Ухвала суду № 49081111, 18.08.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 серпня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1531/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2;

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 18 серпня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 21 серпня 2015 року.

06 серпня 2015 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області звернулася ОСОБА_1, якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду, розглянути та задовольнити клопотання позивача наведене в додатках до цієї позовної заяви на стадії прийняття позовної заяви; 2. Розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91" визнати протиправним та скасувати в частині реорганізації відділу освіти райдержадміністрації та утворення управління освіти; 3. Визнати протиправним та скасувати п. 3 та п. 4 Розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91"; 4. Визнати протиправним та скасувати п. 6, 7, 8 Розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91" щодо вивільнення та кадрових переміщень працівників відділу освіти; змін в штатному розписі та приведення у відповідність положення про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників управління освіти, відділу культури та архівного сектору райдержадміністрації; 5. Заборонити Відповідачу звільняти Позивача ОСОБА_4 з займаної посади діловода відділу освіти Ужгородської райдержадміністрації в звязку з реорганізацією відділу освіти райдержадміністрації та утворення управління освіти на підставі оскаржуваного розпорядження Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222".

Разом із позовною заявою позивачем також подало клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Позивач просить суд "1. Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії та заборони виконання рішення субєкта владних повноважень Розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91" в частині реорганізації відділу освіти райдержадміністрації та утворення управління освіти в тому числі пунктів 3, 4, 6, 7, 8 Розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91" щодо вивільнення та кадрових переміщень працівників відділу освіти; змін в штатному розписі та приведення у відповідність положення про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників управління освіти, відділу культури та архівного сектору райдержадміністрації. 2. Заборонити Відповідачу проводити вивільнення та кадрові переміщення працівників відділу освіти, внесення змін до штатного розпису працівників управління освіти, відділу культури та архівного сектору райдержадміністрації на підставі та на виконання розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91"".

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що 30 червня 2015 року на виконання розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91""відповідач ознайомив позивача з текстом попередження про наступне вивільнення через два місяці з дня отримання попередження у звязку з реорганізацією відділу освіти шляхом перетворення в юридичну особу публічного права управління освіти районної держадміністрації. Позивач вказує, що на даний момент реорганізацію відділу освіти не здійснено. Юридичну особу публічного права управління освіти Ужгородської районної державної адміністрації не створено. Крім того, позивач вказує на очевидність протиправності розпорядження т.в.о. голови Ужгородської райдержадміністрації від 25 червня 2015 року № 222 "Про внесення змін до розпорядження т.в.о. голови райдержадміністрації від 31 березня 2015 року № 91". Також позивач зазначає, що виконання оскаржуваного ним розпорядження в частині реорганізації відділу освіти та його звільнення призведе до порушення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду, внаслідок чого існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення, що суттєвого ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Позивач та його представник в судовому засіданні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підтримали та просили суд його задовольнити з мотивів викладених у такому.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, дослідивши необхідні для розгляду клопотання матеріали адміністративної справи, суд вважає, що таке не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ". Отже, виходячи із змісту даних норм, суд вважає, що такий інститут адміністративного судочинства як забезпечення адміністративного позову, спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства, що передбачене статтею 2 КАС України.

Відповідно до статті 117 частин 3 та 4 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах зупинення дії рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Аналіз частини 1 статті 117 КАС України вказує на необхідність існування: 1) очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наданих позивачем, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, а також оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

З врахуванням наведеного суд, приходить до висновків, що вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову у спосіб, що вказаний у клопотанні, фактично вирішить спір у даній адміністративній справі без розгляду її по суті.

Щодо посилань позивача та його представника на протиправність оскаржуваного рішення, то суд вважає, що таке рішення є предметом розгляду даної справи по суті і такі питання повинні зясовуватися під час судового розгляду даної справи по суті так як, без зясування всіх фактичних обставин справи стверджувати, що таке містить очевидні ознаки протиправності є передчасним та неприпустимим.

Також позивачем та його представником не надано суду жодного доказу, які би підтверджували обставини з приводу існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що в свою чергу також підтверджує необґрунтованість даного клопотання та відсутність всіх необхідних підстав визначених статтею 117 КАС України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову на момент його розгляду судом є необґрунтованим, а тому підстав задоволення такого клопотання суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 117, 118, 160,165 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_5