Постанова № 49047514, 17.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа №914/739/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Давид Л.Л.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - Козак Н.В.

від відповідача (скаржника) - Крамар І.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго", вих.№116 від 04.06.2015 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2015 року (підписане 22.05.2015 року), суддя Пазичев В.М.

у справі №914/739/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача Державного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго", м. Стебник Львівської області

про стягнення 258 981,74 грн. - пені, 568 450,56 грн. - інфляційних втрат та 121 012,92 грн. - 3% річних

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2015 року по справі №914/739/15 позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково: присуджено до стягнення на користь останнього з Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» 45 562,23 грн. - пені, 21 811,87 грн. - 3% річних та 63 649,56 грн. - інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 213 419,51 грн. - пені, 99 201,05 грн. - 3% річних та 504 801 грн. - інфляційних втрат) суд відмовив.

Рішення суду мотивоване тим, що підписавши договори про організацію взаєморозрахунків сторони тим самим змінили порядок та строки проведення розрахунків за поставлений газ відповідно до договору купівлі-продажу №13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року. Суд у рішенні зазначає, що оплата відповідачем коштів в розмірі 388098,64 грн. та 2 517 018,04 грн. відбулася вчасно, згідно Договорів про організацію взаєморозрахунків, у відповідача є відсутнім борг перед позивачем за поставлений природний газ, на підставі Договору купівлі-продажу №13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року, відтак, позивач є таким, який не може мати будь - яких претензій, в тому числі майнових до відповідача (п.15 Договорів про організацію взаєморозрахунків), але відносно саме зобов'язань відповідача, розмір яких визначений цими Договорами. При цьому, встановивши, що згідно акту приймання - передачі природного газу від 22.01.2014 року по поставці газу за січень 2013 року на суму 879651,48 грн., а також згідно акту приймання - передачі природного газу від 22.01.2014 року за лютий 2013 на суму 771080,83 грн., відповідач оплатив заборгованість за умовами договорів №129/30 та №566/30 про організацію взаєморозрахунків лише частково, відтак, відповідальність за несвоєчасну оплату решти суми боргу, що не охоплена договорами про організацію взаєморозрахунків, залишається за відповідачем.

Не погоджуючись частково з рішенням суду першої інстанції, Державне комунальне підприємство «Стебниктеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2015 року по справі №914/739/15 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що підписавши договори про організацію взаєморозрахунків сторони у цій справі тим самим змінили порядок та строк проведення розрахунків за поставлений газ відповідно до договору купівлі-продажу №13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року, відтак, застосування санкцій, передбачених договором купівлі-продажу природного газу та ч.2 ст.625 ЦК України є можливим лише у випадку невчасного розрахунку з позивачем згідно договорів про організацію взаєморозрахунків. Крім того, вказує, що сплата відповідачем коштів в розмірі 388 098,64 грн. та 2 517 018,04 грн. відбулася вчасно згідно умов договорів про організацію взаєморозрахунків.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2015 року по справі №914/739/15 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Разом з тим, повідомив суд, що відповідачем не виконані в повній мірі умови договору купівлі-продажу №13/3582-ТЕ-21 від 31.01.2013 року щодо вчасної оплати отриманого природного газу, оскільки договорами про організацію взаєморозрахунків заборгованість відповідача погашено лише частково.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в тексті договору - продавець) та Державним комунальним підприємством "Стебниктеплокомуненерго" (в тексті договору - покупець) укладено договір №13/3582-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого, а саме: п.п.1.1, 1.2 продавець зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.2.1, 3.1 Договору продавець передає покупцю з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 4371 тис. куб. м. у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ, покупець несе всі ризики і приймає на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу (п.3.3 Договору).

У пунктах 5.1, 5.2 Договору сторони зазначили, що ціна (граничний рівень цін) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1000 куб. м. газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

При цьому, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов п 6.1 Договору, останній зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання умов Договору, протягом січня - грудня 2013 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3091,519 тис. куб. м. на загальну суму 4 047 416,68 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: від 22.01.2014 р. за січень 2013 на суму 879 651,48 грн.; від 22.01.2014 р. за лютий 2013 на суму 771 080,83 грн.; від 22.01.2014 р. за березень 2013 на суму 812 908,46 грн.; від 22.01.2014 р. за квітень 2013 на суму 296 617,59 грн.; від 24.01.2014 р. за жовтень 2013 на суму 71 107,89 грн.; від 24.01.2014 р. за листопад 2013 на суму 447 454,46 грн.; від 24.01.2014 р. за грудень 2013 на суму 768 595,97 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконував не вчасно та не в повному обсязі, з огляду на що, порушив умови п.6.1 Договору.

Разом з тим, судом встановлено, що 13.02.2014 року між Територіальним органом Казначейства в Львівській області (сторона-1), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона-2), Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради (сторона-3), Державним комунальним підприємством «Стебниктеплокомуненерго» (сторона-4) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (сторона-5) підписано п'ятисторонній Договір №129/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік"), згідно з умовами якого, а саме: п.п.4, 5, 6, 7 сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 530 500 грн. для погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 530 500 грн. для погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 530 500 гривень для погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона четверта перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 530 500 грн., у тому числі податок на додану вартість 88 416,67 грн., для погашення заборгованості за спожитий природний газ: за 2012 рік згідно за договором від 03 вересня 2012 року №12/338-ТЕ-21 у сумі 142 401,36 гривень, у тому числі ПДВ 23773,56 гривень; за 2013 рік згідно з договором № 13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року у сумі 338 098,64 гривень, у тому числі ПДВ 64 683,11 гривень.

Відповідно до п.п.2 п.10 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, а згідно з п.15 зазначеного Договору сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Договір про організацію взаєморозрахунків №129/30 від 13.02.2014 року набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір є дійсним у разі проведення відповідного фінансування (пункти 13, 14 Договору).

02 квітня 2014 року на виконання умов договору №129/30, відповідачем сплачено на рахунок позивача кошти у розмірі 388 098,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 02 квітня 2014 року та випискою з банківського рахунку. В призначенні платежу зазначено: "погашення заборгованості за спожитий природній газ за 2013 рік, згідно Договору №13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року, Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік", договір №129/30 від 13.02.2014 року".

Крім того, 02.10.2014 року між Територіальним органом Казначейства в Львівській області (сторона-1), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона-2), Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради (сторона-3), Державним комунальним підприємством «Стебниктеплокомуненерго» (сторона-4) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (сторона-5) підписано п'ятисторонній Договір №566/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік"), згідно з умовами якого (п.п.4, 5, 6, 7) сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 2 517 018,04 гривень для погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 2 517 018,04 гривень для погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 2 517 018,04 гривень для погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона четверта перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 2 517 018,04 гривень, у тому числі податок на додану вартість 419 503,01 гривень, для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2013 рік, згідно з Договором №13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року.

Слід зазначити, що відповідно до п.п.2 п.10 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, а згідно з п.15 зазначеного Договору сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Договір про організацію взаєморозрахунків №566/30 від 02.10.2014 року набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір є дійсним у разі проведення відповідного фінансування (пункти 13, 14 Договору).

17 жовтня 2014 року на виконання умов договору №566/30 від 02.10.2014 року, відповідачем сплачено на рахунок позивача кошти у розмірі 2 517 018,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4 від 17 жовтня 2014 року та випискою з банківського рахунку. В призначенні платежу зазначено: "погашення заборгованості за спожитий природній газ за 2013 рік, згідно Договору № 13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року, ЗУ "Про державний бюджет на 2014 рік", Договір № 566/30 від 02.10.2014 року".

06 березня 2015 року, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду з позовом до Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» про стягнення 258 981,74 грн. - пені, 121 012,92 грн. - 3% річних та 568 450,56 грн. - інфляційних втрат, що нараховані у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №13/3582-ТЕ-21 від 31.01.2013 року щодо оплати вартості поставленого природного газу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст.526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, 29.01.2014 року, на виконання ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Кабінетом міністрів України прийнято постанову №30, якою затверджено порядок та умови надання у 2014 році субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Пунктом 4 наведеної вище Постанови визначено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості.

З огляду на наведене, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок та строк проведення розрахунків за поставлений газ відповідно до договору купівлі-продажу №13/3582-ТЕ-21 від 31 січня 2013 року.

Державне комунальне підприємство "Стебниктеплокомуненерго" виконало зобов'язання по сплаті коштів за Договором №13/3582-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2013 року в порядку та строки, визначені умовами п.7 Договору №129/30 та Договору №566/30, що підтверджується виписками з банківського рахунку, платіжними дорученнями, наявними у справі.

Разом з тим, враховуючи, що згідно з актом приймання - передачі природного газу від 22.01.2014 року за січень 2013 року на суму 879651,48 грн. відповідач оплатив заборгованість, згідно умов Договору №129/30 про організацію взаєморозрахунків, лише частково, а саме: в суму 323651,50 грн., відтак, відповідальність за несвоєчасну оплату боргу в сумі 365000 грн. залишається за відповідачем.

Поряд з тим, згідно з актом приймання - передачі природного газу від 22.01.2014 року за лютий 2013 на суму 771080,83 грн., відповідач оплатив заборгованість за умовами договору №129/30 про організацію взаєморозрахунків лише частково: на суму 64447,14 грн., а також згідно договору №566/30 про організацію взаєморозрахунків - на суму 120333,69 грн., відтак, відповідальність за несвоєчасну оплату боргу в сумі 586300 грн. так само залишилась за відповідачем.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що підстави для застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених договором купівлі - продажу природного газу та ч.2 ст.625 ЦК України, відсутні в частині, в якій зобов'язання відповідача погашено згідно з умовами Договорів про організацію взаєморозрахунків.

У відповідності до розрахунку, проведеного судом першої інстанції, за несвоєчасну оплату за поставку газу за січень 2013 року відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 3284,38 грн., 3% річних у розмірі 656,88 грн. та - 256 грн. - інфляційних втрат, а за несвоєчасну оплату за поставку газу за лютий 2013 року: пеню у розмірі 42277,85 грн., 3% річних у розмірі 21154,99 грн. та 63905,26 грн. - інфляційних втрат.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи все наведене вище, перевіривши відповідні розрахунки, беручи до уваги умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №13/3582-ТЕ-21 від 31.01.2013 року, а також договорів про організацію взаєморозрахунків №129/30 від 13.02.2014 року та №566/30 від 02.10.2014 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та стягнення з Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 45 562,23 грн. - пені, 21 811,87 грн. - 3% річних та 63 649,56 грн. - інфляційних втрат, та відмову у задоволенні решти позовних вимог (стягнення 213 419,51 грн. - пені, 99 201,05 грн. - 3% річних та 504 801 грн. - інфляційних втрат).

Відтак, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2015 року по справі №914/739/15 прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2015 року по справі №914/739/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/739/15 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 25.08.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Давид Л.Л.