Рішення № 49113694, 12.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015

Справа №910/14150/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія”

до Приватного підприємства “Моноліт Фудз”

про стягнення заборгованості за Договором поставки товару в розмірі 410 611,43 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” (далі – позивач) до Приватного підприємства “Екстра Грейд” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки товару в розмірі 413 735,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/14150/15, розгляд справи призначено на 29.07.2015 р.

06.07.2015 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про відсутність аналогічного спору.

29.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, клопотання про залучення до участі у справі правонаступника відповідача.

29.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про припинення провадження у справі.

У судове засідання 29.07.2015 р. представник позивача з’явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судове засідання 29.07.2015 р. представник відповідача не з’явився.

За результатами розгляду у судовому засіданні 29.07.2015 р. клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв’язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши у судовому засіданні 29.07.2015 р. заяву представника позивача про заміну Приватного підприємства “Екстра Грейд” на його правонаступника – Приватне підприємство “Моноліт Фудз”, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення,

Розглянувши у судовому засіданні 29.07.2015 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 29.07.2015 р. не з’явився, та також у зв’язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.06.2015 р., розгляд справи було відкладено на 12.08.2015 р.

03.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

12.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано заяву про відкладення розгляду справи.

12.08.2015 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши у судовому засіданні 12.08.2015 р. заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеної заяви, у зв’язку із її необґрунтованістю.

Розглянувши у судовому засіданні 12.08.2015 р. заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв її, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд розглядає справу № 910/15190/15 з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 12.08.2015 р. представник позивача не з’явився.

Представник відповідача у судове засідання 12.08.2015 р. не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунапак Таврія» (далі – постачальник, позивач) та Приватним підприємством «Екстра грейд» (далі – покупець) було укладено Договір поставки № ТА 000113-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця гофрокартонну продукцію, надалі товар, а покупець зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

В подальшому сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № ТА 00113-13 від 26.03.2013 р., відповідно до якої було внесено зміни до Договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що покупець зобов’язаний здійснити післяоплату у розмірі 100 % від погодженої вартості даної партії товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника.

10.06.2015 р. між ПП “Екстра Грейд”, ПП “Моноліт Фудз” та ТОВ “Дунапак Таврія” укладено Договір № 10/06/2015 про переведення боргу (далі – Договір), відповідно до умов якого ПП “Екстра Грейд” переводить на ПП “Моноліт Фудз” (далі – відповідач) борг (грошове зобов’язання) у розмірі 338 577,46 грн., що виник відповідно до умов Договору поставки № ТА000113-13 від 26.03.2013 р. укладеного між ПП “Екстра Грейд” та ТОВ “Дунапак Таврія”, а ПП “Моноліт Фудз” погоджується виконати зазначене грошове зобов’язання.

Згідно з п. 3 Договору кредитор не заперечує проти заміни ПП “Екстра Грейд” на ПП “Моноліт Фудз” в Договорі поставки № ТА000113-13 від 26.03.2013 р. і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Позивач зазначає суду про те, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено покупцю продукцію, в свою чергу, відповідачем не було її оплачено, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 294 030,77 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем на виконання Договору було здійснено поставку товару відповідачу, а відповідачем в свою чергу не повністю оплачено отриману продукцію, внаслідок чого у відповідача утворився борг в розмірі 294 030,77 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 294 030,77 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлену за вищезазначеними видатковими накладними продукцію у розмірі 294 030,77 грн.

Крім того, укладаючи Договір про переведення боргу № 10/06/2015 від 10.06.2015 р. відповідач фактично визнав заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 338 577,46 грн.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 294 030,77 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 43 379,10 грн. інфляційної складової боргу, 3 487,36 грн. трьох відсотків та 69 714,20 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені суми. А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 3 487,36 грн. та інфляційні втрати в розмірі 43 379,10 грн.

Згідно з п. 5.3 Договору за порушення термінів оплати товару покупець зобов’язаний сплати постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого, але неоплаченого в термін товару за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов’язання до моменту здійснення оплати товару.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 69 714,20 грн., у зв’язку з простроченням оплати поставленого товару за Договором.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 410 611,43 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Моноліт Фудз” (03026, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 169; ідентифікаційний код: 36949859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак Таврія» (75101, Херсонська обл., Цюрупинський район, місто Цюрупинськ, вулиця Гвардійська, будинок 103; ідентифікаційний код: 38045226) заборгованість у розмірі 294 030 (двісті дев’яносто чотири тисячі тридцять) грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 3 487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 36 коп., інфляційні втрати в розмірі 43 379 (сорок три тисячі триста сімдесят дев’ять) грн. 10 коп., пеню в розмірі 69 714 (шістдесят дев’ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 212 (вісім тисяч двісті дванадцять) грн. 23 коп.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя О.В. Нечай