Ухвала суду № 49083368, 25.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7232/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ганечко О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теана» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теана» (далі - позивач, ТОВ «Теана») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про:

- визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.03.2015 р. №4173/10/26-50-15-01-10, від 19.03.2015 р. №4429/10/26-50-15-01-10 та від 23.03.2015 р. №4748/10/26-50-15-01, згідно з якими ТОВ «Теана» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за січень 2015 року;

- зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «Теана» (ідентифікаційний код 39460572) з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатком № 5 датою її фактичного отримання, тобто 13.03.2015 р.;

- зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві відобразити задекларовані ТОВ «Теана» (ідентифікаційний код 39460572) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатком № 5 в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Теана» (ідентифікаційний код 39460572).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Теана» з податку на додану вартість за січень 2015 року від 13.03.2015 р., від 18.03.2015 р. та від 23.03.2015р. з підстав, вказаних у листах від 16.03.2015 р. №4173/10/26-50-15-01-10, від 19.03.2015 р. №4429/10/26-50-15-01-10 та від 23.03.2015 р. №4748/10/26-50-15-01; зобов'язано відповідача вважати прийнятою податкову декларацію ТОВ «Теана» з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатком 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) датою її фактичного отримання - 13.03.2015 р. та зобов'язано відповідача відобразити задекларовані ТОВ «Теана» (ідентифікаційний код 39460572) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатком № 5 в електронних базах даних податкової звітності податкових органів, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Теана» (ідентифікаційний код 39460572).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Теана» і ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві було укладено договір від 18.01.2015 р. №18012015 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, як оригіналу.

13.03.2015 р. на підставі зазначеного договору ТОВ «Теана» засобами електронного зв'язку було подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2015 року та додаток 5 розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), яка була отримана податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями.

16.03.2015 р. листом №4173/10/26-50-15-01-10 відповідач повідомив позивача про те, що надіслана ним вищевказана декларація із відповідним додатком вважається неподаною.

У зв'язку з цим 18.03.2015 р. ТОВ «Теана» засобами електронного зв'язку повторно подало відповідачу цю саму декларацію із відповідним додатком, яка була отримана податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями.

19.03.2015 р. листом №4429/10/26-50-15-01-10 відповідач знову повідомив позивача, що подана ним вищевказана декларація вважається неподаною.

23.03.2015 р. ТОВ «Теана» втретє за допомогою засобів електронного зв'язку направило відповідачу декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року та додаток 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), яка була отримана податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями.

Листом від 23.03.2015 р. №4748/10/26-50-15-01 відповідач повідомив позивача, що подана ним декларація з податку на додану вартість за №9046272853 від 23.03.2015 р. із додатком 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» знову вважається неподаною.

Підставою для відмови податковим органом у прийнятті податкової декларації позивача три рази поспіль стало те, що на думку відповідача, така декларація містить недостовірні відомості щодо фактичного місця знаходження ТОВ «Теана», оскільки, як стверджує ДПІ, товариство за своїм офіційним місцем знаходження відсутнє.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що місце знаходження ТОВ «Теана», вказане у декларації з ПДВ за січень 2015 року, відповідає відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже, у відповідача були відсутні жодні правові підстави для неприйняття три рази поспіль зазначеної декларації позивача.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. №755-ІV (далі - Закон №755-ІV), Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765 (далі - Порядок №765).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.п. 48.1, 48.2, 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності)

Пунктами 49.10, 49.11 статті 49 ПК України регламентовано, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У п. 1 Розділу ІІ Порядку №765 закріплено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з п. 11 розділу І Порядку №765, за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Відповідно до ст. 18 Закону №755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості

Отже, податковим законодавством регламентовано вимоги щодо заповнення податкової декларації та вичерпний перелік підстав, за наявності яких податковий орган може відмовити платнику податків у прийнятті податкової декларація. Однією з таких підстав є відсутність у декларації даних про місцезнаходження декларанта.

Водночас, з викладених правових норм вбачається й те, що зазначене у податковій декларації місце знаходження платника податків повинно відповідати відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у спірній податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року, яка подавалась позивачем податковому органу три рази поспіль, однак не була ним прийнята, місцем знаходження ТОВ «Теана» зазначено: 03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, буд. 14, корп. 1, оф. 3-Б, що повністю відповідає відомостям в ЄДР.

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин в ЄДР містився запис «Статус відомостей про юридичну особу: відомості підтверджено» і будь-якої інформації щодо відсутності товариства за офіційною адресою не містилось.

З огляду на це, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на відсутність позивача за його офіційним місцем знаходження, що стало підставою для відмови у прийнятті в нього три рази поспіль декларації з ПДВ за 2015 рік, є безпідставними і суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 18 Закону №755-ІV.

Доводи апелянта про те, що за результатами здійснення заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи відомості про ТОВ «Теана» не були підтверджені, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, з огляду на вищезазначене.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Теана» з ПДВ за січень 2015 року, зобов'язання відповідача вважати прийнятою таку податкову декларацію датою її фактичного отримання - 13.03.2015 р. та відобразити задекларовані ТОВ «Теана» показники у цій декларації в електронних базах даних податкової звітності податкових органів, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Теана».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя::

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Ганечко О.М.