Ухвала суду № 49113979, 26.08.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.08.2015 р. Справа № 914/2895/15

Господарський суд Львівської області у складі судді М. Синчука, розглянув матеріали

позовної заяви: Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, м. Київ, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», м. Львів,

до відповідача: ОСОБА_1 сільської ради, с. Малехів,

про: визнання недійсними рішень ОСОБА_1 сільської ради

встановив наступне.

На адресу господарського суду Львівської області надійшла позовна заява №6-9486 вих15 від 07.08.2015р. Заступника військового прокурора львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» до відповідача ОСОБА_1 сільської ради про:

1) визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради № 21 від 30.05.2013р., № 22 від 30.05.2013р., №23 від 30.05.2013р. «Про надання дозволу ТзОВ «Вамир-Гал» на розробку детального плану земельної ділянки на території ОСОБА_1 сільської ради»;

2) визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради № 30 від 27.12.2013р. «Про затвердження детального плану та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування кафе та здійснення господарської діяльності ТзОВ «Вамир-Гал»;

3) визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради № 31 від 27.12.2013р. «Про затвердження детального плану та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування будівлі насосної станції, свердловини та здійснення господарської діяльності ТзОВ «Вамир-Гал»;

4) визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради № 28 від 13.02.2014р. «Про затвердження детального плану та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування будівлі котельні (столярна та механічна майстерня) та здійснення господарської діяльності ТзОВ «Вамир-Гал».

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для відмови в такому прийнятті, зважаючи на наступне.

З огляду на приписи та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до п.п. 1.2. Постанови пленуму ВГС України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року N 6 (зі змінами і доповненнями) (далі - Постанова), господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Відповідно до п.п. 1.2.1. Постанови, виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Згідно з п.п. 1.2.2. Постанови з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

У порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України:

- щодо набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності");

- пов'язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку);

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства;

- про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок;

- про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- пов'язані з набуттям, зміною та припиненням права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- про встановлення, зміну та припинення земельного сервітуту;

- що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою;

- про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок;

- інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

У п.п. 1.4. Постанови вказано, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

При цьому суд зазначає, що прийняття відповідачем ОСОБА_1 сільською радою рішення № 21 від 30.05.2013р., № 22 від 30.05.2013р., №23 від 30.05.2013р. «Про надання дозволу ТзОВ «Вамир-Гал» на розробку детального плану земельної ділянки на території ОСОБА_1 сільської ради», рішення № 30 від 27.12.2013р. «Про затвердження детального плану та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування кафе та здійснення господарської діяльності ТзОВ «Вамир-Гал», рішення № 31 від 27.12.2013р. «Про затвердження детального плану та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування будівлі насосної станції, свердловини та здійснення господарської діяльності ТзОВ «Вамир-Гал», рішення № 28 від 13.02.2014р. «Про затвердження детального плану та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування будівлі котельні (столярна та механічна майстерня) та здійснення господарської діяльності ТзОВ «Вамир-Гал» не визначені законом як підстава набуття права власності на земельну ділянку і не є правовстановлюючими документами, які спрямовані на набуття, зміну або припинення прав та обовязків сторін.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єкт владних повноважень згідно зі ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Даний спір не є спором про право, оскільки спором про право є спір між двома або більше суб'єктами, які заявляють свої права (власності, користування тощо) на відповідний об'єкт.

Між сторонами відсутні договірні/господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства. У спірних правовідносинах відповідач виступає суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивачів. Спір у даній справі виник з приводу реалізації ОСОБА_1 сільською радою визначеної законом компетенції у сфері розпорядження землями та вирішення питань у галузі земельних відносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов про визнання недійсними рішень ОСОБА_1 сільської ради є публічно-правовим, спір у справі не є спором про право, отже, зазначені вимоги повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 41, 12, ч. 1 ст. 62, 86 ГПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті позовної заяви Заступнику військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, м. Київ, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» до відповідача ОСОБА_1 сільської ради про визнання недійсними рішень ОСОБА_1 сільської ради.

Додаток: позовна заява з додатками на 25 арк.

Суддя Синчук М.М.