КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-16463/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М., Чаку Є.В., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2010 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000502200/0 від 22.07.2009 року, № 0000502200/1 від 21.08.2009 року, № 0000502200/2 від 04.11.2009 року, № 0000502200/3 від 03.12.2009 року на суму 3 577,50 грн.
Постановою Державної податкової інспекції у м. Херсоні адміністративний позов задоволений у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державною податковою інспекцією у м. Херсоні подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 15 червня 2009 року по 26 червня 2009 року державною податковою інспекцією в м. Херсоні проводилась виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Херсонською філією АТ «СГ «ТАС»вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт № 2047/22-1/25775311 від 13 липня 2009 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 4.1, 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено платником податку податок на прибуток на загальну суму 3 577,50 грн. (за основним платежем -2 385 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 192, 50 грн.).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2009 року № 0000502200/0.
За наслідками апеляційного узгодження податкового повідомлення-рішення скарги платника податків були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, внаслідок чого ДПІ у м. Херсоні було винесено податкові повідомлення-рішення від 21.08.2009 року № 0000502200/1, від 04.11.2009 року № 0000502200/2, від 03.12.2009 року № 0000502200/3.
Обговорюючи правомірність дій та оскаржуваних рішень, колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про страхування»страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства»з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Згідно ст. 17 Закону України «Про страхування»визначено, що страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя, повинні міститись у правилах страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
Норматив витрат на ведення справ для кожного виду страхування включений в розрахунок страхового тарифу, який передбачає оцінку ризику страховика так і його компенсаційні витрати, тобто у розрахунковому страховому тарифі норматив витрат на ведення справ є його структурною складовою відповідно без виділення цієї структурної складової у нарахованому страховому платежу за конкретним договором страхування.
Статтею 28 Закону України «Про страхування»передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.
Сума коштів у вигляді компенсації витрат на ведення справи відноситься до страхового платежу та є його частиною і відповідно є доходом від страхової діяльності. При перерахуванні страхового платежу страхувальником, сума, яка надійшла на рахунок страховика оподатковується зразу за ставкою 3%, а тому донарахування відповідачем податку на прибуток за ставкою 25% залишкової суми по витратах на ведення справ може призвести до подвійного оподаткування, оскільки дана сума оподатковувалася при поступленні страхових платежів за ставкою 3%.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії Філії як платника податку у разі дострокового припинення дії договору страхування є такими, що відповідають вимогам п.п. 4.1.6 п.4.1, ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Стосовно порушень позивачем вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»колегія суддів виходить з наступного.
Перестрахування згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування»полягає у страхуванні одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Херсонська філія АТ «СГ «ТАС»(приватне) діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами акціонерів, і являє собою відокремлений структурний підрозділ АТ «СГ «ТАС»(приватне), має відокремлений баланс, який входить до зведеного балансу Товариства, перебуває на обліку в ДПІ, як самостійний платник податку на прибуток, однак не є юридичною особою.
Юридичною особою є АТ «СГ «ТАС»(приватне), яке здійснює господарську (страхову) діяльність як самостійно так і через свої відокремлені підрозділи, в тому числі через Херсонську філію АТ «СГ «ТАС»(приватне), яка укладає договори від імені АТ «СГ «ТАС» (приватне).
Позивач протягом періоду, за який проводилася перевірка, як юридична особа - страховик, укладав зі страховиками, які не є нерезидентами України, договори перестрахування, за якими було перестраховано частину ризиків за договорами страхування, укладених АТ «СГ «ТАС»(приватне) в особі Херсонської філії АТ «СГ «ТАС» (приватне).
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»до кола суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні не включено відокремлені підрозділи, а визначено, що суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності в Україні є юридичні особи. Згідно ст. 14 цього ж Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку складання декларації про доходи страховика, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 22 від 16 січня 1998 року, встановлено, що з метою оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності розуміється сума одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми страхових внесків, переданих в перестрахування, повернутих страхувальникам надмірно сплачених ними страхових платежів, а також платежів, отриманих від реалізації страхових полісів інших страховиків при виконанні платником податку агентської діяльності, та платежів, одержаних від філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку що не мають статусу юридичної особи.
Оскільки Філія не є юридичною особою, та не може сплачувати перестрахувальні премії безпосередньо нерезиденту, тобто не наділена повноваженнями на проведення перестрахування від імені страховика і не має права на купівлю вільноконвертованої валюти та перерахування останньої як страхової премії перестраховикам, зазначені дії були проведені АТ «СГ «ТАС»(приватне) як юридичною особою через бухгалтерію Головного офісу. Кошти від Філії як структурного підрозділу, перераховувалися за окремим розпорядженням на рахунок в межах внутрішніх розрахунків. Головний офіс АТ «СГ «ТАС»(приватне) здійснювало оплату перестрахувальної премії перестраховикам - нерезидентам, після перерахування йому цих коштів.
Відповідачем, на кошти, які надходили за вказаними операціями (перестрахування від структурних підрозділів), було нараховано податок на прибуток, як за порушення вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 «Закону про оприбуткування прибутку підприємств»за ставкою 3% у сумі 1 631 грн.
Філія, як окремий платник податку на прибуток, після фактичної сплати Головним офісом згідно з договорами перестрахування частини страхових платежів та отримання від останнього інформації про це, перераховувала йому відповідну суму і зменшувала у податковому обліку свій валовий дохід від операцій страхування.
Зазначений порядок перерахування коштів встановлений в АТ «СГ «ТАС»(приватне) згідно Порядку функціонування рахунків в системі АТ „СГ „ТАС" (приватне), затвердженого його Головою Правління 30.01.2006 р. за №10/1заг., та діяв у податковому періоді, що перевірявся.
За таких обставин, зменшення валового доходу Філії відбувалось не в результаті перерахування частини страхових платежів Головному офісу, а в результаті здійснення останнім операцій перестрахування у нерезидентів ризиків за укладеними Філією договорами страхування.
Так судом першої інстанції вірно визначено, що дії Філії, як платника податку, по зменшенню суми валових доходів від страхової діяльності на суму сплачених перестраховикам платежів за договорами перестрахування, за якими Головним офісом АТ «СГ «ТАС»(приватне) було перестраховано частину ризиків за договорами страхування, укладених АТ «СГ «ТАС»(приватне) в особі Херсонської філії АТ «СГ «ТАС»(приватне), є такими, що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Оскільки відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при отриманні чи нарахуванні доходу у вигляді страхових платежів, у тому числі їх частини, що відповідає нормативу витрат на ведення справ, визначеному при розрахунку страхового тарифу, оподатковується за ставкою 3 %, суд дійшов вірного висновку про безпідставність вимоги відповідача щодо проведення додаткового розрахунку податку згідно з актом перевірки за ставкою 25%, оскільки така вимога призводить до подвійного оподаткування.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2010 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 18 січня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді Н.М. Літвіна
Є.В. Чаку
Судове рішення № 49083270, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16463/09/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: