Ухвала суду № 49119120, 25.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"25" серпня 2015 р. Справа № 922/4846/13

вх. № 4846/13

Суддя господарського суду: Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання: Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

стягувача - ОСОБА_1

МОУ - ОСОБА_2

ВДВС - не з'явився,

розглянувши скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області по справі за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, м. Харків до ФОП ОСОБА_3, м. Чугуїв про стягнення 13118,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2015 року до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі - ВДВС) звернувся стягувач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків. У скарзі останній просить суд:

- витребувати з Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області матеріали виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2013 року по справі №922/4846/13;

- визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4, з виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року по справі №922/4846/13 протиправною;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.06.2015 року;

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області вжити всіх можливих заходів передбачених ЗУ Про виконавче провадження, для виконання боржником рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2013 року;

- зобов'язати начальника Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області здійснити контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою проведення виконавчих дій з виявлення майна ФОП ОСОБА_3Г і звернення на нього стягнення для виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року по справі №922/4846/13 в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2015 року скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2015 року об 11:45 год. Ухвалою суду від 12.08.2015 року розгляд скарги був відкладений до 25.08.2015 року до 10:15 год.

19.08.2015 року до господарського суду від міністерства оборони України надійшли письмові пояснення по сказі.

Надані пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

21.08.2015 року до суду від представника стягувача надійшли додаткові письмові пояснення до скарги.

Надані пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.08.2015 року представники стягувача та МОУ підтримали скаргу та просили суд її задовольнити.

Представник ВДВС правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення скарги до розгляду за адресою, вказаною у скарзі та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дійшов висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як встановлено судом, 23 грудня 2013 року господарським судом Харківської області по справі № 922/4846/13 було винесено рішення, яким стягнуто з ФОП ОСОБА_3 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, р/р № 35226201015404 в ГУДКС в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) заборгованість у розмірі 10 587,76 грн. та пеню у розмірі 235,12 грн.

Листом №1227 від 20.03.2015 року КЕВ м. Харків направив на ім'я начальника Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області заяву про відкриття виконавчого провад ження разом із оригіналом судового наказу від 08.01.2014 року.

05.05.2015 року на адресу КЕВ м. Харків надійшла постанова державного виконавця Сергєєвої Т.А., про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2015 року (ВП №47153632).

Листом №2087 від 14.05.2015 року КЕВ м. Харків було направлено на адресу державного виконавця запит про хід виконавчого провадження та вжиті заходи державного виконавця стосовно виконання вищевказаного рішення господарського суду Харківського суду.

13.07.2015 року на адресу КЕВ м. Харків надійшла відповідь державного виконавця на лист КЕВ м. Харків №2087 від 14.05.2015 року разом із постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.06.2015 року, на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження.

Стягувач вважає, що державний виконавець не виконав усіх можливих заходів примусового виконання рішення суду, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та передчасно закрив виконавче провадження та повернув виконавчий документ стягувачу, у зв'язку з чим звернувся з даною скаргою до господарського суду Харківського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до умов якої, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що, відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

- інші заходи, передбачені рішенням.

Як зазначалося вище, представник ВДВС в судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду матеріалів виконавчого провадження не надав. Представником стягувача до скарги були подані копії, які містяться У Єдиному реєстрі виконавчих проваджень в мережі Інтернет, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2015 року, постанова про стягнення виконавчого збору від 15.04.2015 року, постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного від 15.04.2015 року, постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного від 18.06.2015 року, постанова про повернення виконавчого документа сгягувачу від 18.06.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - фізичної особи, здійснюють органи внутрішніх справ (ч. 2 статті).

В п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень зазначено, що перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо:

а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи;

б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника;

в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;

г) отримання інформації щодо місця роботи боржника;

ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.

Організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Відповідно до р. 7.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, а також його місце роботи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Не звернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження").

Матеріали справи свідчать, що державний виконавець не встановив фактичне місце проживання боржника, взагалі з ним не спілкувався, а також своїми виконавчими діями не знайшов майно, на яке може бути звернення стягнення на виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п.п. 9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Судом встановлено, що державний виконавець всіх передбачених законом дій щодо розшуку боржника та його майна не вчинив, до суду та органів внутрішніх справ з цього приводу не звертався, необхідні постанови не виніс, а тому суд приходить до висновку, що скарга в частинах визнання бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, з виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року по справі №922/4846/13 протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.06.2015 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи скаргу в частині зобов'язання Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області вжити всіх можливих заходів передбачених ЗУ Про виконавче провадження, для виконання боржником рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2013 року та зобов'язанні начальника Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області здійснити контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою проведення виконавчих дій з виявлення майна ФОП ОСОБА_3Г і звернення на нього стягнення для виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року по справі №922/4846/13 в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби. Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 82 Закону України Про виконавче провадження, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сгягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені у вимогах скарги дії, які стягувач просить зобов'язати здійснити державного виконавця та начальника ВДВС, є обов'язком органу Державної виконавчої служби, передбаченим Законом, який ВДВС повинен виконувати та не виконання цих дій тягне за собою відповідальність, передбачену вказаними нормами Законодавства.

Враховуючи вищевикладене, скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків на дії державного виконавця під час виконання рішення по справі №922/4846/13 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області під час виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2013 року по справі №922/4846/13 - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4, з виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року по справі №922/4846/13 протиправною.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.06.2015 року.

Суддя Погорелова О.В.