Рішення № 49111018, 20.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "20" вересня 2010 р. по справі № 4/78-38

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення 160 297,76 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність у справі

від відповідача: ОСОБА_3 - підприємець

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" звернувся в господарський суд з позовною заявою до підприємця ОСОБА_3, в якій просить стягнути 160297,76грн. в т.ч. 135399,15грн. основного боргу та відсотків, 13688,30грн. пені, 9207,14грн. інфляції, 2003,17грн. річних.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, несвоєчасну оплату пояснив важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

29 травня 2008 року між ПАТ Індустріально-експортний банк в особі філії Волинська дирекція АТ Індустріально-експортний банк та підприємцем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 045/21/08 (далі договір).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з кредитного договору №045/21/08 від 29.05.2008 року.

Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення, предметом судового розгляду не був, в судовому порядку недійсним не визнавався. Докази дострокового припинення договору у матеріалах справи відсутні.

Згідно п. п. 1.1, 2.9 договору позивач зобовязався надати відповідачу кредит в сумі 18886 доларів США, процентна ставка - 13% річних, дата остаточного повернення кредиту - 28.05.2010 року, відповідач зобовязаний щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та разом з повним погашенням кредиту погашати відсотки за користування кредитом, відсотки за користування кредитом нараховуються з дня списання коштів з рахунку відповідача до моменту погашення кредиту щомісяця в період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 18886 доларів США.

Відповідач в порушення умов договору не здійснював платежів по кредиту та відсотках.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по кредиту та відсотків становить 135399,15грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з п. 4.1 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Нараховані позивачем 13688,30грн. пені за неналежне виконання умов договору підставні і підлягають до стягнення в силу ст.ст. 230, 232 ГК України., п. 4.1 договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно уточненого розрахунку становить 2003,17грн. - 3% річних та 9207,14грн. збитків завданих інфляцією.

26 вересня 2009 року між АТ Індустріально-експортний банк та ТзОВ "АУЗ Факторинг" був укладений договір факторингу № 03/09, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 045/21/08 від 29.05.2008р.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Так, як спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись, ст.ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 553, 554, 559, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

вирішив:

Стягнути з підприємця ОСОБА_3, (Волинська область, Старовижівський район, с. Нова Вижівка, вул. 8 Березня, 13, код 300362054) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", (м. Київ, вул. Танкова, 8 оф. 1, код 36303279) 135399,15грн. основного боргу та відсотків, 13688,30грн. пені, 9207,14грн. інфляції, 2003,17грн. річних, 1602,97грн. витрат повязаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСлободян П. Р.