Ухвала суду № 49083433, 20.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 11687/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О., Шинкар Т.І.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 819/2338/14-а за адміністративним позовом ТОВ «Факторингова компанія «Омега» до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс», ОСОБА_1 про скасування постанов про арешт майна та зобов'язання зняти арешт,-

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2014 року ТОВ «Факторингова компанія «Омега» звернулося до суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у якому просило скасувати постанови про арешт майна боржника та зобов'язати зняти арешт із заставного майна.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Знято арешт з нерухомого та рухомого майна ТОВ «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс», що перебуває у іпотеці та заставі товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Омега», який накладений органами державної виконавчої служби, а саме:

- Будинковолодіння за адресою: місто Тернопіль, вул.. Є.Петрушевича, 10/1;

- Автомобіль вантажний сідловий тягач-Е Volvo FH 12.380, ВО8979АС, YV2A4B2A9XB210661;

- Н/причіп-цистерна-Е ПП BSL, BO2092XX, VGWBSL0STC1A33082;

- Автомобіль вантажний сідловий тягач DAF 95 XF 380, BO4165AB, XLRTE47XS0E460691;

- Автомобіль вантажний сідловий тягач Volvo FH 12.430, BO1640AB, YV2A4DAA9XB235492;

- Н/причіп - цистерна ПП MAGYAR, BO1244XX, VF9SR3MEB10049306;

- Н/причіп-цистерна BURG BP010.24Z, BO0725XX, 211981;

-Н/причіп-цистерна LAG 0332, В00417ХХ, 81334;

-Н/причіп бортовий SCHMITZ SCS 24/L, B00763XX, WSMS6980000068681;

-Контейнер - цистерна GODDERIS J250C,;

-Автомобіль вантажний бортовий-С DAF 95XF430, реєстраційний номер В01969АН, XLRAS47XS0E568625;

-Автомобіль вантажний бортовий-С DAF 95 XF 430, реєстраційний номер ВО 1968АН, XLRAS47XS0E568600;

-Н/причіп - цистерна-Е FELDBINDER/TSA, В04687ХХ, W09954334STF07089;

-Н/причіп - платформа-Е LOHR SRTC4, В04287ХХ, SRTC432413 ;

-Сідловий тягач-Е DAF 95 XF 430, В07326АІ, XLRTE47XSOE591409;

-Сідловий тягач-Е DAF 95 XF 380, В07328АІ, XLRTE47XSOE548156;

-Сідловий тягач-Е DAF 95 XF 380, В07329АІ; XLRTE47XSOE547998;

-Сідловий тягач-Е VOLVO FH 12.420, В05107АІ; YV2A4DAA0XB233999

-Сідловий тягач-Е VOLVO FH 12.460, В00178АК; YV2A4DBA31B285021

-Н/причіп бортовий-Е KRONE SDP 27, В04780ХХ; WKESDP27011498314

-Н/причіп бортовий-Е KRONE SDP 27, В04928ХХ; WKESDP27011498315

-Н/причіп бортовий-Е TRAILER TF 34, В04932ХХ; VFNTF34C5Y5XX0021

-Н/причіп бортовий-Е TRAILER TF 34, В04934ХХ; VFNTF34C5Y5XX0023

-Сідловий тягач-Е DAF 85.380 CF, В07315АС; XLRTE85XC0E559963;

-Сідловий тягач-Е DAF 85.380 CF, В07314АС; XLRTE85XC0E559926;

-Н/причіп цистерна-Е CLAYTON СС 2127, В02273ХХ, 952127Т;

-Н/причіп цистерна ПП Klaeser Herten, В01237ХХ, 30613607;

-Сідловий тягач - Volvo FH 12, номер обєкта: YU2A4DAA71A525498, 01402ТЕ;

-Сідловий тягач - Volvo FH 12, номер обєкта: YU2A4DAA91A525491, 01404ТЕ4;

-Сідловий тягач - Volvo FH 12, номер обєкта: YU2A4DAA51А525496, 01405ТЕ;

-Н/причіп-цистерна KLASSBOHRER SSK 52/10, номер об'єкта: WKK67100001010286, В01241ХХ;

-Н/причіп -цистерна ПП Klaeser , В01237ХХ, 30613607;

-Сідловий тягач-Е DAF 85.380 CF, В07315АС, XLRTE85XC0E559963;

-Сідловий тягач-Е DAF 85.380 CF, В07314АС, XLRTE85XC0E559926;

-Н/причіп-цистерна - Е CLAYTON СС 2127, В02273ХХ, 952127Т;

-Н/причіп-цистерна Е ПП CARMICHAEL, ТС3295, В02309ХХ;

-Н/причіп бортовий-Е KARFANA 243, W09951522NAK2424, В023ЮХХ;

-Автомобіль вантажний бортовий -С DAF АЕ 95 XF 430, XLRAS47XS0E49998, В04879АС;

-Причіп бортовий-Е FREJAT CD, VF9CD160096003047, В022ЮХХ;

-Сідловий тягач DAF 95XF380, XLRTE47XS0E469473, В06497АС;

-Сідловий тягач-Е DAF 95 XF 430, В05095АМ; XLRTE47XS0E659832;

-Сідловий тягач-Е DAF 95 XF 430, В07028АМ; XLRTE47XS0E640369;

-Сідловий тягач-Е DAF 95 XF 430, В07112АМ; XLRTE47XS0E659183;

-Н/причіп бортовий-Е KOGEL SN 24 Р, В06740ХХ; WKOS0002400109800;

-Н/причіп бортовий-Е KOGEL SN 24 Р, В06746ХХ; WKOS0002400109801;

-Н/причіп-контейнеровоз-Е ПП DENNISON TRAILERS, В06720ХХ; 7878

-Н/причіп самоскид STAS 0-39/3 FAK, В06739ХХ; YA9SALK3889116161;

-Н/причіп-самоскид-Е FRUEHAUF TF 34С1, В06976ХХ; VFKTF34C1N3NL0097;

-Н/причіп бортовий-Е PANAV NV 35 LPK, В05203ХХ; TKPNV35L025800154;

-Н/причіп бортовий-Е PANAV NV 35 LPK, В05153ХХ; TKPNV35L025800155;

-Н/причіп бортовий-Е PANAV NV 35 LPK, В05173ХХ; TKPNV35L025800156;

-Н/причіп бортовий-Е PANAV NV 35 LPK, В05154ХХ; TKPNV35L025800191;

-Н/причіп бортовий-Е KOGEL SN24P, В05171ХХ; WKOS0002400105227;

-Н/причіп бортовий-Е KOGEL SN24P, В05202ХХ; WKOS0002400105228;

-Вантажний автомобіль сідловий тягач-Е DAF FT XF 105.460, В04556АІ; XLRTE47MSOE767886;

-Вантажний автомобіль сідловий тягач-Е DAF FT XF 105.460, В07338АІ; XLRTE47MSOE767895;

-Вантажний автомобіль сідловий тягач-Е DAF FT XF 105.460, В07336АІ; XLRTE47MSOE767900

-Н/причіп-цистерна-Е ПП MAGYAR SR3, В07579ХХ; VF9SR3MERG0049186;

-Н/причіп-цистерна-Е VAN HOOL ЗВ, В07912ХХ; 207099/3501;

-Автомобіль вантажний сідловий тягач-Е DAF ТЕ 95 XF 430, ВО7013АО, XLRTE47XSOE629114».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс», ОСОБА_1 оскаржили її в апеляційному порядку та просять скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 819/2338/14-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Апелянти свої вимоги мотивують тим, що судом 1 інстанції неповно зясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянти зазначають, що судом було порушено принципи та загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Так, відповідно до ч.2 ст. 52 Закону, - стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, " тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Стягнення не було звернуто на кошти боржника, а на майно іпотекодавця. Відповідно до ч.4 ст. 52 Закону. - на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Згідно ч. 5 ст. 52 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на наложене боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Судом не були прийняті до уваги ці вимоги Закону.

Відповідно до ст. 54 Закону, - Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставо держателю. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Приймаючи рішення, суд не звернув уваги на положення цього Закону.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 січня 2007 року між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс» (надалі - боржник) укладено кредитний договір №3/К. З метою забезпечення кредитного договору між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованим № 558 (надалі-Договір іпотеки), та передано банку в іпотеку будинкоуправління, що знаходиться за адресою; м. Тернопіль, вул.. Є.Петрушевича, 10/1.

Для забезпечення кредитного договору № 3/К між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс» укладено договори застави від 15 січня 2007 року, від 15 січня 2007, від 15 січня 2007 року, від 07 червня 2007 року, від 12 листопада 2007 року, від 03 квітня 2008 року, від 27 червня 2008 року, від 05 березня 2010 року. Відповідно до зазначених договорів застави, боржником - ТОВ «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс» передано ВАТ «Кредобанк» в заставу автотранспорт в загальній кількості 55 штук. Обтяження на заставне майно було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами які містяться в матеріалах справи.

На підставі Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги № 1, укладеного 29 листопада 2011 року права вимоги до Боржника перейшли від ВАТ «Кредобанк» до TOB «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції».

Між TOB «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» та позивачем 02 квітня 2014 року укладено Договір факторингу № 97/О, на підставі якого право вимоги до боржника за невиконаними зобов'язаннями, що з'явилися на підставі кредитного договору, та права вимоги, які виникнуть у майбутньому, а також усі права вимоги за усіма зобов'язаннями, що забезпечують належне виконання боржником умов кредитного договору, перейшли від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до позивача, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна наявними в матеріалах справи.

Разом з тим, до TOB «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» перейшли права вимоги за Договором іпотеки на підставі Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, укладеним 30 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 5593.

Між TOB «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» та позивачем 29 квітня 2014 року укладено договір про відступлення прав вимоги договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1738, на підставі якого до позивача перейшли всі належні права іпотекодержателя за договором іпотеки. що підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 21094900 та обтяження № 21095665.

Відповідно до матеріалів справи, все нерухоме майно боржника арештовано та оголошено заборону його відчуження, в тому числі на майно, що перебуває в іпотеці позивача, а саме: будинкоуправління, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул.. Є.Петрушевича, 10/1, на підставі:

- постанови Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_5. В. Б., від 02 квітня 2014 року у виконавчому провадженні № 39727224;

- постанов Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_6, від 10 липня 2012 року у виконавчих провадженнях № 32492641, № 32493087;

- постанови Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_7, від 13 червня 2012 року у виконавчому провадженні № 32894231.

Також судом першої інстанції було встановлено, що арештовано все рухоме майно боржника та оголошено заборону його відчуження, в тому числі майно, заставодержателем якого є позивач, на підставі:

- постанови Державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_8, від 11 липня 2011 року у виконавчому провадженні № б/н, стягувач - ПАТ «ОСОБА_9 Аваль»;

- постанови Державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_10, від 24 лютого 2012 року у виконавчому провадженні № 31850787;

- постанов Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_11 від 10 липня 2012 у виконавчих провадженнях №33298810, №33299118, стягувач - TOB «Український промисловий банк», ПАТ «ОСОБА_9 Аваль»;

- постанов Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_12 від 10 липня 2012 року у виконавчих провадженнях №33347809, №33347495, №33347495, 33348078, від 21 серпня 2012 року у виконавчому провадженні № 33927927, стягувач - Управління пенсійного фонду у місті Тернопіль.

- постанови Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_5 від 12 вересня 2012 року у виконавчому провадженні №34150479, стягувач - ПАТ «ОСОБА_9 Аваль»;

- постанови Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_13І, від 19 вересня 2012 року у виконавчому провадженні №34287089, стягувач - ПП «ОККО-Бізнес»;

- постанов Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_14В, від 03 лютого 2014 року у виконавчому провадженні №41632760, від 16 квітня 2014 року у виконавчому провадженні №43002467, від 23 травня 2014 року у виконавчому провадженні 43442309, стягувачі - Управління пенсійного фонду у місті Тернопіль, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги.

Відповідно до ст. З Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

За ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника-заставодержателю.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 10906427 та ОСОБА_5 про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 10905857, обтяження щодо Предмета іпотеки зареєстровано 17 січня 2007 року.

Відповідно до ОСОБА_5 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 15414587, зі змінами та доповненнями, обтяження на Заставного майна, що є предметом договору застави № б/н від 12 листопада 2007 року, зареєстровано 12 листопада 2007 року. Відповідно до ОСОБА_5 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 18109624 обтяження на частину Заставного майна, що є предметом Договору застави від 03 квітня 2008 року, зареєстровано 14 квітня 2008 року.

Відповідно до ОСОБА_5 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 12910777, зі змінами та доповненнями, обтяження на частину Заставного майна, що є предметом Договору застави від 15 січня 2007 року, зареєстровано 08 червня 2007 року.

Відповідно до ОСОБА_5 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 19409573, зі змінами та доповненнями, обтяження на частину Заставного майна, що є предметом Договору застави від 27 червня 2008 року, зареєстровано 27 червня 2008 року.

Відповідно до ОСОБА_5 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 10924219 зі змінами та доповненнями, обтяження на частину Заставного майна, що є предметом Договору застави від 15 січня 2007 року, зареєстровано 18 січня 2007 року.

Відповідно до Витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 26428238 та № 26429127 зі змінами та доповненнями, обтяження на частину Заставного майна, що є предметом Договору застави № б/н від 05 березня 2010 року та Договору застави № б/н від 05 березня 2010 року, зареєстровано 09 березня 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Порядок зняття арешту визначений ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", і відповідно до ч. 5 вказаної статті, у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження, арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Транспорт Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 819/2338/14-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

ОСОБА_15