Постанова № 49083385, 25.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 876/3967/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Матковської З.В., Затолочного В.С.

при секретарі судового засідання: Нафедової А.О.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до Приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Компанія з управління активами Карпати інвест», ТзОВ «ІРС Сістем», ОСОБА_4 про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Компанія з управління активами Карпати інвест», ТзОВ «ІРС Сістем», ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13978056 від 23.06.2014, в частині реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та вилучення запису про реєстрацію іпотеки, зареєстрованої 03.11.2008 року в Державному реєстрі іпотек, номер запису 6106846, реєстраційний номер 8143508, яка виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 4436 від 03.11.2008 року, іпотекодержателем за яким є ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», а іпотекодавцем є ОСОБА_4.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що на підставі іпотечного договору від 03.11.2008 р. виникла іпотека належного ОСОБА_4 офісу в м. Луцьк, просп. Відродження, 10. Оскаржуване рішення прийняте нотаріусом на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 29.05.2014 р., однак, згідно із цією ухвалою відповідач мав здійснити лише дії щодо зняття заборони відчуження предмета іпотеки, а не реєструвати припинення іпотеки. Факт припинення іпотечного договору не тягне автоматичного обов'язку державного реєстратора зареєструвати припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав. Позивач як обтяжувач вищевказаного нерухомого майна не звертався до відповідача з заявою про реєстрацію припинення іпотеки. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що відповідач, діючи як державний реєстратор, 23.06.2014 видала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 23371910, сформований 23.06.2014 в час 20:43:08, з якого вбачається, що 23.06.2014 відповідачем було здійснено реєстрацію припинення іпотеки офісу загальною площею 148,6 кв.м. розташованого за адресою: м. Луцьк, проспект Відродження, будинок 10, та вилучено запис про реєстрацію іпотеки, зареєстрованої 03.11.2008 в Державному реєстрі іпотек номер запису 6106846 реєстраційний номер 8143508.

Зазначена іпотека виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 4436 від 03.11.2008 року (надалі - Іпотечний договір), іпотекодержателем за яким є ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», правонаступником якого згідно зі своїм Статутом є ПАТ «ВіЕс Банк», а іпотекодавцем є ОСОБА_4.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2014, індексний номер витягу 23371910, підставою для реєстрації припинення вищевказаної іпотеки була ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 року в справі 161 /2784/14ц, а також заява ОСОБА_4 за реєстраційним номером 7126141, зареєстрована в дату та час: 23.06.2014 20:39:04.

Однак, такий висновок суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи і спростовується наявними у справі доказами: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2014, індексний номер витягу 23371910, та письмовими запереченнями відповідача від 01.12.2014 року вих. № 549/01-16 на позовну заяву.

Так, у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2014, індексний номер витягу 23371910, в розділі «Підстава припинення» зазначено: ухвала, серія та номер: 161 /2784/14 ц, виданий 29.05.2014, видавник: Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Заява ОСОБА_4 за реєстраційним номером 7126141, зареєстрована в дату та час: 23.06.2014 20:39:04, судом першої інстанції не досліджувалася, в матеріалах справи - відсутня.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2014 року вбачається, що індексний номер витягу 23371910, а саме з розділу «Підстава надання витягу», Заява ОСОБА_4 за реєстраційним номером 7126141, зареєстрована в дату та час: 23.06.2014 20:39:04, була підставою для надання цього витягу, а не підставою для реєстрації припинення іпотеки.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація припинення іпотеки проводиться виключно на підставі заяви обтяжувача, яким є позивач.

Позивач не подавав відповідачу заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки у спірному випадку.

Відповідач, у свою чергу, не отримував та не використовував жодних інших документів, окрім ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 року в справі 161/2784/14ц, як підстави для державної реєстрації припинення іпотеки.

Разом з тим, суд першої інстанції не дослідив належним чином дану обставину, а висновок суду про безпідставність позову суперечать нормі, закріпленій у ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Безпідставним є покликання суду першої інстанції на ст. 17 Закону України «Про іпотеку». Зазначена правова норма регулює питання припинення іпотечного договору, а не порядку здійснення державним реєстратором (нотаріусом) державної реєстрації припинення іпотеки. Суд першої інстанції фактично визнав факт припинення дії іпотечного договору правовою підставою оскаржуваного рішення відповідача про державну реєстрацію припинення іпотеки.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія апеляційного суду не погоджується покликаючись на наступне.

Факт припинення дії іпотечного договору, в тому числі за рішенням суду, не призводить до виникнення в державного реєстратора (нотаріуса) обовязку з реєстрації припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав. Так само факт припинення іпотечного договору не призводить до виникнення у державного реєстратора (нотаріуса) права на прийняття рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки.

Покликання суду першої інстанції на норму ст. 74 Закону України «Про нотаріат» є безпідставним, позаяк зазначена норма регулює порядок зняття заборони відчуження, а не державної реєстрації припинення іпотеки.

Безпідставним є також покликання суду першої інстанції на пункт 71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. №868. Оскільки зазначена норма не наділяє державного реєстратора (нотаріуса) правом (повноваженнями) на прийняття рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки та не звільняє його від обовязку отримати від обтяжувача заяву про реєстрацію припинення іпотеки у відповідності до ч. 9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Не ґрунтується на матеріалах справи та повністю спростовується змістом ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 та заочного рішення від 13.03.2014 в справі 161 /2784/14ц висновок суду першої інстанції стосовно того, що дії відповідача були вчинені у відповідності до змісту зазначених судових рішень.

Оскільки ні заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2014, ні ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 в справі 161/2784/14ц не вирішувалося питання про здійснення відповідачем державної реєстрації припинення іпотеки.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що на момент вчинення відповідачем спірної дії з державної реєстрації припинення іпотеки (23.06.2014) ОСОБА_4 не був власником предмету іпотеки - приміщення офісу по проспекту Відродження, 10, м. Луцьк.

Про дану обставину ОСОБА_4 був добре обізнаний з огляду на те, що він передав право власності на дане нерухоме майно ОСОБА_5 і ОСОБА_6А на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.04.2012 в справі №0308/4180/2012, за якими право власності було зареєстроване КП «Волинське ОБТІ» 16.05.2012.

Станом на 23.06.2014 власником предмету іпотеки - приміщення офісу по проспекту Відродження, 10, м. Луцьк, був ОСОБА_7, який набув право власності на дане нерухоме майно від ОСОБА_5 і ОСОБА_6А на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 про затвердження мирової угоди в справі №0314/985/2012, за яким (ОСОБА_7Ф.) право власності було зареєстроване КП «Волинське ОБТІ» 01.08.2012.

В свою чергу, ОСОБА_4, не будучи власником нерухомого майна, не мав права звертатися до відповідача за витягом з Державного реєстру речових прав про дане нерухоме майно та його обтяження.

Відповідач мала можливість перевірити дану обставину, однак не вчинила щодо такої перевірки жодних дій, маючи як державний реєстратор і нотаріус можливості для цього.

Так, відповідач не витребувала від ОСОБА_4 правовстановлюючого документу на нерухоме майно, не перевірила, хто є чинним власником нерухомого майна за Реєстром права власності на нерухоме майно.

За таких обставин спірні дії відповідача не можуть бути визнані добросовісними.

Зазначені доводи позивача стосовно необхідності отримання державним реєстратором (нотаріусом) заяви обтяжувача як обовязкової умови вчинення державної реєстрації припинення іпотеки підтверджуються розясненням Державної реєстраційної служби «Щодо проведення державної реєстрації припинення обтяжень, державна реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло до 01.01.2013 року».

Також слід зазначити, що ПАТ «ВіЕс Банк» не було відомо про ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 в справі 161 /2784/14ц. Дана обставина підтверджується ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25.12.2014 у справі №161/16589/14-ц (провадження №22- ц/773/1869/14).

У свою чергу відповідач, отримавши ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 року в справі 161/2784/14ц, діяла недобросовісно, оскільки не повідомила ПАТ «ВіЕс Банк» як обтяжувача про її намір здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки, хоча мала таку можливість та відповідно до вимог ч. 9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобовязана була повідомити про це обтяжувача.

Не заслуговують на увагу та спростовуються наявними матеріалами справи доводи суду першої інстанції стосовно того, що позивач у встановленому порядку не обгрунтував, яким чином оскаржуване рішення порушує права позивача.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи та обставина, що на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 4436 від 03.11.2008, виникла іпотека приміщення офісу по проспекту Відродження, 10, м. Луцьк.

Зазначений іпотечний договір був чинним на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду прийшла до переконання, що оскаржуване рішення відповідача порушує права та законні інтереси ПАТ «ВіЕс Банк» як законного іпотекодержателя даного нерухомого майна, зокрема право пріоритету виникнення іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв постанову, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» являються підставними і обґрунтованими.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» задоволити. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року у справі №813/7797/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13978056 від 23.06.2014, в частині реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та вилучення запису про реєстрацію іпотеки, зареєстрованої 03.11.2008 в Державному реєстрі іпотек, номер запису 6106846, реєстраційний номер 8143508, яка виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 4436 від 03.11.2008 року, іпотекодержателем за яким є ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», а іпотекодавцем є ОСОБА_4.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» сплачений ними судовий збір в сумі 109,62 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: З. Матковська

ОСОБА_8

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.08.2015 року