Ухвала суду № 49118542, 19.08.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" серпня 2015 р.Справа №925/2033/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання Олексенко Т.В., за участю представників сторін: від стягувача не зявився, від заявника не зявився, від другого боржника не зявився, від третього боржника не зявився, від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Строммаш на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України у справі за позовом публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "ОСОБА_2 Аваль" правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Сатурн Магніт до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Строммаш", до товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-Акватерм" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-Терм" про стягнення 16 971 786,02,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.09.2014, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Строммаш 2993000,00 грн. основного боргу, 933371,35 грн. заборгованості за відсотками, 541603,29 грн. пені, 73080,26 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 20.04.2015р. господарський суд замінив стягувача публічне акціонерне товариство „ОСОБА_2 Аваль у виконавчому провадженні ВП №43317918 по виконанню наказу господарського суду Черкаської області від 26.03.2014р. на товариство з обмеженою відповідальністю Сатурн-Магніт.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Строммаш звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП №43317918 та просить зобовязати орган ДВС здійснити заходи по забезпеченню проведення оцінки майна вказаного у постанові про призначення експерта у строк до 01 травня 2015р.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.04.2015р. розгляд скарги відкладено на 11:00 29 квітня 2015 року.

27.04.2015р. від товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Строммаш надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 20.04.2015р.

Ухвалою суду від 27.04.2015 провадження у справі №925/2033/13 було зупиненню до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Строммаш і повернення матеріалів цієї справи до господарського суду Черкаської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Строммаш залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2015р. у справі №925/2033/13 залишено без змін в з звязку з чим справу повернуто до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 06.08.2015, провадження у справі №925/2033/13 було поновлено.

Представники заявника, стягувача, другого та третього боржників були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, однак своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутності представників заявника, стягувача, другого та третього боржників, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у письмовому відзиві на позов та у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, оскільки доводи скаржника не відповідають дійсним обставинам справи і тому задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали скарги та заслухавши пояснення представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд приходить до наступних висновків.

З 16.05.2014 на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (правонаступник відділ примусового виконання рішень ДДВС) знаходиться виконавче провадження ЄДРВП № 43317918 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/2033/13 від 26.03.2014 про стягнення солідарно з ТОВ «Завод «Строммаш», ТОВ «Круг-Акватерм», ТОВ «Круг-Терм» на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» 16370303,20 грн. основного боргу, 58239,74 грн. пені за порушення строків повернення процентів за користування кредитом, 542299,14 грн. пені за порушення строків повернення кредиту.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 16.05.2014 та за вих. №5.-615/9 направлена сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома. Боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у 7-ти денний термін.

16.05.2014 винесено постанову про арешт майна боржника, копії якої направлено органам реєстрації майна.

Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.05.2014 свідчить про накладений арешт на все рухоме майно в межах суми боргу.

19.05.2014 до матеріалів виконавчого провадження долучено ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.05.2014 № 925/2033/13, якою виправлено помилку у резулятивній частині рішення суду.

01.07.2014 винесено постанову про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», ПАТ «КРЕДОБАНК». Копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження до відома, банківським установам для виконання.

Згідно повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк» від 08.07.2014 та від 14.07.2014 арешт на кошти боржника накладено, на рахунках боржника кошти для виконання постанови відсутні.

Згідно листа стягувача 22.07.2014 до матеріалів виконавчого провадження долучено копії договору застави основних засобів, договору іпотеки укладених між боржником та стягувачем.

Згідно повідомлення ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 08.07.2014 арешт на кошти боржника накладено, на одному з рахунків боржника знаходиться залишок коштів у сумі 120,00 грн., на іншому рахунку боржника кошти для виконання постанови відсутні.

Згідно повідомлення ПАТ «КРЕДОБАНК» від 09.07.2014 арешт на кошти боржника накладено, на рахунках боржника кошти для виконання постанови відсутні.

04.08.2014 ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» повідомлено про зміну рахунків боржника відносно яких виконується постанова про арешт коштів.

17.09.2014 відповідно до вимог ст. 2 Закону та розділу 5 Інструкції було утворено виконавчу групу.

14.10.2014, на виконання доручення ВПВР ДВСУ від 29.09.2014, Соснівським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції здійснено опис й арешт рухомого та нерухомого майна боржника, відібрано пояснення у боржника щодо рухомого майна, отримано від боржника балансову відомість товариства.

11.11.2014 від стягувача надійшов лист про надання інформації щодо уточнення характеристик описаного нерухомого майна.

Згідно з листом Черкаського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ВДАІ УМВС України в Черкаській області від 04.04.2013, адресованого безпосередньо керівнику боржника, за ТОВ «Завод Строммаш транспортні засоби не зареєстровані.

11.11.2014 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_4.

Строк проведення оцінки майна державним виконавцем у постанові визначений не був.

Оскільки оцінка визначеного у постанові державного виконавця від 11.11.2014 майна не проводилась, виконавче провадження було зупинене, жодних виконавчих дій не проводилось, що і стало підставою для звернення заявника до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено спеціальним законом (Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, із змінами та доповненнями (далі Закон) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5 (далі по тексту - Інструкція).

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено права та обов'язки державного виконавця.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти заходи примусового виконання у відповідності до норм даного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» «…для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно з визначенням норм п. 2 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (далі НС № 1), необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування; непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Висновком судової будівельно-технічної експертизи не встановлено вказаних порушень.

Діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна, а оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність», іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому.

В матеріалах справи відсутні належні докази щодо порушення субєктом оціночної діяльності вказаних нормативних актів, в тексту скарги не визначено в чому саме полягає порушення і в якій частині.

Процесуальні дії державного виконавця щодо оцінки нерухомого майна визначені ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» і полягають у призначені субєкта оціночної діяльності, ознайомлення сторін із висновком оцінувача про вартість майна, у разі заперечення сторін призначення рецензування і ознайомлення з висновком рецензування звіту. У разі оскарження дій державного виконавця скаржник мав би вмотивувати, яка з дій державного виконавця прямо порушила норми Закону.

Ст. 58 Закону прямо передбачено, що для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". В законі не передбачено норми, які б прямо вказували на необхідність призначення суб'єкта оціночної діяльності судового експерта або особи, запропонованої стягувачем. державним виконавцем ВПВР норми ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» не порушені. Копії висновку субєкта оціночної діяльності про вартість обєкта нерухомості та відповідної рецензії направлені Позивачу рекомендованими листами.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

У разі якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа, висновок експерта слід оскаржувати в порядку цивільного судочинства, якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - юридична особа - у порядку господарського судочинства». У такому випадку відповідачем має бути саме субєкт експертної діяльності. У разі ж звернення сторони виконавчого провадження до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якості співвідповідача залучається субєкт оціночної діяльності субєкт господарювання. Такі висновки ґрунтуються на розясненнях Вищого господарського суду, зокрема п. 9.10. Постанови Пленуму ВГС України, від 17.10.2012, № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» та ч. 28 Листа ВГС України, від 14.08.2007, №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року».

Ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.

Ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в свою чергу визначено, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Ст.ст. 25, 32 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» покладено безпосередню відповідальність за порушення законодавства про оціночну діяльність на субєкта оціночної діяльності. Крім того, ст. 31 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що субєкт оціночної діяльності зобовязаний дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Таким чином, державний виконавець не є субєктом оціночної діяльності у даному виконавчому провадженні.

А отже, доводи скаржника у даному випадку є необґрунтованими і безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем вжиті заходи щодо розшуку майна, коштів та самого боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження (далі ЗВП) обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ч. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» обставиною, що зумовлює зупинення виконавчого провадження є розшук транспортного засобу боржника, тощо.

Враховуючи викладене, терміни здійснення виконавчого провадження порушені не були, державним виконавцем здійснено весь комплекс примусових заходів щодо встановлення та оцінки майна боржника, а тому бездіяльності або неправомірності дій державного виконавця не вбачається.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні ВП № 43317918 відповідають приписам Закону України „Про виконавче провадження, вчинені у відповідності до наданих йому повноважень, а тому у задоволені скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги відмовити повністю.

Ця ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу.

СУДДЯ К.І. Довгань