Ухвала суду № 49114168, 26.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"26" серпня 2015 р.Справа № 916/10/15-г

За позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України";

до відповідача ОСОБА_1 (фермерське) господарство "ТРИТІКУМ"

про відстрочку виконання судового рішення

СуддяОСОБА_2

Представники:

Представники:

Стягувач: ОСОБА_3 (за довіреністю);

Заявник: ОСОБА_4 (за довіреністю), ОСОБА_5 (заступник голови).

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121 ГПК України заява ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" про відстрочку виконання рішення суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2015р. по справі №916/10/15-г позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до відповідача ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" про зобовязання виконати певні дії та стягнення 25693,50 грн. задоволено повністю, зобовязано ОСОБА_1 (фермерське) господарство "Тритікум" передати Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України" 25 тонн елітного насіння озимої пшениці сорту „Дельфін вартістю 51387,00грн. та стягнуто із ОСОБА_6 (фермерського) господарства „Тритікум на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України - 25693,50грн. штрафу, - 1827,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 02 березня 2015 року у справі №916/10/15-г залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" - без задоволення.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області 29.05.2015р. видано відповідні накази.

05 серпня 2015 року за вх. ГСОО №2-4287/15 господарський суд Одеської області одержав заяву ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2015р. по справі №916/10/15-г терміном на два місяці до закінчення збирання врожаю, до 30.09.2015р.

Представник заявника ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" у судовому засіданні наполягав на відстроченні виконання судового рішення по справі №916/10/15-г з підстав, викладених у заяві.

Представник стягувача Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" у судове засідання щодо задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2015р. заперечував, з підстав викладених у запереченні на заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду та просив залишити без задоволення.

Розглянувши подану заяву, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" в обґрунтування підстав надання відстрочки виконання рішення суду 12.05.2015р. по справі №916/10/15-г боржник бажає добровільно виконати рішення господарського суду Одеської області, але те що на нього покладені такі обставини, як те, що на теперішній час починається збирання зернових культур та до 04.08.2015р. підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню зернових та їх обробку.

Також СФГ „Тритікум стверджує, що між боржником та стягувачем, по іншим господарським справам укладено мирові угоди з розстрочкою платежу на суму 495570,96 грн. та 510439,09 грн. до 01.12.2016 року, та якщо робота підприємства буде паралізована, не зможе виконати і цих зобовязань.

У своїх запереченнях ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України", посилається на те, що твердження відповідача про наявність виконання мирової угоди та відсутність коштів не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобовязань. Відповідачем не надано надано належного доказу відсутності у нього грошей, баланс підприємства, звідки вбачається його фінансовий стан.

Крім того, засновником ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" є держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та те, що воно створене з метою заготівлі насіння сільськогосподарських рослин у державний резервний насіннєвий фонд за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті України, порушення майнових прав Держрезервнасінфонд шкодить економічним інтересам держави.

Згідно приписів ч.1 ст.121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Пунктом 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є наявність підстав в цих випадках та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Наведені заявником підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема те, що на теперішній час починається збирання зернових культур та до 04.08.2015р. підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню зернових та їх обробку, та те, що у разі арешту рахунку підприємства та іншого його майна, буде ускладнений процес збирання врожаю не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами ст.42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті ст.121 ГК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Також незадовільний фінансовий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а не певних виняткових і об'єктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення (постанова ВГСУ по справі №911/864/13-г від 02.04.2014р.).

Отже, заявником належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, заявником не надано.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, які б могли ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим. Отже, заявником не доведені такі обставини, що ускладнюють або виключають можливість виконання ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" судового рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заслухавши пояснення боржника, проаналізувавши всі обставини, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення, оскільки боржником не надано доказів, які би підтверджували виняткові обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Між тим, ч.2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що підстав для надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області не має, у зв'язку з чим заява ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі №916/14/15-г задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_6 (фермерського) господарства "Тритікум" (вх. ГСОО №2-4287/15 від 05.08.2015р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2015р. по справі №916/10/15-г відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 26 серпня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков