Постанова № 49080875, 30.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 р. Справа № 805/1964/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

о 12год. 00хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0001722200/13379,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля звернулося з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0001722200/13379 /т.1 а.с.3-5/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ПП «Аннтей-В» за серпень 2014 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено акт від 08.12.2014р. №657/22-0/37014600. На підставі висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки відповідачем 23.12.2014р складено податкове повідомлення-рішення №0001722200/13379 яким Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 96 272грн. у т.ч. за основним платежем 64 181грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32 091грн. Вважає, що в акті перевірки податковим органом помилково зроблено висновок про порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 57 159грн. та п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 7 021,6грн.

Просить суд визнати скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 23.12.2014 року №0001722200/13379 яким Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 96 272грн. у т.ч. за основним платежем 64 181грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32 091грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження /т.2 а.с.50-51/.

Представник відповідача у судове засідання не зявися, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі /т2 а.с.58/ та письмові заперечення проти позову /т.1 а.с.234-238/, в яких зазначив, що актом перевірки від 08.12.2014р. №657/22-0/37014600 встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 64180,6грн.

При проведенні перевірки та прийнятті повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0001722200/13379 податковий орган керувався нормами чинного законодавства України. Всі дії Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області гуртуються на їх виключної відповідності вимогам законодавству. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до приписів ч.2 ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 37014600. Позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку платників податків в Добропільській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області /т.2 а.с.19-22/.

Відповідач Добропільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області діє на підставі положення про Міністерство доходів і зборів України та керуючись Податковим кодексом України.

18 вересня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року №9053634140. В додатку №5 ІІ розділу у рядках №225-226 відображено зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Аннтей-В» /т.1 а.с.78-90/.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та направлень на проведення перевірки від 25.11.2014 №№632,633, виданих на підстав наказу від 24.11.2014 року №639 Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ПП «Аннтей-В» за серпень 2014 року . За наслідками якої складено акт від 08.12.2014р. №657/22-0/37014600 /т.1 а.с.8-22/.

З висновків акту перевірки вбачається, що позивачем допущено такі порушення законодавства:

- п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 57 159грн.;

- п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 7 021,6грн./а.с.21/.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0001722200/13379 яким Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 96 272грн. у т.ч. за основним платежем 64 181грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32 091грн./а.с.23/.

Не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок про порушення ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля п. 198.1, п.186.2, п.186.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2014 року на суму ПДВ у розмірі 64 181,6грн.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу, з таких підстав.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля мало право на віднесення сум податку до податкового кредиту за серпень 2015 року за результатами господарських операцій із ПП «Аннтей-В» враховуючи наступне.

Між ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля та ПП «АННТЕЙ-В» 01.11.2013 року укладено договір поставки №242-ДУ /т.1 а.с.61-67/. На підтвердження його виконання позивачем надано наступні документи бухгалтерського обліку:

-специфікації до договору поставки від 01.11.2013р №242-ДУ /т1 а.с.68-73/;

-видаткові накладні від 11.08.2014 №№36-42, від 15.08.2014р №133, від 18.08.2014р№62, від 22.08.2014р № 91, від 22.08.2014р №№92-93, від 18.08.2014р №94, /т.1а.с.91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 114, 117, 120, 123, 126/;

-рахунки від 11.08.2014 №№36-42, від 15.08.2014р №133, від 18.08.2014р№62, від 22.08.2014р № 91, від 22.08.2014р №№92-93, від 18.08.2014р №94 /т.1 а.с.93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 116, 119, 122, 125, 128/;

-податкові накладні 11.08.2014 №№36-42, від 15.08.2014р №133, від 18.08.2014р№62, від 22.08.2014р № 91, від 22.08.2014р №№92-93, від 18.08.2014р №94 /т.1 а.с. 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 115, 118, 121, 124, 127/;

-витягами з книг реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей /т.1 а.с.129136/;

-реєстром виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року /т.1 а.с.137-141/;

-копіями платіжних доручень /т.1 а.с.142-162/;

-товарно-транспортними накладними /а.с.163-169/;

-залізничною накладною /т.1 а.с.170/;

-копією карантинного сертифікату №75/07-018/ВК-099932 виданого 28.07.2014 року Державною ветеринарною службою України /т1 а.с.171/;

-відомостями бухгалтерського обліку за рахунком №631 /т.1 а.с.172-186/;

-накладні вимоги на відпуск матеріалів з лісового складу, звіти фактичного використання нормованих ТМЦ, картки складського обліку матеріалів/т.1 а.с.187-233/.

Як наслідок позивачем серпні 2014 року включено суму 64 181грн. до податкового кредиту/а.с.78-87/.

При цьому разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2014 року до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області подано додаток 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) /т.1 а.с.88-90/.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача. Суд зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

Щодо твердження податкового органу про нереальність господарських операцій через допущені помилки при оформленні ТТН, суд зазначає наступне.

Самого по собі факту наявності помилок в транспортних документах про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця. При цьому необхідно врахувати, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обовязково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними. З метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару.

Крім того, товарно-транспортні накладні по даним операціям поставки товару не відносяться до первинних бухгалтерських документів, оскільки при умовах DDP «Інкотермс 2010», витрати по транспортуванню відносяться на постачальника, а не на покупця, і в даному випадку позивач не формує їх за рахунок обєкту оподаткування.

В якості доказів нікчемності вказаних угод відповідач надає суду податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ПП «АННТЕЙ-В» та його контрагента ТОВ Ресурс ОСОБА_1», складених Горлівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області /т. 1 а.с.239-244/. За змістом цих актів, податкові органи роблять висновок про те, що аналізом баз даних ПП «АННТЕЙ-В» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків по ланцюгу постачання ТМЦ від ТОВ «ТРМ-ГРУПП» за вересень 2014 року.

Суд зазначає, що у наданій суду податковій інформації Горлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області жодним чином не вказується на будь-які порушення вимог діючого законодавства при здійсненні господарських операцій між перевіряємими підприємствами та ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля». Тобто, вказана інформація не може вважатися належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки вони не стосуються предмету доказування.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість зменшення відповідачем відємного значення податку на додану вартість, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обовязків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобовязань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0001722200/13379 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 23.12.2014 року №0001722200/13379 яким Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 96 272грн. у т.ч. за основним платежем 64 181грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32 091грн.

Постанову ухвалено у порядку письмового провадження 30 липня 2015 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 серпня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.