЛТ від 05.03.2008 та №22/46/П02/11-КЛТ від 31.10.2011р.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подана заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задовлення заяви Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником по справі № 902/392/14.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.02.2015 року між ПАТ "Авант-Банк" (заставодержатель/апелянт) та ПАТ "Дельта Банк" (заставодавець/позивач) був укладений договір застави майнових прав (далі - договір застави, т.3, а.с.57-64), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №213, відповідно до п.1.1. якого предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами, зокрема, кредитний договір № 22/47/07-КЛТ від 20.06.2007р. між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитними договорами є заставодавець за цим договором, та ТОВ "Гайсинський консервний комбінат".

В пункті 3.1.4. договору застави сторони зазначили, що заставодержатель має право, зокрема: звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає із заставленого права) і реалізувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за кредитним договором у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов'язань, у тому числі у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення заставодавця до категорії неплатоспроможних.

Пунктом 3.1.5. договору застави передбачено право заставодержателя самостійно без звернення до суду здійснювати реалізацію майнових прав, наданих заставодавцем у забезпечення за кредитом.

Пунктом 4.7. договору застави сторони погодили, що у разі прийняття рішення про запровадження тимчасової адміністрації/призначення ліквідатора/реорганізації (злиття/ приєднання/ виділення) заставодавця (ПАТ "Дельта Банк"), заставодержатель набуває всіх прав та обов'язків кредитора до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за договором.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Заявник, посилаючись на викладені обставини, вважає, що з 03.03.2015 року ПАТ "Авант-Банк" набув прав та обов'язків кредитора за кредитним договором № 22/46/07-КЛТ від 20.06.2007р. та відповідно за договорами поруки №22/46/П01/08-ПЛТ від 05.03.2008р. та №22/46/П02/11-КЛТ від 31.10.2011р.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями від 18 травня 2015 року, призначеної наказом №67 від 11.03.2015 року, затвердженого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Дельта Банк", комісія затвердила результати перевірки, якою виявлено, що договір застави майнових прав від 05.02.2015 року є нікчемним. Цим же рішенням було доручено Генеральному департаменту правового забезпечення діяльності банку направити повідомлення про нікчемність правочину заявнику згідно статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в разі необхідності розпочати претензійно-позовну роботу щодо застосування наслідків нікчемності правочинів (договорів).

Згідно п.п. 1,5,7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

За приписами ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

ПАТ "Дельта Банк" 10.06.2015 року направив ПАТ "Авант-Банк" повідомлення про нікчемність договору застави майнових прав від 05.02.2015р., а 12.06.2015р. направив додаткове повідомлення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень та описами вкладення у цінний лист від 10.06.2015р. та від 12.06.2015р. (т.4, а.с.122-125).

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Тобто, у розумінні наведеної норми майнові права можуть бути предметом застави, якщо вони можуть бути відчужені заставодавцем і на них може звертатися стягнення.

Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України та ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майнові права визначаються як будь-які права, пов'язані з майном. Наведені правові акти застосовують поняття "майнові права" які відмінні від поняття "майно". Майнові права (як і майно) є відчужуваними.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст.589 ЦК України).

Відповідно до ст.590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Разом з тим, ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Отже, укладання договору застави не передбачає заміну кредитора у зобов'язанні на відміну від правочину відступлення права вимоги, за яким відповідно до ст. 512 ЦК України здійснюється така заміна кредитора у зобов'язанні.

Аналогічну правову позицію про те, що заміна кредитора у зобовязанні в силу положень ст.ст. 512, 513 здійснюється, зокрема, у формі правочину, шляхом укладання договору відступлення права вимоги, а договір застави за своєю правовою природою не є договором про відступлення права вимоги, викладена в постановах Верховного Суду України від 12.08.2011р. у справі №33/341, від 12.09.2011р. у справі №11/384 та Вищого господарського суду України від 17.11.2011р. у справі №20-6/57-10-1631.

Згідно п.2 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Отже, через введення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" втратив можливість щодо будь-якого відчуження майна банку.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником по справі № 902/392/14.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.07.2015 року у справі №902/392/14 - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.