Постанова № 49082441, 12.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 серпня 2015 р. № 820/7252/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.04.2015 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем проведене документальна позапланова виїзна перевірка Державним підприємством Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за жовтень 2014 року по взаємовідносинах із постачальниками: ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Металл-Союз", ПП "Комерційна фірма "Нікон", ТОВ "Геосат Плюс", за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки № 52/28-09-46-17/14310052 від 20.03.2015 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 07.04.2015 року № НОМЕР_1. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 07.04.2015 року № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 11.08.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.08.2015 року проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Металл-Союз", ПП "Комерційна фірма "Нікон", ТОВ "Геосат Плюс", у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведене документальна позапланова виїзна перевірка Державним підприємством Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за жовтень 2014 року по взаємовідносинах із постачальниками: ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Металл-Союз", ПП "Комерційна фірма "Нікон", ТОВ "Геосат Плюс", за результатами якої складено акт № 52/28-09-46-17/14310052 від 20.03.2015 року (т. 1 а.с.30-83).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. "е", "и" п. 201.1, абз. 1 п. 201.1, п.201.4, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 423898,24 грн; п.п. "е", "и" п. 201.1, абз. 1 п. 201.1, п.201.4, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 423898,24 грн (т. 1 а.с. 82).

На підставі вказаного акту перевірки № 52/28-09-46-17/14310052 від 20.03.2015 року відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 07.04.2015 року № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 29).

З дослідженого акту перевірки № 52/28-09-46-17/14310052 від 20.03.2015 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем та його контрагентами.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Металл-Союз", ПП "Комерційна фірма "Нікон", ТОВ "Геосат Плюс".

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехснаб" (постачальник) укладено договір на поставку продукції №02/04-14 від 02.04.2014 року. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобовязується прийняти та сплатити товар ( т. 2 а.с. 3-3а).

Реальність виконання умов укладеного договору №02/04-14 від 02.04.2014 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: додатковими угодами до договору, специфікаціями №1, №2, №3, №4,№5, №6, №7, рахунком від 05.08.2014 року, видатковими накладними №238, №247, № 243, №254, №261, №262, №265, №272, прибутковими ордерами, лімітними картками, товарно-транспортними накладними, податковими накладними №33, №6, №8, №7, №19, №20, №21, №24, паспортами на продукцію, сертифікатами якості, свідоцтвом про приймання (т. 2 а.с. 3б-58, 61-71).

Також між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс " (продавець) укладено договір купівлі-продажу №ПР10405 від 04.05.2010 року, за умовами якого продавець продає, а покупець купує резину сиру, відповідно до специфікацій №1,2,3,4,5 ( т. 2 а.с. 72-73).

На виконання умов укладеного правочину позивачем надано до матеріалів справи додаткові угоди до договору, специфікації № 1, № 2, № 3, №4, № 5, видаткові накладні №ГП-0000831, №ГП-0000904, №ГП-0000917, №ГП-0000918, №ГП-0000932, №ГП-0000964, №ГП-0000965, №ГП-0001013, №ГП-0001046, №№ГП-0001047, №ГП-0001080, прибутковими ордерами, лімітними картками, товарно-транспортними накладними, податковими накладними № 72, №89, №88, №25, №91, №90, №22, №87, №37, №40, паспортами на придбану продукцію (т. 2 а.с. 74-124).

Крім того, судом встановлено, що 10.12.2009 року між позивачем (покупець) та приватним підприємством "Комерційна фірма "Нікон" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №6П/09-205. Відповідно до умов вказаного правочину, продавець продає, а покупець купує та оплачує продукцію (т. 2 а.с. 125-127).

У підтвердження реальності укладеного правочину, позивачем надано до матеріалів справи додаткову угоду до договору, специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, видаткові накладні №103, №104, №105, №106, №107, №108, №109, №112, №113, №№114, №115№ 116, №117, №118, №119, №120, №122, №123, прибутковими ордерами, лімітним картками, податковими накладними №1, №2, №3, №4, №5, №7, №8, №11, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, паспортами на придбану продукцію (т. 2 а.с. 128-243).

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металл-Союз" укладено договір №0102/13 від 01.02.2013 року, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує металопрокат у номенклатурі, кількості та ціні, відповідно до специфікації (т. 3 а.с. 2- 8).

Реальність виконання умов укладеного договору №0102/13 від 01.02.2013 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: додатковими угодами до договору, специфікацією №1, видатковими накладними №268, №279, №280, № 281, № 282, №284, № 288, прибутковими ордерами, лімітними картками, товарно транспортними накладними, податковими накладними № 9, №10, №13, №12, № 15, №14, №18, сертифікатами якості(т.3 а.с. 9-76).

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії наказів про призначення головного бухгалтера ОСОБА_3 з 01.10.2008 року з правом підпису бухгалтерських документів, про призначення ОСОБА_4 з 22.09.2010 року з правом підпису бухгалтерських документів, а також журнали реєстрацію довіреностей (т. 2 а.с. 60, 119, т. 3 а.с. 84-106).

Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується копіями виписок з рахунків позивача та платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи (т. 3 а.с. 77-83).

Також позивачем надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, у підтвердження наявності ресурсу для перевезення придбаної продукції (т. 2 а.с. 59).

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Металл-Союз", ПП "Комерційна фірма "Нікон", ТОВ "Геосат Плюс" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, лімітними картками, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Металл-Союз", ПП "Комерційна фірма "Нікон", ТОВ "Геосат Плюс" виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку податкового органу в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Металл-Союз", ПП "Комерційна фірма "Нікон", ТОВ "Геосат Плюс" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 07.04.2015 року № НОМЕР_1, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.04.2015 року № НОМЕР_1.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17.08.2015р.

Суддя С.О. Чудних