Ухвала суду № 49092504, 18.08.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1742/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О. В.

Доповідач Фомічов С. Є.

УХВАЛА

Іменем України

18.08.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Фомічова С.Є.

суддів - Єгорової С.М.

Письменного О. А.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа Орган опіки та піклування при Кіровському райвиконкомі м. Кіровограда про встановлення порядку користування житлом, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житла, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування житлом.

В обґрунтування своїх вимог зазначали, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, від імені та в інетерсах якої діє, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 січня 2008 року визнано останню недієздатною та призначено опікуном, ОСОБА_3, зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_2 в м. Кіровограді. Дана квартира не приватизована, відноситься до державного житлового фонду та перебуває в комунальній власності.

Наймачем квартири АДРЕСА_2 в м. Кіровограді є відповідач, особовий рахунок по сплаті комунальних послуг відкрито на ім'я відповідача. З моменту видачі ордеру і по теперішній час в даній квартирі зареєстровані та проживають: квартиронаймач - ОСОБА_6, ОСОБА_5 - колишня дружина квартиронаймача, ОСОБА_3 - донька наймача, ОСОБА_4 - донька наймача.

На даний час ОСОБА_5 з відповідачем розлучені, фактично і вона не проживає з відповідачем однією сім'єю, не мають спільного бюджету для оплати комунальних послуг і квартирної плати, протягом тривалого часу склались неприязні стосунки через користування спірним житловим приміщенням в зв'язку чим між ними постійно виникають конфлікти та непорозуміння щодо користування та оплат по спірній квартирі. Відповідач постійно вчиняє сварки, проганяє їх з квартири.

Через неприязні стосунки позивачі позбавленні можливості здійснити приватизацію вказаної квартири, відповідач на приватизацію, встановлення порядку користування житлом, розділ особового рахунку своєї згоди не надає і таким чином порушує їхні права.

Посилаючись на зазначені обставини просили суд визначити порядок користування квартири АДРЕСА_2 м. Кіровограді наступним чином: ОСОБА_5 виділити в користування житлову кімнату № 2 площею 11,5 кв.м. та лоджію площею 1,38 кв.м., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити в користування житлову кімнату № 1 площею 17,2 кв. м. та балкон площею 0,9 кв.м., ОСОБА_6 виділити в користування житлову кімнату № 3 площею 7,7 кв.м., коридор площею 4,3; 2,4 кв.м., кухню площею 9,5 кв.м. вбиральню площею 2,4 кв.м. - залишити в спільному користуванні;

- розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру (центральне постачання холодної води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) відповідно до встановленого порядку користування квартирою.

Відповідно до технічного паспорту, квартира АДРЕСА_2 в м. Кіровограді має загальну площу 58,68 кв.м., складається з трьох житлових кімнат житловою площею 36,4 кв.м.: кімната № 1 площею 17,2 кв.м., кімната № 2 площею 11,5 кв.м., кімната № 3 площею 7,7 кв.м., коридору площею 4,3;2,4 кв.м., кухні площею 9,5 кв.м., вбиральні площею 1,2 кв.м., ванної кімнати площею 2,4 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м., лоджія площею 1,38 кв.м.. Кімнати є ізольованими.

Вважають, що визначений в прохальній частині позову порядок користування не порушить житлових умов відповідача.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 грудня 2014 року про відкриття провадження залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - Кіровоградську міську раду, оскільки рішення в даній справі може вплинути на її права і обов'язки.

Відповідач в судовому засіданні проти доводів первісного позову заперечував. Звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд висилити ОСОБА_3 з займаного житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 без надання їй іншого житлового приміщення;- позбавити ОСОБА_3 реєстрації в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3.

Рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 12 травня 2015 року позовні вимоги первісного позову задоволені частково. Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 в м. Кіровограді. Виділено ОСОБА_5 в окреме користування житлову кімнату площею 7,7 кв.м., згідно технічного паспорту на квартиру, виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в окреме користування житлову кімнату площею 17,2 кв.м., згідно технічного паспорту на квартиру, виділити ОСОБА_6 в окреме користування житлову кімнату площею 11,5 кв.м. та лоджію площею 1,38 кв.м., згідно технічного паспорту на квартиру. Кухню площею 9,5 кв.м., коридор площею 4,3 кв.м. та 2,4 кв.м., вбиральню площею 1,2 кв.м, ванну кімнату площею 2,4 кв.м., залишено в спільному користуванні. В решті позовних вимог - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 судовий збір в дохід держави в розмірі 243,60 грн.. Стягнуто з ОСОБА_6 по 81,20 грн. судового збору на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та задоволення його зустрічних вимог в повному обсязі. На думку скаржника, при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, вважає, що суд ухваливши рішення, яким штучно погіршені житлові умови сторін, не взяв до уваги, що ОСОБА_4 страдає шизофренією і не може проживати в одні кімнаті з іншими членами сімї, не врахував житлові норми жилої площі на одну особу. Судом невраховані неприязні стосунки, що виникли в колишній родині.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_6 який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти її доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, представника органу опіки та піклування, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордера № 413 від 11 листопада 1983 року виданого Виконавчим комітетом Кіровського районної ради народних депутатів ОСОБА_6, сім'я кого складається з 5 чоловік, набув право на заняття трьох кімнатної квартири АДРЕСА_4.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 11 серпня 2006 року за актовим записом № 526 розірвали шлюб. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 січня 2008 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнана недієздатною, опікуном якої призначено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно довідки № 3 від 03 грудня 2014 року виданої КРЕП № 3 в квартирі АДРЕСА_2 м. Кіровограді зареєстровані та проживають: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4.

Відповідно технічного паспорту спірна квартира складається з трьох ізольованих кімнат площею 17,2 кв.м.; 11,5 кв.м.; 7,7 кв.м., коридору площею 4,3; 2,4 кв.м., кухні площею 9,5 кв.м., вбиральні площею 1,2 кв.м., ванної кімнати площею 2,4 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м., лоджія площею 1,38 кв.м., вбудованої шафи площею 1,38 кв.м. Загальна площа квартири - 58,68 кв. м. Житлова площа квартири 36,4 кв. м..

Згідно статті 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Згідно статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з положеннями ст. 63 ЖК України предметом договору найму житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч. 1 ст. 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення(кухня, коридор, комора тощо).

Відповідно до положень ст. 47 ЖК України норма жилої площі на одну особу встановлена в розмірі 13,65 кв.м.

Згідно з ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого договору найму. При відмові членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму спір може бути вирішено в судовому порядку. В силу положень ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з постановою виконавчого комітету Народних депутатів і президії обласної ради профспілок м. Кіровограда № 626 від 29 грудня 1984 року установлено мінімальний розмір житлової площі на кожного члена сім'ї в розмірі 6 кв.м., середня забезпеченість житловою площею на одну особу в м. Кіровограді дорівнює 7,3 кв.м..

На час розгляду справи сторони зазначили про встановлення фактичного користування квартирою, яке відбувається наступним чином: ОСОБА_6 користується кімнатою зазначеною в технічному паспорті під № 4, площею 11,5 кв.м., ОСОБА_4 користується кімнатою зазначеною в технічному паспорті під № 5, площею 7,7 кв.м., ОСОБА_3 та ОСОБА_5 користуються кімнатою зазначеною в технічному паспорті під № 3, площею 17,2 кв. м.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_2 в м. Кіровограді: виділивши ОСОБА_5 користування житлову кімнату площею 7,7 кв.м., згідно технічного паспорту на квартиру; недієздатній ОСОБА_4 та її опікуну ОСОБА_3 в користування житлову кімнату площею 17,2 кв.м., згідно технічного паспорту на квартиру, а ОСОБА_6 в користування житлову кімнату площею 11,5 кв.м. та лоджію площею 1,38 кв.м., згідно технічного паспорту на квартиру. Залишивши кухню площею 9,5 кв.м., коридор площею 4,3 кв.м. та 2,4 кв.м., вбиральню площею 1,2 кв.м, ванну кімнату площею 2,4 кв.м., у спільному користуванні.

Щодо позовних вимог про розподіл особових рахунків суд першої інстанції прийшов до висновку про їх передчасність. Дана вимога пов'язана з зобов'язанням відповідного балансоутримувача розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру (центральне постачання холодної води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) відповідно до встановленого порядку користування квартирою, оскільки є предметом договірних зобов'язань між споживачем та виконавцем послуг, а визначити та встановити порядок оплати за житлово-комунальні послуги для наймачів - споживачів у квартирі - без врахування інтересів виконавця послуг, який має бути стороною по справі, не можливо.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх вірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житла не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні суду першої інстанції. Неодноразові звернення ОСОБА_6 до відповідних органів для вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_3 від обов'язків опікуна ОСОБА_4 не знайшли своє підтвердження.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що факт неправомірних дій відповідачів, передбачених ст. 116 ЖК України існує, що відповідач є винна у цьому особа, що вимогу про виселення заявлено належною особою.

Відповідно до вимог ст. 10 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Колегія судів судової палати погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх вірними.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ухвалене з повним з'ясуванням судом дійсних обставин справи, що мають значення для її вирішення. Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційні скарги і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: