Ухвала суду № 49083887, 25.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 751/6625/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Деркач О.Г. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ганечко О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2015 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми надміру виплачених коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 28.10.2014 р. по 31.01.2015 р. у розмірі 1383,03 грн. на розрахунковий рахунок УПСЗН 35213053030920 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 03196208.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2015 року провадження у справі було закрито.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позовна заява вмотивована тим, що відповідачем було безпідставно набуто майно, а саме кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 28.10.2014 р. по 31.01.2015 р. у розмірі 1383,03 грн., яке підлягає поверненню позивачу, зокрема в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Судова колегія встановила, що закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що дану позовну заяву належить розглядати в порядку цивільного а не адміністративного судочинства.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Кодексом адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ) та Цивільним процесуальним кодексом України ( далі - ЦПК України ).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

У ч. 1, 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно з ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, з викладених законодавчих норм вбачається, що до юрисдикції адміністративних судів належать публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, який здійснює управлінські функції та реалізує свою компетенцію на основі законодавства.

Водночас спір про стягнення УПСЗН з фізичної особи надміру виплачених коштів, зокрема щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для відшкодування безпідставний витрат бюджетних коштів, фактично є спором щодо повернення безпідставно набутого майна в порядку ст. 1212 ЦК України, на яку й посилається апелянт у своєму позові, та належить до компетенції судів цивільної а не адміністративної юрисдикції.

Аналогічний правовий підхід до визначення підвідомчості таких спорів був викладений у постанові Верховного Суду України від 18 червня 2013 року № 21-204а13 та застосований Вищим адміністративним Судом України в ухвалах від 26 травня 2015 року у справі № к/9991/73113/11-с та від 18 червня 2015 року у справі № 2-8577/10.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, а не за правилами КАС України, а отже, у даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для закриття провадження у справі.

Посилання апелянта на те, що дана справа повинна вирішуватися в порядку адміністративної юрисдикції, а не в межах цивільного судочинства, колегія суддів вважає необґрунтованими та помилковими.

Таким чином, ці та всі інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З огляду на це, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Ганечко О.М.