Ухвала суду № 49114009, 25.08.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.08.2015 р. Справа№ 5015/2950/12

Суддя Н.Березяк при секретарі Кравець О.І.

Розглянувши заяву Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

про розстрочку виконання рішення від 18.09.2012 року

у справі № 5015/2950/12

за позовом: Дочірнього підприємства «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

Про стягнення 23 855 795, 80 грн.

За участю представників:

від стягувача: не з’явився

від боржника: не з’явився

17.08.2015 року Львівське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» подало заяву про розстрочку виконання рішення від 18.09.2012 року про стягнення з Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь Дочірнього підприємства «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 21 772 632, 51 грн. - основного боргу; 703 871, 38 грн.- 3 % річних; 163 344, 31 грн. – інфляційних нарахувань; 1 151 567, 60 грн. – пені, 64 380, 00 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 17.08.2015 року заява була прийнята до розгляду та призначена в судове засідання на 25.08.2015 року.

Стягувач в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду заперечення на заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду у справі №5015/2950/12.

Боржник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи з аналізу даної норми права, яка свідчить про те, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення повинні бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Надання розстрочки та відстрочки виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, виходячи з особливого характеру обставин справи.

Також, слід зазначити, що відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, кали є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Свою заяву про розстрочку виконання рішення суду Боржник обґрунтовує тяжким фінансовим станом підприємства, його збитковістю.

Однак, посилання Боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення. Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішення суду.

Зазначення Боржника про те, що невідповідність тарифів на послуги теплопостачання їх собівартості та наявність дебіторської заборгованості населення за спожиту теплову енергію перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» не є тим доказом, що підтверджує наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та встановлюють фінансову неспроможність боржника.

Самі по собі фінансові труднощі підприємства не свідчать про те, що боржник не може виконати рішення суду.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану Боржника не може вважатися підставою для застосування положень ст. 121 ГПК України, адже, за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218ГК Украйни передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком зокрема, недодержання своїх зобов’язань контрагентом боржника відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В той же час наведені Боржником підстави для розстрочки виконання судового рішення, а саме: тяжкий його фінансовий стан, невідповідність тарифів на послуги теплопостачання їх собівартості, наявність заборгованості перед ним інших осіб, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення.

Боржником усупереч ст. 33 ГПК України не надано належних доказі в, які б свідчили про фактичну неможливість виконання судового рішення (наприклад, банківських виписок про відсутність коштів на банківських рахунках та довідок про відсутність майна, на яке можна звернути стягнення та інше), а також того, що рішення суду може бути виконано лише після заявленого строку для відстрочення, або впевненої можливості виконання рішення суду за умови його розстрочення, доказів щодо термінів та шляхи отримання коштів для розрахунків із стягувачем.

При цьому, слід врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналізуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, господарський суд прийшов до висновку, що ненадходження коштів від боржників, в тому числі і ЛМКП «Львівтеплоенерго», завдає значних збитків державі, так як кошти не можуть бути спрямовані на розрахунки і ПАК «Нафтогаз України».

Враховуючи вище наведені обставини, суд прийшов до висновку в задоволенні заяви Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про розстрочку виконання рішення від 18.09.2012 року у справі №5015/2950/12 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про розстрочку виконання рішення від 18.09.2012 року у справі №5015/2950/12 – відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Березяк Н.Є.