Постанова № 49081625, 21.08.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2015 року Справа № 813/1265/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддяГрень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивачаОСОБА_1,

представник відповідачаОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Логістика-Торгівля-Дистрибуція про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунку платника податків, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ДПІ в Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю Логістика-Торгівля-Дистрибуція, з вимогою застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунку платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача не було допущено перевіряючих податкового органу до проведення виїзної документальної перевірки з питань правильності та правомірності відображення по бухгалтерському та по податковому обліку проведених операцій між ТзОВ Логістика-Торгівля-Дистрибуція, ЗАТ Житомирські ласощі та фірмою-резидентом Trillini Internarional Ltd, США на підставі договору №Т-211/1 від 01.02.2011 року та Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2011 року, про що складено відповідний акт. Відтак, посилаючись на норми п.94.6 ст. 94 ПК України, позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках підприємства у зв'язку з відмовою відповідача у допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

В судовому засіданні судом у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено позивача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Головного Управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав аналогічних, вказаним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, вказаних у письмових запереченнях долучених до матеріалів справи. Позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що у наказі та направленнях на перевірку заявлено до перевірки період, який вже перевірявся, тому відповідач був змушений відмовити податковим інспекторам у проведенні перевірки. Також посилається на норми ст. 94 Податкового кодексу України та Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, де вказано, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

На підставі Наказу ДПС у Львівській області №112 від 13.02.2013 року та направлень від 13.02.2013 року №737 та 738, працівниками управління податкового контролю ДПС у Львівській області здійснено виїзд за фактичною адресою ТзОВ Логістика-Торгівля-Дистрибуція (код ЄДРПОУ 36501170, по вул. Кубанська, 8, м. Львів), для проведення виїзної позапланової документальної перевірки за період з 01.01.2011 року по 08.10.2012 року з питань правильності та правомірності відображення по бухгалтерському та по податковому обліку проведених операцій між ТзОВ Логістика-Торгівля-Дистрибуція, ЗАТ Житомирські ласощі та фірмою-резидентом Тгіllinі Іntеrnаtіоnаl Ltd, США на підставі договору №Т-211/1 від 01.02.2011 року та Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2011 року.

Директор ТзОВ Логістика-Торгівля-Дистрибуція, ознайомившись із вищезазначеними наказом та направленнями відмовився від попуску посадових осіб ДПС у Львівській області до проведення перевірки,мотивуючи тим, що період перевірки, вказаний у направленнях уже є обревізованим, результати перевірки викладені в акті позапланової виїзної перевірки ТзОВ Логістика-Торгівля-Дистрибуція від 9.08.2011 року №171/23-9/36501170 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.

Відтак, по даному факту складено акт про недопуск до перевірки від 13.02.2013 року, засвідчений підписами начальника відділу організації перевірок фінансових установ ОСОБА_3, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу організації перевірок фінансових установ ОСОБА_4 та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу організації перевірок фінансових установ ОСОБА_5

Згідно з п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України (в редакції від 03.02.2013 року) адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом.

В силу п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Пунктом 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до абз. 2, 3 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду; звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника податків збігаються з підставами застосування арешту майна та визначені п. 94.2 ст. 94 зазначеного Кодексу.

Зокрема, пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 цього Кодексу зазначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 7.3. наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків не раніше дня прийняття відповідного рішення про застосування арешту майна платника податку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти відповідача, як платника податків, однак, позивач звернувся до суду за відсутності відповідного рішення керівника органу державної податкової служби про накладення арешту на майно відповідача.

Крім того, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п. 81.1, 81.2, 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи органів державної податкової служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що направлення на перевірку від 13.02.2013 року 737 та №738 видані посадовим особам органу державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_4, проте, акт про не допуск до перевірки від 13.02.2013 року складений та підписаний начальником відділу організації перевірок фінансових установ ОСОБА_3, головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації перевірок фінансових установ ОСОБА_4 та головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації перевірок фінансових установ ОСОБА_5 Відтак, суд дійшов висновку, що виїзд на фактичну адресу Товариства здійснили посадові особи ДПІ на яких не був покладений обовязок щодо здійснення виїзної документальної перевірки Товариства згідно з Наказом №112 та направленнями №737, №738.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої ст.94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 26.08.2015 року.