Вирок № 49094707, 26.08.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2075/15-к

Номер провадження 1-кп/629/242/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді - Помазан В.А.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова Харківської області кримінальне провадження № 12015220380000898 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, інваліда ІІ групи, розлученого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого 04.01.2008 року Первомайським районним судом Харківської області за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненому умовно-достроково по постанові Червонозаводського райсуду м. Харкова від 16.09.2011р. на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 25 днів; 01.08.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком на 1 рік,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Іванчака А.О.

- захисту - адвоката Остапенко С.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 22 квітня 2015 року близько 09-00 год. прийшов на територію дачі, яка належить його сину та розташована по АДРЕСА_2. Після цього, діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою наживи, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 пройшов на територію городньої ділянки на вказаній дачі та підійшов до сітки-рабиці, яка відділяє дану ділянку від домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_3. Далі він нахилив металеву сітку-рабицю та рукою проник на територію домоволодіння ОСОБА_4 за вказаною адресою, звідки таємно викрав металеву арматуру загальною довжиною 675 см, вартістю 200 грн., після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальне правопорушення при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнав недоцільним, обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України по кваліфікуючим ознакам як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до сховища.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином України, раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра перебував з приводу наслідків органічного ураження ЦНС з когнитивним зниженням, розладом особистості, на обліку у лікаря-нарколога перебуває з приводу синдрому залежності від алкоголю з 2000 року, розлучений, неповнолітніх дітей не має, не працює, інвалід ІІ групи, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання, за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2014 року, у вигляді позбавлення волі на певний строк, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, якою передбачено прийняття рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зважаючи на висновок про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним чинності належить застосувати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на ТРИ роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання, до покарання у виді позбавлення волі на строк ТРИ роки, призначеного цим вироком, частково приєднати ОДИН місяць невідбутого покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк ТРИ роки ОДИН місяць.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, взявши його під варту із зали суду та з цього дня рахувати строк відбуття покарання.

Речовий доказ - металеву арматуру загальною довжиною 675 см, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - залишити законному володільцеві ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, витрати, пов'язані із залученням експерта у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи № 1800 від 06.05.2015 року у розмірі 245,52 грн. на користь держави на р/р 31419544700005, МФО 851011, код банку - 37999680, банк одержувача - УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: