Ухвала суду № 49105605, 12.08.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1642/15-ц

Провадження № 2/553/707/2015

У Х В А Л А

Іменем України

12.08.2015м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в складі:

головуючого судді Кононенка С.Д.,

при секретарі Бобильовій А.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит», АТ Банк «Фінанси та кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди пов»язаної із порушенням права власності та прав споживача послуг ,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди пов»язаної із порушенням права власності та прав споживача послуг, в якому просить визнати незаконними та протиправними дії Придністровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та Кредит» щодо: а) обмеження його з 09.04.2015 року в праві власності, одержанні всіх наявних готівкових коштів на його пенсійному картковому рахунку в сумі 29331,43 грн.; б) припиненням з лютого 2015 року Банком щомісячних виплат процентів по строковому валютному договору від 12.12.2014 року; в) а також позбавленням його Банком права оперативно контролювати власні кошти шляхом одержання СМС інформації відносно руху коштів по договорах, рахунках; стягнути з відповідача на його користь заборгованість по пенсійному картковому рахунку, станом на квітень 2015 року в сумі 27331,43 грн. та проценти по строковому валютному договору в сумі 18 доларів США; також стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 50 тис. грн. та понесені судові витрати, за надану правову допомогу, які на квітень 2015 року складають 2095 грн.

У травні 2015 року позивач ОСОБА_1 надав суду позовну заяву з уточненням та доповненнями в порядку ст.31 ЦПК України, в якій просить визнати незаконними та протиправними дії Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо: а) обмеження ОСОБА_1 з 09.04.2015 року в праві власності, одержанні всіх наявних готівкових коштів на його пенсійному картковому рахунку (договір від 05.12.2014 року) в сумі 29331,43 грн.;б) припинення з лютого 2015 року Банком щомісячних виплат процентів по строковому валютному договору від 12.12.2014 року;в) протиправною відмову по закінченню строкового договору 12.05.2015 року повернути кошти в сумі 1636,13 доларів США; г) позбавлення права ОСОБА_1 оперативно контролювати власні кошти шляхом одержання СМС інформації відносно повного руху коштів по договорах, рахунках; зобов»язати Придніпровський регіональний департамент АТ Банк «Фінанси та Кредит» негайно, в триденний термін повернути ОСОБА_1 заборгованість по пенсійному картковому рахунку, станом на травень 2015 року в сумі 27259, 39 грн., по строковому вкладу в сумі 1636,13 доларів США та на час фактичного повернення валютних коштів нарахувати і провести виплату процентів за ставкою 12,50% річних; також, стягнути з Придніпровського регіонального департаменту АТ Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 75 тис.грн., понесені матеріальні збитки в сумі 8034,75 грн. та судові витрати , за надану правову допомогу, яка на травень 2015 року складають 3980 грн.

У червні 2015 року позивач ОСОБА_1 надав суду позовну заяву з уточненням та доповненнями в порядку ст.31 ЦПК України, в якій просить визнати незаконними та протиправними дії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (м.Київ, вул.Артема, 60, інд.04050) та Придніпровського регіонального департаменту АТ Банк «Фінанси та Кредит» (вул.Октябрська, 77 м.Полтава, інд.36014) щодо: а) обмеження ОСОБА_1 з 09.04.2015 року в праві власності, одержанні всіх наявних готівкових коштів на його пенсійному картковому рахунку (договір від 05.12.2014 року) в сумі 29331,43 грн.; б) припинення з лютого 2015 року Банком щомісячних виплат процентів по строковому валютному договору від 12.12.2014 року; в) протиправною відмову по закінченню строкового договору 12.05.2015 року повернути кошти в сумі 1636,13 доларів США; г) позбавлення права ОСОБА_1 оперативно контролювати власні кошти шляхом одержання СМС інформації відносно повного руху коштів по договорах , рахунках; постановити рішення, згідно якого, зобов»язати АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (м.Київ, вул.Артема, 60, інд.04050 та Придніпровський регіональний департамент АТ Банк «Фінанси та Кредит» (вул.Октябрська, 77 м.Полтава, інд.36014) негайно, в триденний термін повернути ОСОБА_1 заборгованість по пенсійному картковому рахунку, станом на травень 2015 року в сумі 27259,39 грн., по строковому вкладу в сумі 1636, 13 доларів США та на час фактичного повернення валютних коштів нарахувати і провести виплату процентів за ставкою 12,50 % річних; також стягнути з АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ( м.Київ, вул.Артема, 60, інд.04050) та Придніпровського регіонального департаменту АТ Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 75 тис.грн., понесені матеріальні збитки в сумі 8034, 75 грн. та судові витрати, за надану правову допомогу, які на травень 2015 року складають 3980 грн.

У серпні 2015 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову на суму 114263 грн. та 1636,13 доларів США , шляхом накладення арешту в даних межах арешту на цінні папери та банківські метали, які належні АТ Банк «Фінанси та кредит» (адреса м.Київ, вул.Артема, 60, інд.04050, Банківські реквізити відповідача: МФО 300131 та ЕДРПОУ 09807856.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як зазначив у своїй заяві ОСОБА_1І, саме АТ Банк «Фінанси та Кредит» з лютого 2015 року без жодних форс-мажорних обставин, протиправно та в односторонньому порядку припинив виконувати свої зобов»язання по депозитному договору (вкладу) від 12.12.2014 року, а 12.05.2015 року після закінчення терміну дії депозиту відмовився його повертати в сумі 1636 дол. США. ОСОБА_2 і до теперішнього часу ще не повернув кошти по його пенсійному картковому рахунку від 05.12.2014 року на загальну суму більше 17 тис.грн. Банк на його три письмові заяви та скарги від 05.05.2015 року, 29.07.2015 року навіть жодної відповіді не надав.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 03.06.2015 року було частково задоволено заяву та накладено арешт на майно Банку на суму 114263 грн. та 1636,13 доларів США.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29.07.2015 року відхилено апеляційну скаргу Банку як безпідставну та залишено без змін ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 03.06.2015 року без змін.

Однак, Банк і до теперішнього часу відмовляється повернути позивачу кошти з пенсійного карткового рахунку на валютний депозит. На його письмові звернення ОСОБА_2 не реагує, відповіді не надає.

Як зазначив у своїй заяві ОСОБА_1, що усно працівники Банку заявляють, що нерухоме майно належить не Банку, так як оформлено по договорах оренди. Відповідно ухвали суду не будуть виконані, так як більшість активів Банку знаходяться в цінних паперах (акціях Полтавського гірничо-збагачувального комбінату м.Комсомольск, Полтавського авто агрегатного заводу та ін.) та у банківських металах і т.п. 29.07.2015 року він , як клієнт Банку, звернувся із відповідною скаргою до в.о. Голови Правління АТ Банку «Фінанси та Кредит» - ОСОБА_3 з вимогою провести службову перевірку та надати йому письмову інформацію з питань: а) скільки коштів в Банку було в іноземній валюті; б) яка була та є у власності Банку кількість цінних паперів та коштів в дорогоцінних банківських мателах (золото, срібло). Однак від Банку, в порушення Закону України «Про інформацію, жодних відомостей не одержав. Таким чином, вищевказані дії Банку реально свідчать, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову без вжиття заходів по забезпеченню позову.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року в редакції від 07.02.2015 року арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішення суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Цим же Законом забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Отже, вимога позивача про накладення арешту на цінні папери та банківські метали АТ «Банку «Фінанси та кредит» підлягає до задоволення, виходячи із вищевикладеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит» , АТ Банк «Фінанси та кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди пов»язаної із порушенням права власності та прав споживача послуг, на суму 114263 грн. та 1636,13 доларів США, шляхом накладення арешту на цінні папери та банківські метали АТ Банк «Фінанси та кредит» (адреса м.Київ, вул.Артема, 60, інд.04050). Банківські реквізити відповідача: МФО 300131 та ЕДРПОУ 09807856.

Для ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві (м.Київ, вул.Саксаганського, 110, інд.01032). Реквізити стягувача ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, інд.36004.

Копію ухвали для виконання направити Начальнику відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві (м.Київ, вул.Саксаганського, 110, інд.01032); голові Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (м.Київ, вул.Московська, 8, корп.30, Інд.01010); голові Національного Банку України ( м. Київ, вул..Інститутська, 9, Інд.01601).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом п»яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4