Рішення № 49114082, 18.08.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Справа № 915/1179/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 дов. №01/53-368 від 18.02.2015,

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

(54017, м.Миколаїв, Громадянська, 40),

до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Ольшанської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53)»

(57113, Миколаївська обл., смт.Ольшанське, вул.Промислова, 1),

про: стягнення 28827,95 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 28827,95 грн. заборгованості за Договором №38/1 про постачання електричної енергії від 20.10.2007.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №38/1 від 20.10.2007, відповідач не розрахувався за поставлену електроенергію, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 26964,45 грн. У звязку з неналежним виконанням умов договору, позивачем також нараховані відповідачу пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

Відповідач 18.08.2015 надав до суду відзив, в якому позовні вимоги в сумі 28827,95 грн. визнає в повному обсязі.

У судовому засіданні 18.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

20.10.2007 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №38/1 про постачання електричної енергії (надалі Договір №38/1) (а.с.5-9), відповідно до якого позивач зобовязався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 150 кВт., а відповідач зобовязався оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п.2.2.2, 2.3.3 Договору №38/1, позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобовязався оплачувати вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків №10 та № 4 до договору.

Згідно п.1 Додатку № 10 до Договору №38/1 розрахунковим вважається період з 20 числа до такого ж числа наступного місяця.

Пунктом 1 Додатку № 4 до Договору №38/1 встановлено, що відповідач знімає покази засобів обліку щомісячно до 20 числа і в цей же день повідомляє про них позивача за встановленою договором формою.

Відповідно до п.3 додатку № 10 до Договору №38/1 рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електроенергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.901 та 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу електроенергію у наступних обсягах:

- у квітні 2015 в обсязі 8080 кВт/год. вартістю 13585,07 грн., що підтверджується актом про використану електроенергію за квітень 2015 та рахунком № 38/1/4/1 від 20.04.2015;

- у травні 2015 в обсязі 8016 кВт/год. вартістю 13379,38 грн., що підтверджується актом про використану електроенергію за травень 2015 та рахунком № 38/1/5/1 від 21.05.2015

Таким чином, за період з квітня по травень 2015 року позивач поставив відповідачу активну електроенергію в загальному обсязі 16096 кВт/год. на загальну суму 26964,45 грн.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість відповідача станом на день звернення до суду із позовом склала 26964,45 грн.

На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення боргу у сумі 26964,45 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 26964,45 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору №38/1 за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.

За несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії позивач нарахував відповідачу пеню за період з 28.04.2015 по 15.06.2015 в загальній сумі 1490,13 грн.

В частині стягнення пені у сумі 1490,13 грн. суд дійшов висновку про обґрунтованість її нарахування у визначеному розмірі, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України та ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача за період з квітня по червень 2015 року збитки від інфляції у сумі 298,87 грн. (а.с.21) та 3% річних за період з 28.04.2015 по 15.06.2015 у сумі 74,50 грн. (а.с.20).

Перевіривши розрахунки нарахування збитків від інфляції та 3% річних, які відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі здійснив оплату за отриману активну електричну енергію в строки за договором, відповідач, у порушення приписів ст.33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Ольшанської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Миколаївській області (№53)», 57113, Миколаївська обл. Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул. Промислова 1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 08680520) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська,40 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 23399393) 26964,45 грн. боргу за активну електроенергію, 1490,13 грн. пені, 298,87 грн. збитків від інфляції, 74,05 грн. 3% річних та 1827,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 25 серпня 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва