Рішення № 49071329, 26.08.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4049/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

26 серпня 2015 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суду Донецької області у складі

головуючого-судді Котормуса Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Махоти О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2015 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 11536,38 доларів США, що складає 238456,98 грн. Також просить вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 27.09.2007р. що між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір згідно якого банк зобовязувався надати ОСОБА_1 кредит розміром 7000,00 доларів США на термін до 26.09.2017р., а відповідач зобовязалася повернути його та сплатити відсотки. Оскільки відповідач не сплатила своєчасно суму за кредитом, то в неї утворилась заборгованість перед банком, яка на даний час складає 7750,00 доларів США. Також зазначає, що в забезпечення виконання зобовязання за цим договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

В судове засідання представник позивача не зявилася, надала суду заяву, про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

З огляду на повторну неявку відповідачів в судові засідання 10.08.2015р. та 26.08.2015р., а також зважаючи на згоду позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд проводив заочний розгляд справи у відповідності до ст. ст. 224, 225 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозвязку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

27 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір №DO0FGA00000067 (а.с. 15-18), відповідно до умов п. 1 якого банк зобовязується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений у п. 7.1. цього договору. Кредит надається в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строк.

Пунктом 7.1. кредитного договору визначено, що банк зобовязується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу, на строк з 27 вересня 2007 року по 26 вересня 2017 року включно, у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 7750,00 доларів на придбання нерухомості, а також у розмірі 750,00 доларів на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця.

17 жовтня 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору (а.с. 19), відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди суму заборгованості, що виникла в період з дати надання кредиту та дати підписання цієї угоди зменшити на 2960,89 доларів США (пеня). Також сторони внесли зміни до кредитного договору №DO0FGA00000067 від 17.10.2012р. виклавши п. 7.1. у новій редакції, де визначили, що банк зобовязується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк по 26 вересня 2017 року включно, у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 10303,54 доларів на наступні цілі: 7000,00 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 3303,54 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00% від суми виданого кредиту, комісія за дострокове погашення кредиту, відповідно до п. 3.11 договору.

Додатком до додаткової угоди (а.с. 20) сторони визначили графік погашення кредиту, відповідно до якого позичальник повинен сплачувати заборгованість з 02.11.2012р. по 26.09.2017р.

Також, 17 жовтня 2012 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився перед банком за виконання зобовязань ОСОБА_1 по кредитному договору № DO0FGA00000067 від 27.09.2007р. та додаткової угоди до цього кредитного договору. Пунктом 12 цього договору поруки сторони визначили, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 (пяти) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором, в свою чергу п. 16 визначено строк виконання зобовязання за кредитним договором.

У звязку із неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором, банком було надіслано відповідачам повідомлення про порушення зобовязання (а.с. 10-14).

Як видно із розрахунку заборгованості за кредитним договором №DO0FGA00000067 від 27.09.2007р., сума заборгованості за тілом кредиту складає 6654,62 доларів США, заборгованість по комісії 742,12 доларів США, по комісії 170,17 доларів США, по пені 3408,60 доларів США, штраф (фіксована частина) 12,09 доларів США, штраф (відсоткова складова) 548,78 доларів США, а разом 11536,38 доларів США.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобовязання, параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит" та параграфом 3 Глави 49 ЦК України "Порука".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено факт укладення між ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 10303,54 доларів США із кінцевим строком погашення до 26.09.2017р., під 11,04 % річних, сплата яких, сплата яких повинна була відбуватись згідно графіку погашення. Разом з тим, як видно із розрахунку заборгованості по даному кредиту, відповідач ОСОБА_1 не здійснює оплату за кредитом та відсотками у строки та обсяги визначені умовами договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що позивач підставно вимагає повернення йому коштів за кредитом, в тому числі достроково, оскільки має місце порушення позичальником обовязку по повернення позики частинами. Відтак, позовні вимоги щодо повернення тіла кредиту та відсотків за його користування підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем підставно нараховано на суму заборгованості пеню у розмірі 3408,60 доларів США та штраф (фіксована частина) 12,09 доларів США, штраф (відсоткова складова) 548,78 доларів США, оскільки таке право передбачене п. 7.4. кредитного договору та п. 7 додаткової угоди.

Вирішуючи питання про стягнення суми заборгованості по кредиту із відповідача ОСОБА_2, суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобовязань по кредитному договору у повному обсязі, строк поруки встановлено у п. 12 договору поруки і який не сплив на даний час, а тому відповідач ОСОБА_3 у відповідності до ч. 1 ст. 554 ЦК України несе солідарну відповідальність з боржником ОСОБА_4 за порушення зобовязання за кредитним договором.

Щодо надсилання вимоги банком відповідачам суд відзначає, що як вбачається із матеріалів справи (а.с. 12-14) такі надсилались, однак докази вручення таких відсутні.

Разом з тим, як розяснено у п. 24. Постанови Пленуму ВССУ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012р. пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Відтак, суд вважає, що обовязок поручителя по виконанню зобовязання позичальника перед банком настав, а тому позовні вимоги до такого поручителя підлягають до задоволення повністю.

Також, при розгляді даної справи суд керується положеннями ч. 3 ст. 533 ЦК України відповідно до якого, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як вказано у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18.12.2009р. у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

На день ухвалення рішення суду офіційний курс гривні відносно долара США становить 22,62 а відтак сума заборгованості, яку суд вирішує стягнути з відповідачів у розмірі 11536,38 доларів США становить 260 952,91 грн.

Одночасно, керуючись положеннями ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2384,57 грн., тобто по 1192,28 грн. з кожного.

На підставі ст. ст. 526, 610, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 8, 11, 15, 88, 208-209, 214-215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (21.03.1981р.н. РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором №DO0FGA00000067 від 27.09.2007р. у розмірі 11536,38 доларів США (одинадцять тисяч пятсот тридцять шість гривень тридцять вісім копійок), що за курсом НБУ станом на 26.08.2015р. становить 260 952,91 грн. (двісті шістдесят тисяч девятсот пятдесят дві гривні девяносто одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору у розмірі 1192,28 грн. (одну тисячу сто девяносто дві гривні двадцять вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (21.03.1981р.н. РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору у розмірі 1192,28 грн. (одну тисячу сто девяносто дві гривні двадцять вісім копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій рішення.

Суддя