Ухвала суду № 49083435, 26.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1528/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Глущенко Я.Б.

при секретарі: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Креатор-С" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Креатор-С" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 0000272301 від 27.01.2015.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.12.2014 по 29.12.2014 відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Креатор-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Альтком Бізнес» за січень, квітень 2014 року, ТОВ «Енерджи Прайс» за травень 2014 року, ТОВ «Жилбудресурси» за травень-червень 2014 року, ТОВ «Дрім Білдінг» за червень-липень 2014 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.01.2015 №6/23-01-22-04/38430369, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлення заниження ПДВ на загальну суму 299793 грн., в.т.ч.: за січень 2014 року - 42165 грн., за квітень 2014 року - 87668 грн., за травень 2014 року - 66394 грн., за червень 2014 року - 74923 грн., за липень 2014 року - 28643 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.01.2015 № 0000272301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 449690 грн., в тому числі за основним платежем - 299793 грн. та за штрафними санкціями - 149897 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено первинними бухгалтерськими та іншими документами.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Альтком Бізнес» (Субпідрядник) та позивачем (Підрядник) укладено договори субпідряду:

- від 13 грудня 2013 року № 13/12 про виконання загально-будівельних робіт на ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс» у с. Петрівка Глобинського району Полтавської області;

- від 19 лютого 2014 року № 19/02 про виконання загально-будівельних робіт у влаштуванні літнього табору ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс» в с. Петрівка Глобинського району, Полтавської області;

- від 09 січня 2014 року № 09/01 по виконанню оздоблювальних робіт 2-го поверху: санвузла №1, №2 та кім. № 19 (кухня), 22, 30, 20, 21, 27, 25 ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс», гуртожиток вул. Леніна, 8 м. Глобине Глобинського району, Полтавської області;

- від 03 квітня 2014 року № 03/04 по виконанню підготовчих робіт, розчищення будівельного майданчика на ТОВ «Агроремтехніка» ст. Драбово-Барятинське, Драбівський район, Черкаська область;

- від 16 грудня 2014 р. № 16/12 по виконанню ремонту (реконструкції) приміщення комерційного директора на ПАТ «Черкасиобленерго» каб. № 2 м. Черкаси вул. Гоголя 285;

- від 22 січня 2014 р. № 22/01 по виконанню загально будівельних робіт приміщення кол-центру на ПАТ «Черкасиобленерго» м. Черкаси вул. Гоголя 285.

Між ТОВ «Енерджи прайс» (Субпідрядник) та позивачем (Підрядник) укладено договори субпідряду:

- від 28 квітня 2014 року № 28/04 по виконанню оздоблювальних робіт на МТФ № 3 ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс» в с. Петрівка Глобинського району, Полтавської області;

- від 02 квітня 2014 року № 02/04 по виконанню капітальних ремонтних робіт приміщення архіву відділення АТ «Укрсиббанк» вул. О. Дашкевича, 27 в м. Черкаси;

Крім того, у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 27/06-14 від 27 червня 2014 між ТОВ «Дрім Білдінг» та ТОВ «Енерджи Прайс» останній являється новим кредитором по оплаті договору від 13 травня 2014 року № 13/05 по виконанню ТОВ «Дрім Білдінг» субпідрядних капітальних ремонтних робіт приміщення архіву відділення АТ «Укрсиббанк» вул. О. Дашкевича, 27 в м. Черкаси.;

Між ТОВ «Дрім Білдінг» (Субпідрядник) та позивачем (Підрядник) укладено договори субпідряду:

- від 13 травня 2014 року № 13/05 по виконанню капітальних ремонтних робіт приміщення архіву відділення АТ «Укрсиббанк» вул. О. Дашкевича, 27 в м. Черкаси;

- договору про надання послуг від 21 квітня 2014 року № 21/04: КАМАЗ по перевезенню ґрунту, послуги фронтального навантажувача, послуги екскаватора (Твекс), послуги екскаватора (Борекс). Надання даних послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт, ТТН, податковими накладними.

- договору про надання послуг від 28 травня 2014 року № 28/05: послуги фронтального навантажувача, послуги екскаватора (Твекс), послуги екскаватора (Борекс). Надання даних послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт, ТТН, податковими накладними.

Також, між ТОВ «Жилбудресурс» (Субпідрядник) та позивачем (Підрядник) укладено договори субпідряду:

- від 23 квітня 2014 року № 23/04 по виконанню влаштування холодильника на ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс» вул. Карла Маркса, 228, м. Глобине Глобинського району, Полтавської області;

- від 05 травня 2014 року № 05/05 по благоустрою гуртожитка на ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс», гуртожиток вул. Леніна, 8 м. Глобине Глобинського району, Полтавської області.

Пунктом 4.4 вказаних договорів субпідряду передбачено, що постачання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт по договорах здійснює ПП «Креатор-С» на підставі актів приймання-передачі будівельних матеріалів.

Виконання зобов'язань за вказаними договорами підтверджується актами приймання-передачі будівельних матеріалів, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на перевезення будівельних матеріалів, довідками форми КБ-3, актами форми КБ-2в про приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, ТТН, податковими накладними, актами про витрату давальницьких матеріалів, подорожніми листами, видатковими накладними.

Позивач оплатив вартість виконаних будівельних робіт за вказаними договорами, що підтверджується відомостями, які містяться у банківських виписках по рахунку відкритому позивачем у ПАТ «Райффазен банк аваль».

Укладення наведених договорів субпідряду обумовлено необхідністю виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договорами підряду з ПП «ВікТанБуд», ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс», ТОВ «ПБО «Дніпро», ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Укрсиббанк».

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано, а судом першої інстанції не встановлено.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентами, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому були зобов'язані нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.

Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин встановлено не було.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 зазначено, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. У справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено в повному обсязі - 26.08.2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

Я.Б. Глущенко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Глущенко Я.Б.

Гром Л.М.