Постанова № 49118826, 17.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа №922/178/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №79/15 від 30.09.2014 року;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю №290 від 14.08.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб», м.Суми, (вх.№3122Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2015 року по справі №922/178/15,

за первісним позовом Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб», м.Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», м.Харків,

про стягнення 400320,30 грн.,-

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», м.Харків,

до Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», м.Суми,

про стягнення 88534,33 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2015 року по справі №922/178/15 (суддя Шарко Л.В.) у задоволенні позову Дочірнього Підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» про стягнення суми боргу у розмірі 400320,73 грн. відмовлено повністю.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» до Дочірнього Підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» задоволено повністю.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» заборгованість по сплаті нарахованої пені у розмірі 88534,33 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2015 року по справі №922/178/15 та прийняти нове судове рішення, яким первісний позов задовольнити; у задоволення зустрічної позовної заяви відмовити; здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відсутність первинної документації, а саме актів приймання-передачі електроенергії, актів звірки взаємних розрахунків, банківський виписок не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовною заявою про стягнення пені.

Скаржник наполягає на тому, що судом першої інстанції необґрунтовано поновлено відповідачу строк позовної давності за зустрічним позовом, а саме у відповідача відсутні поважні причини пропуску строку позовної давності.

Як вказує апелянт, обґрунтованим і доведеним є факт невизнання позивачем виставлених відповідачем штрафних санкцій у розмірі 488855,06 грн., а відповідачем безпідставно та з порушенням у односторонньому порядку здійснено зарахування сплачених позивачем грошових коштів у рахунок часткового погашення виставлених позивачем штрафних санкцій, які не визнанні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 06.07.2015 року відповідач за первісним позовом надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10199), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач за первісним позовом наполягає на тому, що покупець порушував умови договору в частині дотримання порядку та строків оплат за отриману електричну енергію, що підтверджується наявними у справі документами та обґрунтованим розрахунком. При цьому, підстави вважати, що за ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» обліковується заборгованість за недопоставлену електричну енергію відсутні, оскільки кошти, які містилися на його рахунку як переплата ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» у звязку із неналежним виконання зобовязань покупця та в силу умов укладеного договору були правомірно зараховані в рахунок погашення боргу про що в установленому порядку було повідомлено позивача за первісним позовом листом.

Ухвалою суду від 06.07.2015 року для забезпечення повного, всебічного та обєктивного розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, відкладено розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 17.08.2015 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязок.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, 01.06.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» (продавець, відповідач за первісним позовом) та ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (покупець, позивач за первісним позовом) укладено договір купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06, згідно з п. 1.1. якого продавець зобов'язався продавати електричну енергію за нерегульованим тарифом, а покупець зобов'язався покупати та оплачувати електричну енергію на умовах та в строки, передбачені даним договором та додатками до нього

У п. 2.3. договору сторони погодили, що загальний обєм споживаємої енергії, що поставляється покупцю, розраховується на основі показників приборів диференційованого обліку

Згідно п. 3.1.1. договору продавець зобовязався продавати покупцю електроенергію в обсягах та обємах, строки і ціні на умовах даного договору, додатків та додаткових угод до нього.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що оплата електроенергії у розрахунковому періоді здійснюється на підставі узгоджених заявок на обсяг поставок електроенергії та підписаних сторонами План-графіків на розрахунковий період, у відповідності до розділу 5 даного договору та додаткової угоди про порядок і строки оплати (додаток за формою №2).

У розділі 5 договору купівлі-продажу електроенергії визначено загальні положення щодо вартості електроенергії та порядку розрахунків.

Вартість електроенергії у відповідності з умовами продажу ГП «Електроринок» розраховується у залежності від графіку споживання покупцем, визначається сторонами, з урахуванням знижки, яка визначається додатковою угодою про порядок та строки оплати (додаток за формою №2) (п. 5.1. договору).

Загальна вартість електроенергії, яка споживається в розрахунковому періоді визначається шляхом підсумовування вартості електроенергії всіх тарифних зон (п. 5.3. договору).

Згідно п. 5.6. договору остаточний розрахунок між сторонами здійснюється на підставі акта прийому-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

При цьому, сторони у п. 5.7. договору погодили, що у випадку переплати за фактично спожитий обсяг електроенергії, сума переплати зараховується продавцем в рахунок сплати електроенергії за наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок покупця за його письмовою вимогою. У випадку недоплати за фактично спожитий обсяг електричної енергії у розрахунковому періоді покупець провадить остаточний розрахунок на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання від продавця оформленого акту прийому-передачі і рахунку на оплату електричної енергії за розрахунковий період. Продавець має право у випадку виникнення заборгованості за попередні розрахункові періоди, грошові кошти, отримані продавцем як оплата електроенергії за розрахунковий період, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості, при цьому покупець несе відповідальність, передбачену п. 6.3. даного договору.

Відповідно до п. 6.3. договору купівлі-продажу електроенергії при порушенні покупцем строків оплати, встановлених сторонами у додатковій угоді (додаток за формою №2) до даного договору, покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки оплати, але не більше 120% від облікової ставки.

Відповідно до п. 9.2. договору купівлі-продажу електроенергії, цей договір, у період строку його дії може бути переглянутий, змінений або розірваний тільки за згодою сторін, що оформлюється додатковими угодами, які є його невідємними частинами.

25.10.2006 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 про порядок та строки оплати до договору купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06 від 01.06.2006 року, якою визначено, що оплата за обсяг електроенергії, який купується, погоджений сторонами у Плані-графіку на розрахунковий період, здійснюється покупцем поетапно в наступні строки: до 28-го числа місяця що передує розрахунковому періоду - 35% від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії; до 8-го числа розрахункового періоду - 30% від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії; до 20-го числа розрахункового періоду - 30% від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії; на протязі 5-ти банківських днів після отримання покупцем рахунку, складеного на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі залишок від загальної вартості фактично спожитого в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії.

Додатковою угодою №08/2011-ДЗ від 26.07.2011 року пункт 4.1. договору викладено в новій редакції: «Обсяг електроенергії, що продається на кожний розрахунковий період в межах терміну дії даного договору, узгоджується сторонами в Плані-графіку купівлі-продажу електричної енергії, який є невідємною частиною даного договору».

На виконання умов договору між сторонами укладено План-графік купівлі-продажу електроенергії на січень-червень 2011 року включно, а потім був укладений План-графік купівлі-продажу електроенергії на липень-грудень 2011 року включно.

Сторони у п. 9.1. договору купівлі-продажу електроенергії визначили, що він діє до 31.12.2006 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобовязань.

Згідно п. 9.4. договору купівлі-продажу електроенергії він вважається автоматично пролонгованим на наступний рік, у випадку ненадходження від покупця листа за підписом уповноваженої особи сторони про розірвання договору за два місяці до дати закінчення строку дії даного договору.

Керуючись п. 9.2., 9.4. договору, позивач за первісним позовом листом від 26.09.2011 року №79/1-0888 повідомив відповідача за первісним позовом про розірвання договору та припинення його дії з 24 години 31.12.2011 року. Відповідач за первісним позовом листом №781 від 05.10.2011 року підтвердив надходження вказаного вище листа позивача за первісним позовом, а листом вих.№487 від 10.10.2011 року підтвердив розірвання договору з 24 години 00 хвилин 31.12.2011 року.

Таким чином, враховуючи приписи п. 9.2., 9.4. договору купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06, останній припинив свою дію 31.12.2011 року.

У період дії договору позивачем за первісним позовом на банківський рахунок відповідача за первісним позовом у листопаді та грудні 2011 року були перераховані грошові кошти, як попередня оплата за замовлений у грудні 2011 року обсяг електроенергії. Обсяг замовленої на грудень 2011 року електричної енергії відповідно до підписаного сторонами Плану-графіку купівлі-продажу електричної енергії на друге півріччя 2011 року склав 6000000 кВт.год. Згідно із підписаним сторонами актом приймання-передачі електроенергії №01/2/12 від 31.12.2011 року кількість поставленої відповідачем електроенергії у грудні 2011 року склала 4866166 кВт.год. Тобто, відповідачем за первісним позовом у грудні 2011 року недопоставлена кількість електричної енергії склала 1133834 кВт.год.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків №01/2/11 від 30.11.2011 року станом на 30.11.2011 року позивачем за первісним позовом за замовлену в грудні 2011 року електричну енергію сплачено відповідачу за первісним позовом попередню оплату у розмірі 1505278,96 гривень. Платіжними дорученнями: №3928 від 05.12.2011р., №4032 від 08.12.2011р., №1253 від 20.12.2011р., №4120 від 22.12.2011 р., №1198 від 01.12.2011р., №1219 від 02.12.2011р. на банківський рахунок відповідача за первісним позовом позивачем за первісним позовом сплачено передплату за електроенергію в грудні 2011 року у сумі 2172061 гривень. Таким чином, загальна сума сплаченої передплати за замовлений у грудні 2011 року обсяг електроенергії складає 3677339,96 грн.

З підписаного сторонами акту приймання-передачі електроенергії №01/2/12 від 31.12.2011 року та виставленого відповідачем за первісним позовом рахунку фактури №СФ-0000771 від 31.12.2011 року вбачається, що загальна вартість проданої відповідачем позивачу за первісним позовом електричної енергії у грудні 2011 року склала 3277019,23 грн. Тобто, відповідач поставив позивачу електричної енергії на 400320,73грн. менше ніж було оплачено позивачем за первісним позовом.

26.09.2012 року покупець звернувся до продавця з вимогою про сплату боргу у сумі 422755,15 гривень, а саме: 400320,73 грн. - основного боргу та 22434,42 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, яке згідно із поштовим повідомленням вручене відповідачу за первісним позовом (продавець) 03.10.2011 року.

Проте, відповідач за первісним позовом кошти покупцю не повернув та, враховуючи вищевикладені обставини ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» звернулося до суду з позовною заявою по даній справі з метою захисту свого порушеного права.

Разом з тим, ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» звернулося до суду в межах даної справи з зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб» на свою користь 88534,33 грн. нарахованої пені за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06 від 06.06.2006 року.

З наданих письмових пояснень та документів у підтвердження вбачається, що протягом 2011 року, а саме з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року відповідач за зустрічним позовом порушував умови договору в частині здійснення своєчасної і повної оплати за спожиту електроенергію у строки та розмірах, встановлених додатковою угодою №2 про порядок та строки оплати до договору від 25.10.2006 року. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком та копіями банківських виписок про здійснення відповідачем за зустрічним позовом оплат за електроенергію.

Так, враховуючи умови договору купівлі-продажу електроенергії, а саме п. 6.3. позивачем за зустрічним позовом нарахована пеня у розмірі 123655,66 грн.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» доказів на спростування порушення ним своїх зобовязань у вказаний період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року щодо своєчасної сплати за отриману електроенергію як суду першої так і апеляційної інстанції не надав, та розмір нарахованої йому позивачем за зустрічним позовом пені ним не спростовано та фактично не заперечується.

Разом з тим, перевіривши наявний у справі розрахунок пені, колегія суддів встановила, що він виконаний у відповідності до норм чинного законодавства України та правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постановах пленуму.

Апелянт ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», посилається лише на неможливість здійснення позивачем за зустрічним позовом зарахування такого боргу в односторонньому порядку, не наводячи при цьому правових обґрунтувань неможливості проведення такого зарахування.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевказаної норми Закону позивачем за зустрічним позовом зроблений розрахунок 3% річних у розмірі 39 888,93 грн., розмір та підстави нарахування якого відповідачем за зустрічним позовом не спростовано поданими у встановленому порядку належними та допустимими доказами.

У п. 4.1. договору купівлі-продажу електроенергії в редакції додаткової угоди №01/01/10 від 01.01.2010 року сторонами встановлено, що замовлений обсяг електроенергії на кожний розрахунковий період у межах терміну дії даного договору визначається сторонами в Плані-графіку купівлі-продажу електричної енергії, що є невід'ємною частиною даного договору. У разі потреби План-графік купівлі-продажу електричної енергії може коригуватися сторонами в розрахунковому періоді у бік збільшення один раз шляхом направлення на адресу продавця до 16 числа (включно) розрахункового періоду письмової дозаявки покупця, завіреної керівником і головним бухгалтером. Підставою для збільшення обсягу електроенергії, яка продається покупцеві продавцем, є 100% попередня оплата покупцем додатково замовленого в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії.

Зазначені умови договору узгоджуються з вимогами чинного законодавства, зокрема з п. 4.4. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, яким встановлено, що коригування договірної величини споживання електричної енергії можливе не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.

Відповідно до погодженого сторонами План-графіку купівлі-продажу електричної енергії, ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» та ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» погодили між собою для квітня та травня 2011 року наступні обсяги постачання електричної енергії: квітень 2011 року 6000000 кВт.год. на 1-му класі напруги; травень 2011 року 6000000 кВт.год. на 1-му класі напруги.

Листами від 14.04.2011 року вих.№79/1-0405 та від 13.05.2011 року вих. №79/1-0491 ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» зверталося до ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» з проханням скоригувати договірні величини споживання електроенергії у квітні і травні 2011 року відповідно з 6000 тис. кВт.год. до 6800 тис. кВт.год. Однак, ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» в даному випадку не виконало свої зобовязання за договором, а саме щодо 100% попередньої оплати додатково замовленого в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії.

Отже, коригування договірних величин споживання електричної енергії у квітні та травні 2011 року не відбулось.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до положень узагальнюючого податкового роз'яснення «Щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток споживачами електричної енергії», затвердженого наказом ДПА України від 11.12.2007 року №696, та роз'яснювальних листів НКРЕ від 24.01.2008 року №457/11/17-08, від 25.02.2008 року №1132/11/17-08, сплата енергопостачальникам двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії є обов'язком споживачів, і відповідним паритетним обов'язком енергопостачальників є обов'язок щодо стягнення вказаної плати. Отже, перевищення договірної величини споживання електроенергії розглядається як правопорушення, до якого застосовуються відповідні санкції.

У разі, коли споживач зобов'язаний відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» сплатити суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії, то структура такого платежу містить одну частину, яка відповідає оплаті за товар, та другу частину, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Відповідно до акту №01/2/04 прийому-передачі електроенергії від 30.04.2011 року ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» у квітні 2011 року спожило електроенергію в обсязі 6187153 кВт.год. З урахуванням погодженої сторонами договірної величини споживання в розмірі 6000000 кВт.год, обсяг споживання ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» електроенергії у квітні 2011 року понад договірну величину склав 187153 кВт.год. На обсяг перевищення споживання електроенергії ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» була нарахована друга частина двократної вартості, яка відповідає штрафній санкції, у розмірі 113200,10 грн.

Відповідно до акту №01/2/05 прийому-передачі електроенергії від 31.05.2011 року ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» у травні 2011 року спожило електроенергію в обсязі 6344952 кВт.год. З урахуванням погодженої сторонами договірної величини споживання в розмірі 6000000 кВт.год, обсяг споживання ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» електроенергії у травні 2011 року понад договірну величину склав 344952 кВт.год. На обсяг перевищення споживання електроенергії ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» була нарахована друга частина двократної вартості, яка відповідає штрафній санкції, у розмірі 212110,37 грн.

Загальна сума штрафної санкції, нарахованої ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» за споживання електроенергії у квітні і травні 2011 року понад договірні величини споживання склала 325310,47 грн.

11.10.2011 року вих.№492 від 11.10.2011 року на адресу ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» була направлена вимога про стягнення заборгованості за договором, з проханням у термін 7 календарних днів з дати отримання сплатити додані до вимоги рахунок-фактуру №СФ-0000582 (пеня за прострочення платежу) на суму 111180,41 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000584 від 11.10.2011 року (оплата за перевищення договірної величини споживання електроенергії за квітень, травень 2011 року) на суму 325310,47 грн., рахунок-фактуру №СФ-1000583 від 11.10.2011 року (3% річних згідно сг.625 ЦК України) на суму 35894,65 грн.

Проте, вищевказані обставини відповідачем за зустрічним позовом не спростовані, доказів того, що вимога була виконана належним чином відсутні. Тобто, до матеріалів справи не надано доказів належного виконання ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» умов щодо своєчасної оплати за електроенергію відповідно до договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Станом на 01.01.2012 року заборгованість ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» перед ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» за нарахованими пенею, відсотками річних та перевищенням договірної величини споживання електричної енергії становить 488855,06 грн., а саме: 325310,47 гри. штрафна санкція за споживання електричної енергії понад договірну величину у квітні і травні 2011 року, 39888,93 грн. нараховані відсотки річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 123655,66 грн. нарахована пеня.

Станом на 01.01.2012 року залишок грошових коштів ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на рахунку ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології», перерахованих за договором №19-ЭЭ-06 купівлі-продажу електричної енергії від 01.06.2006 року, складав 400320,73 грн.

Як вже зазначалося п. 5.7. договору передбачено, що продавець (ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології») має право у випадку виникнення заборгованості за періоди, що передують розрахунковому грошові кошти, отримані продавцем як оплата електроенергії за розрахунковий період, зарахувати у рахунок погашення існуючої заборгованості.

Таким чином, керуючись положеннями пункту 5.7. договору ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» листом від 23.02.2012 року вих. №137 повідомило ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», яке ним отримано 13.03.2012 року про зарахування грошових коштів у розмірі 400320,73 грн. у рахунок часткового погашення заборгованості ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» перед ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології», а саме: 325310,47 грн. - погашення перевищення договірної величини споживання електричної енергії; 39 888,93 грн. - погашення нарахованих 3% річних; 35121,33 грн. - часткове погашення нарахованої пені.

З урахуванням проведеного зарахування непогашена заборгованість ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» перед ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» складає 88534,33 грн.

Листами від 31.10.2012 року вих. №586 та від 12.02.2014 року вих.№74, які були отримані 12.11.2012 року та 17.03.2014 року, ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» направляло на адресу ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» вимогу про погашення у строки, встановлені ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, заборгованості за нарахованою ненею у розмірі 88534,33 грн.

Проте, відповідачем всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження належного виконання ним умов договору купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06 від 01.06.2006 року щодо своєчасного розрахунку у встановленому порядку та розмірі.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» прийнятого на себе зобовязання по сплаті за електричну енергію у належні строки та розмірі Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги за зустрічною позовною заявою про стягнення 88534,33 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню.

При цьому, досліджуючи обставини справи та наявні між сторонами правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку з яким також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні первісної позовної заяви у звязку з недоведеністю обставин та відсутністю правових підстав вважати, що за ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» обліковується борг за недопоставлену електричну енергію.

Щодо тверджень апелянта про необґрунтоване поновлення строку позовної давності за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» надав до суду першої інстанції заяву, в якій просив застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Згідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» надало письмові пояснення щодо причин пропуску строку позовної давності по зустрічній позовній заяві та просив визнати їх поважними. В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» надало копію протоколу обшуку від 29.11.2011 року, згідно якого була вилучена документація, у тому числі бухгалтерська, яка підтверджувала факт постачання та розміри оплат ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» у спірний період та не повернута і перебуває у матеріалах кримінальної справи.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується матеріалами справи факт, що в ході обшуку офісних приміщень за адресою: м.Харків, вул. Мироносицька, 60, слідчим відділу СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_3 була вилучена документація, в тому числі бухгалтерська, ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», серед якої були акти приймання-передачі електроенергії, акти звірки взаємних розрахунків, банківські виписки, які підтверджували факт постачання та розміри оплат ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» за електроенергію у період з 01 квітня по 31 грудня 2011 року включно. Крім того, вилучені в ході обшуку 29.11.2011 року документи відповідачу не повернуті і перебувають в матеріалах кримінальної справи, в рамках якої був проведений обшук.

Оскільки документи, на підставі яких позивач нарахував відповідачу за зустрічним позовом штрафні санкції за споживання електричної енергії понад договірну величину у квітні і травні 2011 року, відсотки річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та пеню були вилучені в ході обшуку 29.11.2011 року, ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» було позбавлене можливості виконати вимоги ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України для звернення до суду з позовною заявою про стягнення пені у розмірі 88534,33 грн., і вказані обставини є поважними.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ані позивач, ані відповідач не наводять інших аргументувань та доводів ніж ті, що були предметом дослідження в суді першої інстанції щодо строку позовної давності. А враховуючи обставини справи та приписи чинного законодавства України, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення переоцінки доводів сторін щодо строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2015 року по справі №922/178/15 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2015 року по справі №922/178/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.