ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.15 Справа№ 914/2576/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства Львівський лікеро-горілчаний завод, м.Львів
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ідеа Трейд, м. Львів
про стягнення 400 000,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_3 представник (довіреність №7 від 25.12.2014р.);
від відповідача ОСОБА_4 юрисконсульт (довіреність №б/н від 17.08.2015р.).
Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Приватне акціонерне товариство Львівський лікеро-горілчаний завод звернулось із позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ідеа Трейд про стягнення 400 000,00 грн. боргу.
Ухвалою суду від 30.07.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.08.2015р.
Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду супровідним листом вх.№01/09-89 від 17.08.2015р. (вх..№34375/15 від 17.08.2015р.) долучив до матеріалів справи додаткові докази.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №4-П/14 від 18.07.2014р.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№33673/15 від 11.08.2015р.), згідно якого визнає вимоги позивача в частині примусового стягнення грошової суми в розмірі 400 000,00 грн. Причини невиконання умов договору пояснює складною економічною ситуацією на як підприємстві (наявна значна дебіторська заборгованість роздрібних клієнтів), так і в державі в цілому, що призвело до неможливості повернути до 01.06.2015р. грошову суму в розмірі 400 000,00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві.
У судовому засіданні було оглянуто оригінали додатків, долучених до позовної заяви.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
встановив:
18.07.2014р. між Приватним акціонерним товариством «Львівський лікеро-горілчаний завод» (далі позикодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ідеа Трейд» (далі позичальник) було укладено договір №4-П/14 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.
За умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобовязується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктами 2.1-2.4 договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті в загальній сумі 12 100 000,00 грн. без ПДВ. Вказана в п.2.1 сума коштів буде надаватися кількома окремими платежами розмір та термін перерахування яких буде узгоджуватися сторонами додатково. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування коштів з банківського рахунку позикодавця на банківські рахунки позичальника, вказані в розділі 8 даного договору.
Порядок повернення допомоги визначено у п.3.1-3.4 договору. Так, з огляду на положення п.3.2 повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця, вказаний в розділі 8 даного договору.
У відповідності до п.3.3. договору позика за даним договором підлягає повернення згідно графіку повернення коштів, який додається до даного договору (додаток№1).
На виконання договору №4-П/14 від 18.07.2014р. сторонами було підписано додаток №1 від 18.07.2015р. , у якому сторони узгодили графік повернення поворотної фінансової допомоги. Даний додаток №1 (графік повернення коштів) є невідґємною частиною договору.
Додатком визначено, що до 01.06.2015р. позичальник зобовязаний сплати 400 000,00 грн. наданої йому позики.
Однак, відповідач в порушення умов договору не повернув надані йому згідно договору грошові кошти у сумі 400 000,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією вих.№01/09-70 від 08.06.2015р. про погашення заборгованості на суму 400 000,00 грн. Однак, дане претензія була залишена без задоволення.
У звязку з чим позивач був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача неповернутих грошових коштів у сумі 400 000,00 грн. згідно договору №4-П/14 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 18.07.2014р.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір №4-П/14 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 18.07.2014р., який за своєю правовою природою є договором позики. Відтак, його правове регулювання здійснюється у відповідності до Глави 71 Цивільного кодексу України «ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД».
Згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У даному випадку надання відповідачу позики згідно вищенаведеного договору підтверджується платіжними дорученнями №1480 від 18.07.2014р. на суму 1 500 000,00грн.; №1523 від 21.07.2015р. на суму 6 806 000,00 грн.; №1527 від 21.07.2015р. на суму 3 494 000,00 грн.; №2136 від 12.09.2014р. на суму 100 000,00 грн.; №2177 від 17.09.2014р. на суму 100 000,00 грн.; № 2267 від 23.09.2014р. на суму 100 000,00 грн.
В силу п.2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в загальній сумі 12 100 000,00 грн. без ПДВ.
Позивач умови договору виконав, перерахувавши позику в сумі 12 100 000,00 грн. на рахунок відповідача.
З огляду на положення ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Пунктом 3.3 договору визначено, що позика за даним договором підлягає поверненню згідно графіку повернення коштів, який додається до даного договору (додаток №1).
Графіком повернення коштів до договору №4-П/14 від 18.07.2014р. про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги (додаток №1) визначено, що сума 400 000,00 грн. підлягає поверненню до 01.06.2015р.
Відповідач в порушення вищенаведених нормативних положень та умов договору у визначені строки грошових коштів не повернув. В результаті чого позивач звертався до відповідача із претензією вих.№01/09-70 від 08.06.2015р. про погашення заборгованості, яка була залишена без відповіді.
Наявність боргу відповідач не заперечує, про що зазначається ним у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача посилається на скрутне фінансове становище товариства, що позбавляє його можливості вчасно повернути кошти згідно договору №4-П/14 від 18.07.2014р. про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.
З приводу тверджень відповідача про скрутне фінансове становище товариства, суд зазначає наступне: скрутне фінансове становище товариства є субєктивною обставиною, оскільки утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Тому не може розглядатися як підстава для звільнення відповідача від відповідальності, встановленої законом та визначеної умовами договору.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
За умовами ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання, заборгованість в добровільному порядку не сплатив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив, позовних вимог належними та допустимими доказами не спростував, відтак позовні вимоги, з врахуванням вищенаведених правових норм, є обґрунтованими і підлягають до задоволення повністю.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №5410 від 23.07.2015р. на суму 8 000,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 599, 610-612, 617, 625, 627-629, 1046-1049 ЦК України, ст.ст.174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ІДЕА ТРЕЙД (юридична адреса: 79024, Львівська область, м.Львів, вул.Водогінна, буд.2; фактична адреса: 80113, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Бічна Львівська,6 код ЄДРПОУ 35444122, р/р 26000000012545 в ПАТ «ВіЕс Банк», МФО 325213) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівський лікеро-горілчаний завод" (79024, Львівська область, м.Львів, вул. Мирона Кордуби, буд.2; код ЄДРПОУ 30822837, п/р 26002053817618 в ЗГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 325321) заборгованості в сумі 400 000,00 грн. та 8 000,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
виготовлено 25.08.2015р.
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 49113931, Господарський суд Львівської області було прийнято 17.08.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2576/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: