Рішення № 49111016, 25.08.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 серпня 2015 р. Справа № 903/641/15

за позовом спільного українського-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю Модерн-Експо

до SIMTRACK MARKETING SERVICES LTD.

про стягнення 63 324,52 доларів США

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 02.07.2014р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача розяснено право відводу судді. Відводу судді не було заявлено. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки.

СУТЬ СПОРУ:

Спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю Модерн-Експо звернулось з позовом до SIMTRACK MARKETING SERVICES LTD. про стягнення 65 302,52 доларів США заборгованості за поставлений товар згідно контракту №143/14 від 19.11.2014р., що еквівалентно 1 378 042,77грн. по курсу НБУ станом на 09.06.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

19.11.2014р. між спільним українсько-польським підприємством в формі товариства з обмеженою відповідальністю Модерн-Експо та SIMTRACK MARKETING SERVICES LTD. був укладений контракт №143/14, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв торговельне обладнання (товар) вартістю 170426,90 доларів США, що підтверджується інвойсами №ЕХ-00000246 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000248 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000249 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000250 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000380 від 16.03.2015 року; вантажно-митними деклараціями № 205070000/2015/009497 від 13.03.2015 року, № 205070000/2015/009538 від 14.03.2015 року, №205070000/2015/009709 від 16.03.2015 року, № 205070000/2015/009706 від 16.03.2015 року, № 205070000/2015/010490 від 20.03.2015 року; CMR А № 157200 від 13.03.2015 року, № 000415 від 13.03.2015 року; № 002315 від 16.03.2015 року, № 088262 від 16.03.2015 року, № 118542/1 від 26.03.2015 року.

Поставка товару відповідачу здійснювалася на умовах: DAP - Республіка Білорусь м.Вітебськ, будівельна площадка на перехрестку вулиці Чкалова та вулиці Воїнів Інтернаціоналістів у відповідності до Інкотермс 2010 (п. 4.1. контракту).

Вантажоодержувачем товару згідно контракту сторонами було визначено ТОВ «Калле» (Республіка Білорусь, м. Мінськ).

Відповідно до контракту відповідач зобовязався проводити оплату за товар у наступному порядку:

- передоплата 20% від загальної суми контракту протягом 50 банківських днів з моменту підписання контракту (п.п. 3.1.1);

- наступний платіж в розмірі 50% від загальної суми контракту сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідачем повідомлення про готовність товару до відвантаження (п.п. 3.1.2);

- остаточний розрахунок у розмірі 30% від загальної суми контракту здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту передачі товару вантажоодержувачу (п.п. 3.1.3).

В порушення умов контракту оплата відповідачем проводилася не вчасно та не в повному обсязі, сплачено лише 105 124,38 доларів США, що підтверджується банківськими виписками від 20.02.2015 року на суму - 34 938,59 доларів США, від 11.02.2015 року на суму - 50 217,79 доларів США, від 20.05.2015 року на суму - 19 968,00 доларів США.

Станом на 09.06.2015р. сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 65 302,52 долара США.

У судовому засіданні 03.08.2015р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у звязку з частковою сплатою заборгованості відповідачем в розмірі 1 978,00 доларів США та просив стягнути з відповідача 63 324,52 доларів США. До заяви долучив банківські виписки від 14.07.2015р., 24.07.2015р. (а.с. 49-53).

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, спір вирішується виходячи з нової ціни позову 63 324,52 доларів США.

Відповідач у судове засідання 03.08.2015р. не зявився, у електронному листі №б/н від 03.08.2015р., підписаного директором SIMTRACK MARKETING SERVICES LTD. ОСОБА_2, повідомив про часткову оплату заборгованості в розмірі 1 978,00 доларів США. Зазначив, що заборгованість в сумі 63 324,52 доларів США по контракту №143/14 від 19.11.2014р. визнає в повному обсязі. Просив розглядати справу за відсутності представника (а.с. 55).

Зважаючи на те, що лист відповідача, адресований суду, надісланий на електронну адресу позивача, з метою отримання останнього за належною адресою, за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд спору на 21.08.2015р.

В судовому засіданні 21.08.2015р. згідно зі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.08.2015р. до 09.45год.

25.08.2015р. від відповідача SIMTRACK MARKETING SERVICES LTD на електронну адресу суду надійшов лист б/н від 03.08.2015р., у якому повідомлено про часткову оплату 14.07.2015р., 24.07.2015р. боргу на суму 1 978,00 доларів США, вказано, що заборгованість по договору №143/14 від 19.11.2014р. становить 63 324,52 доларів США та визнано позов у вказаному розмірі. Просив розглядати спір без участі представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Пред'явив до огляду оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, був повідомлений ухвалою суду від 03.08.2015р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, закінчується строк розгляду спору, імперативно визначений ст. 69 ГПК України, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Згідно ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 43 вищезазначеного закону передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

За ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

У п. 10.2 контракту сторони обумовили, що у випадку виникнення спору між сторонами, то він підлягає розгляду в господарському суді Волинської області, рішення якого є обовязковим для обох сторін. При цьому використовується українське матеріальне та процесуальне право.

19.11.2014р. між спільним українсько-польським підприємством в формі товариства з обмеженою відповідальністю Модерн-Експо (продавець) та SIMTRACK MARKETING SERVICES LTD. (покупець) був укладений контракт №143/14, відповідно до умов якого позивач зобовязався передати вантажоотримувачу (ТзОВ «Калле», м. Мінськ Республіка Білорусь) в обумовлений строк торгівельне обладнання (товар), вантажоотримувач зобовязаний прийняти товар, а відповідач оплатити товар (а.с. 10-15).

Загальна сума контракту 170 426,90 доларів США (п. 2.2 контракту).

На виконання умов контракту позивач поставив вантажоотримувачу, а останнім прийнято товар на загальну суму 170 426,90грн., що стверджується інвойсами № ЕХ-00000246 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000248 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000249 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000250 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000380 від 16.03.2015 року; вантажно-митними деклараціями № 205070000/2015/009497 від 13.03.2015 року, № 205070000/2015/009538 від 14.03.2015 року, №205070000/2015/009709 від 16.03.2015 року, № 205070000/2015/009706 від 16.03.2015 року, № 205070000/2015/010490 від 20.03.2015 року; CMR А № 157200 від 13.03.2015 року, № 000415 від 13.03.2015 року; № 002315 від 16.03.2015 року, № 088262 від 16.03.2015 року, № 118542/1 від 26.03.2015 року (а.с. 16-41).

Відповідно до контракту ціни на товар визначаються у доларах США. Оплата за товар здійснюється у доларах США (п.3.4 контракту).

Відповідач зобовязався проводити оплату за товар у наступному порядку:

- передоплата 20% від загальної суми контракту протягом 50 банківських днів з моменту підписання контракту (п.п. 3.1.1);

- наступний платіж в розмірі 50% від загальної суми контракту сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідачем повідомлення про готовність товару до відвантаження (п.п. 3.1.2);

- остаточний розрахунок у розмірі 30% від загальної суми контракту здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту передачі товару вантажоодержувачу (п.п. 3.1.3).

Станом на 09.06.2015р. відповідач вартість поставленого товару оплатив частково в розмірі 105 124,38 доларів США, що стверджується банківськими виписками від 20.02.2015р., 11.02.2015р., 20.05.2015р. (а.с. 42-44), що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 1 978,00грн., що стверджується банківськими виписками від 14.07.2015р., 24.07.2015р. (а.с. 50-53).

Згідно з абзацом 13 ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Внаслідок укладення договору та дій позивача по поставці товару між сторонами виникло зобовязання, врегульоване ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України, згідно яких одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.6 ст. 265ГК України, ч.2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Існування договірних зобовязань, що випливають із контракту №143/14 від 19.11.2014р., не заперечено. Доказів розірвання, визнання конракту недійсним у встановленому законом порядку суду не подано.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у листі від 03.08.2015р. повідомив про часткову оплату та визнав позов в сумі 63 324,52 доларів США (а.с. 55, 67).

Згідно зі ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Зважаючи на те, що в силу ст. 12 ЦК України особа вільно розпоряджається своїми матеріальними правами, дії відповідача не суперечать законодавству, судом не встановлено порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд прийняв визнання позову.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 63 324,52 доларів США (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.08.2015р., а.с. 49), стверджується контрактом №143/14 від 19.11.2014р. (а.с. 10-15), інвойсами № ЕХ-00000246 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000248 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000249 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000250 від 18.02.2015 року, № ЕХ-00000380 від 16.03.2015 року; вантажно-митними деклараціями № 205070000/2015/009497 від 13.03.2015 року, № 205070000/2015/009538 від 14.03.2015 року, №205070000/2015/009709 від 16.03.2015 року, № 205070000/2015/009706 від 16.03.2015 року, № 205070000/2015/010490 від 20.03.2015 року; CMR А № 157200 від 13.03.2015 року, № 000415 від 13.03.2015 року; № 002315 від 16.03.2015 року, № 088262 від 16.03.2015 року, № 118542/1 від 26.03.2015 року (а.с. 16-41), банківськими виписками від 20.02.2015р., 11.02.2015р., 20.05.2015р., 14.07.2015р., 24.07.2014р. (а.с. 42-44, 50-53), відповідачем визнана та підлягає до стягнення в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. 692 ЦК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 26 722,34грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Оскільки позивачем зменшено розмір позовних вимог, згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачені 838,51грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 712, 692 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про державний бюджет", господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з SIMTRACK MARKETING SERVICES LTD. (ОСОБА_3, 2, ОСОБА_4 Нісу, 2571, м. Нікосія, Республіка Кіпр) на користь спільного українського-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю Модерн-Експо (45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, код ЄДРПОУ 21751578) 63 324,52 доларів США заборгованості, 26 722,34грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути на користь спільного українського-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю Модерн-Експо (45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, код ЄДРПОУ 21751578) зайво сплачений судовий збір в розмірі 838,51 грн. згідно платіжного доручення № 26812 від 09.06.2015р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Повне рішення складено

26.08.2015р.

Суддя С. Т. Філатова