Постанова № 49081373, 10.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2015 року 810/3167/15

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Ровена» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001612204 від 08.12.2014 р., -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Ровена» звернулося до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001612204 від 08.12.2014 р.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ДП «Ровена» отримало оскаржуване податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Пояснює, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту від 31.10.2014 р. №1166/22-4/33337373 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Ровена» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Автодилер» за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р.» (далі – Акт перевірки).

Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

Представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та просив уточнюючі позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заперечення на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Ровена» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Автодилер» за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки в якому були зафіксовані порушення вимог: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджет за березень 2014 р. на суму 66160,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київської області винесено податкові повідомлення-рішення №0001612204 від 08.12.2014 р., яким визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ в сумі 99240,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Автодилер». До вказаних висновків податковий орган прийшов на підставі того, що «на адресу Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області надійшов акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.07.2013 р. №118/04- 65-22-03/39020361 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Автодилер» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з платниками податків за період березень, квітень 2014 року», у якому зазначено, що ТОВ «Автодилер» відсутнє за податковою адресою (акт про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платників податків № 117/04-65-22- 03/39020361 від 02.07.2014 року), 28.05.2014 року анулюване свідоцтво платника та має стан «З - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)», провести зустрічну звірку ТОВ «Автодилер» не має можливості.

Підприємству ТОВ «Автодилер» 23.05.2014 року поштою направлено запит від 21.05.2014 року №8232/10/04-65-15-0116 про надання документів та письмових пояснень щодо даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 року. Станом на 01.07.2014 року до ДПІ у Кіровському районі даний лист з повідомленням про неможливість вручення повернуто у зв’язку з закінченням терміну зберігання.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно акту про неможливість вручення листа ТОВ «Автодилер» №8232/10/04-65-15-116 від 21.05.2014р. підприємство за податковою адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Щорса, б. 4, кв 407 не знаходиться.

З метою проведення зустрічної звірки щодо взаємовідносин ТОВ «Автодилер» з підприємствами контрагентами за період березень, квітень 2014 року за податковою адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Щорса, б. 4, кв.407 направлено лист №8332/10/04-65-15-0116 від 21.05.2014 р., 01.07.2014 р. лист №8232/10/04-65-15-0116 від 21.05.2014 року поштовим відділенням повернуто з відміткою «з закінченням терміну зберігання».

В зв'язку з відсутністю за податковою адресою посадових осіб підприємства ТОВ «Автодилер» до ГВПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направлені акт №117/04-65-22-03/39020361 від 02.07.2014р. та запит №48 від 02.07.2014р. на встановлення місцезнаходження керівників суб'єкта підприємницької діяльності.

Підприємством ТОВ «Автодилер» не надано жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Отже, факт відображення підприємством у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період березень 2014 року суми податку на додану вартість віднесених до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту та здійснення таких правочинів підтвердити не можливо…».

Як стверджує позивач він мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Автодилер».

Так зокрема, операція з купівлі сировини документально здійснювалась на підставі Договору купівлі - продажу від 24.04.2014 р. №2404/1-2014 між ДП «Ровена» (Покупець) та ТОВ «Автодилер» (Продавець).

Згідно п.1.1 даного договору передбачено, що «Продавець» продає, а «Покупець» купує наступний товар: Назва товару: металопродукція в асортименті.

Згідно п.2.2. На кожну партію товару оформляється: товарно-транспортні документи, передбачені діючим законодавством. Але, жодних документів, підтверджуючих транспортування товару (передбачених діючим законодавством), підприємством до перевірки не надано.

Згідно п.2.3 Транспортування товару на склад, зазначеним «Покупцем», здійснюється «Продавцем» за його рахунок.

На виконання Договору №2404/1-2014 від 24.04.2014 року TOB «Автодилер документально було реалізовано титан губчастий та зливки з алюмінію, відповідно до чого було виписано та надано видаткову накладну і податкову накладну.

Суми податку на додану вартість за зазначеній податковій накладній включено до податкового кредиту за квітень 2014 р., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень 2014 р.

До матеріалів справи надано копію акту прийняття-передачі від 25.04.2014 р. по договору №2104/1- 2014 від 21.04.2014 р.

Згідно наданих копій документів, ДП «Ровена» укладено з ТОВ «Автодилер» Договір купівлі-продажу від 24.04.2014р. №2404/1-2014.

Розрахунки між суб’єктами господарювання проводились у безготівковій формі. ДП «Ровена» перераховано грошові кошти ТОВ «Автодилер» згідно платіжного доручення: від 06.05.2014 р. №692 на загальну суму 229450,20 грн.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Суду не надано докази технологічних можливостей виконання ТОВ «Автодилер» вищевказаних договорів.

Суд вважає, що господарські операції з продажу товарів ТОВ "Автодилер" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв’язку з цим посадові особи ТОВ "Автодилер" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Господарські операції з продажу товарів ТОВ "Автодилер" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, в зв’язку з цим посадові особи ТОВ "Автодилер" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

За таких обставин суд вважає, що договори укладені між ДП «Ровена» та ТОВ "Автодилер" є безтоварними, та такі, що не пов’язані з господарською діяльністю позивача, а також відсутні будь-які докази використання позивачем маркетингових послуг у господарській діяльності.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлень-рішень став висновок відповідача про безтоварність угод укладених позивачем з ТОВ "Автодилер".

Тому, суд вважає, що суму податкового кредиту з податку на додану вартість, сформована ДП «Ровена» по взаємовідносинах з ТОВ "Автодилер" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту, а отже відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0001612204 від 08.12.2014 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.