Постанова № 49081781, 03.08.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2015 р. Справа № 814/1381/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Миколаївська область, м. Первомайськ, провулок Львівський, 16

до відповідача: Відділ державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, Миколаївська область, м. Первомайськ

Суть спору: про зобовязання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом про зобовязання відділ державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (надалі - відповідач) закінчити виконавче провадження ВП № 33492122, відкрите постановою державного виконавця від 19.07.12 р. з виконання виконавчого листа від 19.09.11 р. № 2а-2053/11/1470, боржником у якому є ФОП ОСОБА_1 у звязку з припиненням підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що всупереч статті 128 Господарського кодексу України, статей 47-50 Закону України Про виконавче провадження у державного виконавця були відсутні правові підстави для завершення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Відповідач позовні вимоги по суті заявлених вимог не заперечив.

Відповідно до пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.11 р. по справі № 2а-2053/11/1470 за адміністративним позовом Первомайського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави, в особі Первомайської ОДПІ, з позивача по справі була стягнута на користь державного бюджету України заборгованість у сумі 71424 грн.

19.09.11 р. по справі № 2а-2053/11/1470 Миколаївським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист.

19.07.12 р. в.о. начальника Первомайської ОДПІ було подано заяву до відділу державної виконавчої служби Первомайського міжрайонного управління юстиції, стосовно відкриття виконавчого провадження та проведення всіх передбачених чинних законодавством дій щодо стягнення з позивача на користь Первомайської ОДПІ заборгованості в сумі 71424 грн.

19.07.12 р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Первомайського МРУЮ дана заява була розглянута та прийнята постанова ВП № 33492122 про відкриття виконавчого про примусове виконання виконавчого № 2а-2053/11/1470 виданого 19.09.11 р. про стягнення з позивача по справі боргу в сумі 71424 грн.

01.04.15 р. позивач подав на адресу відповідача заяву про закриття виконавчого провадження у звязку з тим, що 13.01.15 р. державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис № 25240060005007264 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

На отриману заяву щодо закриття виконавчого провадження старшим державним виконавцем ВДВС Первомайського МРУЮ була надана відповідь, що відповідно до статті 128 ГК України громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Оскільки статтями 47-50 Закону України Про виконавче провадження встановлений виключний перелік підстав для завершення виконавчого провадження, то правові підстави для завершення виконавчого провадження відсутні.

Суд вважає такий висновок відповідача помилковим з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно приписів частин 1, 2 статті 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності з частиною 1 статті 19 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону

- за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

- за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

- в інших передбачених законом випадках.

Згідно приписів пункту 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З наведеного суд дійшов висновку, що до фізичних осіб-підприємців застосовуються норми права, які регулюють діяльність юридичних осіб, оскільки правові підстави обовязкового закриття виконавчого провадження щодо фізичних осіб-підприємців нормами законодавства не встановлені, тому до них мають бути застосовані норми для юридичних осіб.

Статтею 49 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження підлягає обовязковому закриттю в звязку з ліквідацією юридичної особи, якщо виконання їх обовязків та вимог не передбачає правонаступництво.

Постановою пленуму Верховного суду України від 24.10.08 р. № 13 визначено, що суд не може підміняти собою органи владних повноважень. Суд не може підміняти собою орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції' такого суб'єкта владних повноважень.

Завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Поряд з цим, вказана норма передбачає можливість суду вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 122, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Зобовязати відділ держаної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області закінчити виконавче провадження ВП № 33492122, відкрите постановою державного виконавця від 19.07.12 р. з виконання виконавчого листа від 19.09.11 р. № 2а-2053/11/1470, боржником у якому є фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у звязку з припиненням підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа