Ухвала суду № 49081385, 25.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 серпня 2015 року 810/5635/14

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності Київської митниці Міндоходів, яка полягала у не підготовленні та неподанні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області висновку про повернення ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» митних платежів у розмірі 81745,17 грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» вказаної суми.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Київської митниці Міндоходів щодо відмови у складанні висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» митних платежі відповідно до заяви від 08.08.2014.

Зобовязано Київську митницю Міндоходів підготувати та направити органам Державної казначейської служби України висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» митних платежів у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством.

2 червня 2015 року у справі видано виконавчий лист №810/5635/14 про зобовязання Київську митницю Міндоходів підготувати та направити органам Державної казначейської служби України висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» митних платежів у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством.

15 червня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП№47846909 щодо примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

14 серпня 2015 року до суду надійшло подання відділу Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про заміну боржника у виконавчому провадженні ВП№47846909 з Київської митниці Міндоходів на Київську митницю ДФС. Представник ВДВС Бориспільського МУЮ розгляд зазначеного подання просив здійснювати без участі уповноваженого представника.

Подання обґрунтоване тим, що у звязку з реорганізацією Київської митниці Міндоходів шляхом приєднання до територіального органу Державної фіскальної служби

Київської митниці ДФС, всі права та обовязки реорганізованого органу переходять до Київської митниці ДФС.

Ухвалою суду від 17 серпня 2015 року розгляд вказаного подання призначено на 25 серпня 2015 року.

Представники стягувача та боржника в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

18 серпня 2015 року від стягувача надійшло клопотання про розгляд подання за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд подання про заміну боржника у виконавчому провадженні без участі представників сторін.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення подання, суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служи, а тому територіальні органи Міністерства доходів та зборів реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів ДФС.

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 3 листопада 2014 року створено Київську митницю ДФС. У свою чергу, Київська митниця Міндоходів перебуває в стані припинення з 10 листопада 2014 року.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Згідно з реченням третім частини 17 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Дійсно, як встановлено судом, державної реєстрації припинення Київської митниці Міндоходів на теперішній час не проведено, оскільки відповідний запис про припинення Київської митниці Міндоходів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За приписами частини 1 статті 1, частини 1 статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Стаття 82 Цивільного кодексу України передбачає, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

Пунктом 6 Порядку здійснення заходів, повязаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, визначено, що права та обовязки органів виконавчої влади у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про державну реєстрацію як юридичної особи.

При цьому, частиною 1 статті 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» закріплено, що діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується, зокрема, на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, законності та безперервності.

Виходячи з загальної теорії держави та права, серед ознак державної влади виділяються постійність та безперервність влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» створено юридичну особу Київська митниця ДФС, а Київську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом їх приєднання до Київської митниці ДФС.

Тобто, Урядом України у рамках ліквідації Міністерства доходів і зборів України, створено новий орган, якому передається від реорганізованого усе майно, права та обовязки.

При цьому, інших органів, на які б були покладені функції митниці, під час вказаної реорганізації створено не було.

Слід також зазначити, що Київська митниця Міндоходів на сьогодні, існуючи як юридична особа, що перебуває в процесі припинення, фактично свої функції не виконує.

Відповідно до частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, дана норма не містить застереження відносно того, що у разі вибуття сторони виконавчого провадження має бути обовязково наявний саме запис про припинення юридичної особи, а зазначає, що така заміна відбувається відносно саме правонаступника сторони, яка вибула.

Отже, враховуючи, що фактично правонаступником Київської митниці Міндоходів є Київська митниця ДФС, саме цей орган має бути стороною (боржником) у виконавчому провадженні ВП№47846909, як субєкт, до якого фактично перейшли права та обовязки попереднього та який має виконати рішення суду.

Статтею 9 Конституції України закріплено принцип переваги норм міжнародного права перед національним законодавством.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Ратифікувавши вказаний міжнародний договір, Україна як член Ради Європи зобовязалася гарантувати кожній людині, яка знаходиться під її юрисдикцією, право на справедливий суд (стаття 6 Конвенції) та право на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13 Конвенції), яка передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини також визначає, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Також Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував на неприпустимості необґрунтованого зволікання при виконанні судового рішення (рішення у справі "Бурдов проти Росії", "Райлян проти Росії", "Зубко та інші проти України" та інші).

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

У справі "ОСОБА_1 проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції (пункт 54).

У пункті 19 рішення у справі «Метаксас проти Греції» Європейський суд з прав людини зауважив на тому, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, зважаючи на принцип постійності державної влади, враховуючи, що невиконання постанови суду у даній справі створить необґрунтоване зволікання з відновлення порушеного права позивача, що матиме наслідком порушення з боку держави статей 6 та 13 Конвенції, суд дійшов висновку, що існують достатні правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження, у зв'язку із вибуттям боржника як сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 160, 165, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання відділу Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про заміну боржника у виконавчому провадженні задовольнити.

2. Замінити сторону (боржника) у виконавчому провадженні ВП№47846909 із примусового виконання виконавчого листа № 810/5635/14, виданого Київським окружним адміністративним судом, а саме, Київську митницю Міндоходів (ідентифікаційний код 38661040) її правонаступником - Київською митницею ДФС (ідентифікаційний код 39470947).

3. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі постановляння ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.