Ухвала суду № 49048075, 26.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 10299/2015 Головуючий у 1-й інстанції Виниченко Л.М.

Доповідач Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючої Кравець В.А.,

суддів Махлай Л.Д., Левенця Б.Б.

за участю секретаря Круглика В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ Комерційний Банк «Приват Банк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ Комерційний Банк «Приват Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2015 року позивач через свого представника звернулася в суд з позовом, в якому просила стягнути з відповідача 9000 дол. США за договором банківського вкладу, укладеного між сторонами 01.03.2013 року строком на 365 днів з автоматичною пролонгацією.

В мотивування вимог посилається на те, що12.05.2014 року вона виявила бажання достроково повернути банківський вклад, однак, у цьому їй було відмовлено. Залишилися без належного реагування і її письмові вимоги. Тому просить суд захистити її порушене право та стягнути зазначені кошті у судовому порядку.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПАТ Комерційний Банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_2 9000 доларів США та вирішено питання судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ Комерційний Банк «Приват Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову,посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд не надав належної оцінки тим обставинам, що відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на території АРК та міста Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність після окупації цієї території, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди , заподіяної внаслідок окупації покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Окрім того, на думку апелянта, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 60 ЦПК України про внесення стягуваної суми на депозитний рахунок

В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав, просив її задовольнити .

Представник позивача скаргу не визнав, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позов , суд виходив з того, що відповідач порушив зобов'язання по поверненню депозиту, а тому вимоги позивача є правомірними.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

Відповідно до ч. ч.1,3 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку , встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком , на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (Глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь - який час.

Як встановлено судом, 01.03.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір ( вклад «Стандарт» на12 місяців») строком на 365 днів по 01.03.2014 року включно з автоматичною пролонгацією на новий термін у разі залишення вкладу на депозитному рахунку після закінчення терміну вкладу( а.с. 10-11).

За укладеним договором банком позивачу було відкрито банківський рахунок НОМЕР_1, на який було зараховано банківський вклад у розмірі 9000 дол. США, що підтверджується оригіналом квитанції №33 ПАТ «Приватбанк» від 01.03.2013 року про внесення коштів( а.с.12)

Згідно п.9 договору вкладу, вкладник та банк мають право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це один одного за два банківських дні до дати розірвання договору.

Як убачається з матеріалів справи, позивач неодноразово зверталася, у тому числі і письмово, з вимогою про видачу банківського вкладу, яку Банк отримав та згодом надавав відповідь (а.с.13,14), тому доводи апеляційної скарги про недоведеність знаходження коштів на відкритому за договором рахунку є такими, що не заслуговують на увагу.

Наразі договір та його умови відповідачем не спростовані, договір є чинним і його умови є обов'язковими для обох сторін.

Стосовно доводів щодо неможливості повернення коштів у зв'язку з окупацією АРК та м. Севастополя, то такі твердження не можуть слугувати обґрунтуванням невиконання зобов'язань, оскільки договір не містять беззастережних умов повернення вкладу в АРК або м. Севастополі.

Натомість, адреса відповідача, зазначена у договорі, є м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, що не позбавляло можливості відповідача виконати умови договору за вказаною адресою на території, підконтрольній Україні.

Отже, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав до задоволення позову.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 303,204,307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ПАТ Комерційний Банк «Приват Банк» - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року в справі- залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді