Рішення № 49080121, 08.04.2010, Апеляційний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Богонюка М.Я.

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.

при секретарі Гарванко М.М.

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ЛМКП «Львівводоканал», з участю третьої особи виконавчого комітету Львівської міської ради про відшкодування шкоди -,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок застосування відповідачем нечинних тарифів щодо водопостачання та водовідведення та переплати ним за ці послуги в сумі 658,14 грн. Просив стягнути вказану суму переплати в його користь, а також моральну шкоду в сумі 300 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано провести повернення позивачу переплачених коштів за водопостачання та водовідведення шляхом проведення перерахунку за період з 19 березня 2004 року по 31 травня 2005 року та зарахування в рахунок майбутніх платежів коштів в сумі 299,32 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення оскаржив ОСОБА_3, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з»ясуванням судом обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що він є споживачем послуг, які надає відповідач. За ці послуги він регулярно проводить оплати. Без перерахунків суд безпідставно зменшив суму матеріальної шкоди. Суд не провів розподілу судових витрат. Просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що відповідач проводив нарахування по тарифах, які прийняті Львівською міською радою. Після визнання таких тарифів нечинними в судовому порядку, відповідач проводить нарахування за раніше встановленими меншими тарифами. Позивач невірно провів розрахунок переплачених сум. Вони складають 299,32 грн. згідно розрахунку.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що позивач здійснював оплати за послуги водопостачання і водовідведення в період з 1 квітня 2004 року до грудня 2006 року за встановленими на той час міською радою тарифами ( 1,57 грн. та 1,84 грн. за 1 куб.м). Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 31 липня 2009 року № 549 з врахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2008 року, постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року, ухвали Львівської міської ради «Про скасування рішення виконкому від 23 січня 2004 року», зобов»язано відповідача проводити перерахунки за послуги водопостачання і водовідведення для споживачів з часу опублікування рішення виконкому від 19 березня 2004 року до набрання чинності рішення від 5 жовтня 2005 року «Про тарифи та послуги з водопостачання та водовідведення». З врахуванням вказаних рішень, позивачем проведено зайву оплату послуг відповідача в сумі 299,32 грн., з чим погодився в судовому засіданні апеляційного суду його представник.

Із повідомлення ОСОБА_3 від 4 листопада 2009 року та листа ЛМКП «Львівводоканал» до ЛКП «Сокільницьке» від 19 листопада 2009 року вбачається, що відповідач провів перерахунок платежів позивача відповідно до змінених тарифів та 19 листопада 2009 року надав списки з вказівкою кредитної заборгованості, у які включено ОСОБА_3, де зазначено заборгованість відповідача перед ним у сумі 299,32 грн., що враховується при наступних платежах.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Висновки суду в частині задоволення позовних вимог ґрунтуються на аналізі зібраних по справі доказів. Суд в оскаржуваному рішенні навів мотиви відмови в решті вимог.

З такими висновками суду першої інстанції слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення Личаківського районного суду м.Львова в частині задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з ч. 1, п. 1 ч.3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи ( витрати на інформаційно-технічне забезпечення).

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій, позивач при зверненні з цим позовом до суду сплатив 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (а.с.2-4), які підлягають стягненню з відповідача. Ці питання суд першої інстанції не вирішив.

Керуючись ч.1, п.1 ч.3 ст. 79, ч.1 ст. 88, ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, ст. 309, ст. 313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2009 року в частині зобов»язання ЛМКП «Львівводоканал» провести повернення ОСОБА_3 переплачених коштів за водопостачання та водовідведення шляхом проведення перерахунку за період з 19 березня 2004 року по 31 жовтня 2005 року та зарахування в рахунок майбутніх платежів коштів в сумі 299,32 грн. - залишити без змін.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (розрахунковий рахунок 2600500003515 в Філії ВАТ «Укрексімбанк» у м.Львові, МФО 325718, ЗКПО 03348471) в користь ОСОБА_3 81 (вісімдесят одну ) грн. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: