Справа № 752/7832/15-ц
Провадження № 2/752/3888/15
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
04 серпня 2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мирошниченко О.В.
при секретарі Бурлака Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, -
встановив:
06 травня 2015 року на адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 21.04.2015 року підсудність позовної заяви ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом визначена Голосіївському районному суду міста Києва.
ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № MKLVF1.25835.002 від 21.11.2013 року у розмірі 351 144 гривень 54 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про, те що 21 листопада 2013 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKLVF1.25835.002. Відповідно п.п.1.1,1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 1.1.5, 1.2, 1.4, 2.4 якого банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах повернення, строковості,платності та цільового використання грошові кошти у розмірі 250 000,00 гривень строком до 20.11.2016 року з процентною ставкою за кредитом 23,0% річних, а також з сплатою комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,0% від суми ліміту кредитування. Період сплати з 01 по 20 число кожного місяця, та погашення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту. Відповідно до графіку погашення кредиту ОСОБА_1 зобов'язалась сплачувати кредит у період оплати з 1-го по 20-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання.
Відповідно до п. 4.2.1 кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії, також виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки , передбачені кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору 21 листопада 2013 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № РХ029031.187575.002, згідно умов яких відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором № MKLVF1.25835.002 в повному обсязі таких зобов'язань.
Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином взятих на себе обов'язків за кредитним договором № MKLVF1.25835.002, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 05 лютого 2015 року становить 251 144 гривень 54 копійок і яка на момент звернення позивача до суду не погашена.
Відповідно до п.6.1, 6.3 кредитного договору за погашення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості нараховується у подвійному розмірі.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначенням того, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідачі, які в установленому законом порядку повідомлялись про день, час, місце розгляду даної справи, у судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
Тому суд, враховуючи вимоги ст. ст. 224, 226 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 листопада 2013 року між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» укладено кредитний договір № MKLVF1.25835.002, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 250 000,00 грн. зі сплатою 23% річних та комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,0% від суми ліміту кредитування терміном до 20.11.2016 року року, а останній, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти кредит на зазначених умовах та належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, які визначені у цьому договорі (а.с. 1-16).
До того ж, в судовому засіданні встановлено про те, що на забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору 21 листопада 2013 року з ОСОБА_2 банком укладений договір поруки № РХ029031.187575.002, згідно умов яких відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором № MKLVF1.25835.002 в повному обсязі таких зобов'язань (а.с. 33).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк зобов'язаний надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржнику, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що при солідарному обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Судом встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 зазначені вище кошти.
Натомість, ОСОБА_1, як встановлено в ході розгляду справи, всупереч договірним зобов'язанням, належним чином не виконала їх, у встановлені графіком терміни не погасила кредит та проценти за користування ним.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не дотрималася умов укладеного з ним кредитного договору, вказані вимоги на момент звернення до суду проігноровані відповідачем та невиконані. Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.
Через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань заборгованість останньої за кредитним договором № MKLVF1.25835.002 від 21 листопада 2013 року станом на 05 лютого 2015 року становить 351 144 гривень 54 копійок, з яких:
- поточна заборгованість по тілу кредиту - 0,00 грн.;
- прострочена заборгованість по тілу кредиту - 248 177,60 грн.;
- поточна заборгованість за процентами - 0,00 грн.;
- пристрочена заборгованість за процентами - 65 926,20 грн.;
- сума пені - 37 040,74 грн.
Отже, приймаючи до уваги положення ст. ст. 60, 212 ЦПК України, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а вимоги ґрунтуються на вимогах закону, приходить до висновку про те, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідачів в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини. Тому з відповідачів підлягає в солідарному порядку стягнення на користь держави в судовий збір в розмірі 3 511 гривень 45 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 64, 66, 131, 209, 212-215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 543, 625, 1054 ЦК України, -
в и р і ш и в:
Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом , - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Краматорськ Донецької області, місце реєстрації : 99055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Севастополь Автономна Республіка Крим, місце реєстрації: 99055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (01135, м. Київ, вул. В. Черновола, буд. 25, код ЄДРПОУ 36470620) заборгованість за кредитним договором № MKLVF1.25835.002 від 11 листопада 2013 року, в розмірі 351 144 гривень 54 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Краматорськ Донецької області, місце реєстрації : 99055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Севастополь Автономна Республіка Крим, місце реєстрації: 99055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в дохід держави судовий збір у розмірі 3 511 гривень 45 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Судове рішення № 49108540, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 04.08.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/7832/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: