Ухвала суду № 49111119, 26.08.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"26" серпня 2015 р.

№ 01-39/903/938/15

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління", м. Сокаль Сокальського району Львівської області

до Державного підприємства "Волиньвугілля", м. Нововолинськ Волинської обл.

про стягнення 9 666 324,60грн.

Суддя: Бондарєв С.В.

Встановив: Позивач - Державне підприємство "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" -звернувся до господарського суду з позовом №359/019 від 20.08.2015р. (вх.№ 01-47/977/15 від 25.08.2015р.) до відповідача- Державного підприємства "Волиньвугілля"-про стягнення 9 666 324,60грн., в т.ч. 6 022 282,77грн.- заборгованості згідно договорів підряду №70 від 28.12.2012р., №5 від 01.02.2013р., №14 від 01.03.2013р., №24 від 01.04.2013р., №27 від 26.04.2013р., №31 від 03.06.2013р., №36 від 27.06.2013р., №43 від 29.07.2013р., №53 від 30.08.2013р., №59 від 01.10.2013р., №63 від 08.11.2013р. №66 від 11.11.2013р., №68 від 02.12.2013р., №71 від 04.12.2013р., №74 від 30.12.2013р., №7 від 03.02.2014р., №13 від 03.03.2014р., №18 від 01.04.2014р., №24 від 30.04.2014р., №27 від 30.05.2014р., №39 від 01.07.2014р., №40 від 01.08.2014р., №42 від 04.08.2014р., №44 від 01.09.2014р., №46 від 01.10.2014р., №51 від 03.11.2014р., №55 від 01.12.2014р., №60 від 31.12.2014р., №8 від 02.02.2015р., №17 від 01.04.2015р., №21 від 30.04.2015р., №23 від 30.04.2015р., №26 від 02.06.2015р., №34 від 01.07.2015р., 310 889,77грн.-пені, 232 728,01грн.-3% річних та 3 100 424,05грн.-суми індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України.

Позивачем в порушення п.3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви №359/019 від 20.08.2015р. не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 2.2.1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. (що вступив в силу з 01.11.2011р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015р." розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015р. становить 1218,00 грн.

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Звернення позивача з позовом до суду відбулось 20.08.2015р., заява надійшла до суду 25.08.2015р., про що свідчить відмітка про одержання даної позовної заяви господарським судом Волинської області на позовній заяві №359/019 від 20.08.2015р. (вх.№ 01-47/977/15 від 25.08.2015р.).

Фактично, як вбачається з платіжного доручення №360 від 19.08.2015р., позивачем сплачено судовий збір в сумі 64 000,00грн., а необхідно сплатити-73 080,00грн.

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не може бути прийняте судом до уваги, оскільки є необґрунтованим, та не підтверджене належними засобами доказування, так як на час звернення позивача з позовом до суду до нього не долучені докази відсутності в позивача коштів на рахунках в банківських установах.

Крім того, судом взято до уваги, що згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.

У п.3.1 постанови пленуму Вищий господарський суд України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначив, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору, суд приходить до переконання, що в даному випадку відсутні будь-які підстави для відстрочення сплати судового збору.

Водночас, суд зауважує, що обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення 9 666 324,60грн. позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за 34 різними договорами, які були укладені між сторонами.

При цьому, позивач, об’єднуючи в одній позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла по 34 різним договорам, а також пені, 3% річних та суми індексу інфляції, посилається на те, що заявлені позовні вимоги виникають з договорів, які є практично ідентичними за змістом.

Згідно ч.1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підставами позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Таким чином, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Також можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Суд зазначає, що наявність декількох різних договорів між одними і тими ж особами, навіть схожих за змістом, але не пов’язаних між собою, не є підтвердженням наявності зв’язку між вимогами за цими договорами щодо підстав їх виникнення.

Наразі, кожен зі згаданих договорів має самостійний предмет та спрямований на набуття сторонами певних прав та обов’язків незалежно один від одного, відповідно мають досліджуватись судом окремо, з перевіркою обставин їх укладання, встановленням фактів щодо вчинення сторонами відповідних дій на виконання означених правочинів, моментів виникнення у позивача права грошової вимоги тощо.

До позовної заяви не додано доказів, з яких можна було б зробити висновок відносно пов’язаності позовних вимог за 34 різними договорами, зокрема, документів, які б свідчили про наявність безпосереднього зв’язку між предметами договорів чи, що позовні вимоги за різними договорами взаємно пов’язані поданими доказами, позивачем не додані і докази виконання договорів, часткової оплати робіт по кожному договору.

Згідно п.5 ч.1 ст.63 ГПК України, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву.

Згідно п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем порушено правила об'єднання вимог і об'єднання цих вимог за 34 договорами перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, суд зауважує, що надані позивачем суду розрахунки пені, 3% річних та суми індексу інфляції здійснені по всіх договорах разом, а не по кожному окремо, що унеможливлює перевірку правильності їх нарахування судом по кожному договору окремо.

Згідно п.п. 4, 5 ч. 1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано: доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Допущені порушення є підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного, господарський суд, керуючись ЗУ "Про судовий збір", п.п. 4, 5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, -

у х в а л и в:

1.Клопотання Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" про відстрочення сплати судового збору відхилити.

2. Позовну заяву Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" №359/019 від 20.08.2015р. (вх.№ 01-47/977/15 від 25.08.2015р.) на 3 арк. з додатками на 108 аркушах (в т.ч. оригінал платіжного доручення №360 від 19.08.2015р.) повернути позивачу без розгляду.

3. Повернути Державному підприємству "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" (Львівська обл., Сокальський район, м. Сокаль, пл. Січових Стрільців, 8, код 34987316) з державного бюджету України судовий збір в сумі 64 000,00грн., сплачений платіжним дорученням №360 від 19.08.2015р.

Суддя С. В. Бондарєв