Постанова № 49047476, 12.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р. Справа№ 910/9145/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: Случак О.О. - представник

від відповідача: Клюсова Т.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 року у справі № 910/9145/15 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 року у справі № 910/9145/15 у задоволенні позовних вимог Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 року у справі № 910/9145/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та вимог щодо повноти, всебічності та об'єктивності розгляду справи, у зв'язку з чим - підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.08.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у зв'язку з перебуванням суддів: Іоннікової І.А. та Тищенко О.В. у відпустці для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Ільєнок Т.В., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Ільєнок Т.В., Яковлєва М.Л.

Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

30.09.2014 Фірмою «Т.М.М.» Товариство з обмеженою відповідальністю отримано вимогу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №26-01/3213/5 від 18.09.2014р. про надання інформації та копій документів у зв'язку із зверненням прокуратури, про що зазначено у вимозі.

Трьома листа, а саме: №1006/10-ж від 14.10.2014, 1021/10-ж/в від 30.10.2014, № 1054/10 - ж/в від 30.10.2014 Фірмою «Т.М.М.» - TOB було надано відповідь на вищезазначену вимогу.

02.12.2014 Фірмою «Т.М.М.» - TOB було отримано Розпорядження Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України від 28.11.2014 року № 184/01-рж/к про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

12.02.2015 Фірмою «Т.М.М.» - TOB отримано подання від 06.02.2015р. з попередніми висновками за результатами збирання та аналізу доказів у справі №138-01/11.14, на яке позивачем було надано заперечення від 06.03.2015р. №343/03-ж/в.

Розглянувши матеріали справи №138-01/11.14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Фірмою «Т.М.М.»-TOB та подання з попередніми висновками від 06.02.2015 Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення - Антимонопольного комітету України винесено Рішення №17/01-р/к від 18.03.2015р. по справі № 138-01/11.14, яким визнано:

- Фірма «Т.М.М.» - ТОВ протягом періоду з 01.02.2013р. до 20.10.2014р.. займала монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг в межах будинку за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, 59, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) фірми «Т.М.М.»-ТОВ на території м. Києва, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- визнано дії Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, які полягають в укладенні із мешканцями будинку №59 по вул. Звіринецька, договорів про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, редакція яких не відповідає типовим договорам, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції , передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку надання житлово-комунальних послуг в межах будинків, які знаходяться на балансі (обслуговуванні) Фірми «Т.М.М.» - ТОВ на території м. Києва, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на цьому ринку;

Зобов'язано Фірму «Т.М.М.»-ТОВ припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.2 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення договорів про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідність до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» .

За вчинення порушення, викладеного в п.2 резолютивної частини рішення, відповідно до абзацу 2 частини 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено на Фірму «Т.М.М.» - ТОВ штраф у розмірі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Як вбачається з рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №17/01-р/к від 18.03.2015р. по справі № 138-01/11.14, відповідач прийшов до висновку, з яким погодився суд першої інстанції, що позивач протягом періоду з 01.02.2013р. до 20.10.2014 займав монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг в межах будинку за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, 59, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) фірми «Т.М.М.»-ТОВ на території м. Києва, однак колегія суддів з зазначеним твердженням не погоджується з наступних підстав.

Визначаючи територіальні (географічні) межі та частку товарного ринку відповідач дійшов висновку, що у споживачів послуг які надаються позивачем відсутня альтернативна можливість отримання цих послуг від інших суб'єктів господарювання, а Фірма «Т.М.М.»- ТОВ займає монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової територій, теплопостачання, водопостачання та водовідведення із часткою 100 відсотків.

29.11.2001 Верховною Радою України було прийнято Закон «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». З моменту введення в дію зазначеного Закону у м. Києві постійно створюються об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, які в свою чергу приймають на баланс житлові будинки, самостійно їх утримують, і відповідно надають аналогічні послуги на ринку надання житлово-комунальних послуг, що є загальновідомим фактом, який не потребує доказування.

Крім цього, відповідно до ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. При цьому ініціаторами рішення про створення об'єднання є власники квартир, які на загальних зборах на конкурсних засадах можуть визначити виконавця послуг по утриманню будинків, або окремих робіт.

Оскільки позивач є не власником, а балансоутримувачем будинку № 59 по вул. Звіринецькій, мешканці будинку мають право у відповідності до норм чинного законодавства вибрати іншого балансоутримувача та суб'єкта надання послуг.

Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не надано належної оцінки тій обставині, що послуги, що надаються позивачем можуть бути надані Управлінням комунальної власності м.Києва, управлінням житлового господарства, житлово-будівельним кооперативами, ОСББ, КП УЖГ, ЖЕО, ЖБК, КЖЕП, ЖЕК.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відсутні правові підстави вважати позивача таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг в м. Києві в межах будинків, що знаходиться на балансі позивача, оскільки можливість доступу інших суб'єктів господарювання на ринки надання житлово-комунальних послуг в м. Києві в межах будинків не обмежена ніяким чином, а позивача, як виконавця житлово- комунальних послуг в будинках, що знаходяться на балансі підприємства, може бути змінено за ініціативою власників квартир в будь-який час, як це передбачено чинним законодавством України.

Відповідачем в рішенні від 20.08.2014 не наведено конкретного переліку житлово- експлуатаційних організацій м. Києва, які надають аналогічні послуги на ринку надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається, зокрема, встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Факт зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку повинен доводитись органами Антимонопольного комітету України на підставі відповідного дослідження, проведеного у порядку, передбаченому Методикою визначення монопольного становища суб'єкта господарювання на ринку. Відповідна правова позиція відображена в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 11.07.2005 № 01- 8/1222 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції».

Розроблена відповідно до статті 12 Закону Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках. Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.

Пунктом 2.1 Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання включає в себе такі дії:

- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

- визначення товарних меж ринку;

- визначення територіальних (географічних) меж ринку;

- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;

- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;

- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Таким чином, законодавством визначена певна процедура визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

При цьому, установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку.

З урахуванням пункту 11 частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» відповідач зобов'язаний проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до п.3.1. Методики, територіальні межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.

З огляду на вищевикладене, визначення Фірми «Т.М.М» - ТОВ, як такої, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг в межах відповідної зони обслуговування м.Києва з часткам 100% відповідно здійснено з порушенням Методики.

Відповідачем не було досліджено наявність на ринку інших суб'єктів господарювання, що можуть надавати аналогічні послуги.

Визначаючи монопольне становище позивача на ринку надання житлово-комунальних послуг в спірному рішенні не проаналізовано та не досліджено ту обставину, що на ринку є інші суб'єкти, що можуть надавати аналогічні послуги, неправильно визначено територіальні (географічні) межі ринку товару (послуг), оскільки сфера обороту товару (взаємозамінних товарів) не може обмежуватись та бути однією юридичною особою, в тому числі й територією будинків, що знаходяться на балансі позивача.

Крім цього, відповідачем також не враховано, як то передбачено пунктом 6.1 Методики, співвідношення цін та рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що Методика не передбачає можливості обмежувати ринок товару межами однієї юридичної особи, при наявності на такому ринку інших суб'єктів господарювання, що можуть надавати аналогічні послуги і, як наслідок, наведене стало підставою для прийняття відповідачем неправомірного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт зайняття позивачем монопольного становища на ринку надання житлово-комунальних послуг із часткою 100 відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Таким чином, суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 13 цього Закону, може бути лише суб'єкт господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Положеннями ч. 7 ст. 40 Господарського кодексу України передбачено, що рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду. Збитки, завдані незаконними рішеннями Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, відшкодовуються з Державного бюджету України за позовом заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.

Зважаючи, що Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні №17/01-р/к від 18.03.2015р. по справі № 138-01/11.14 не довела належними та допустимими доказами, що позивач, Фірма «Т.М.М.» Товариство з обмеженою відповідальністю, займав монопольне (домінуюче) становище протягом періоду з 01.02.2013р. до 20.10.2014р. на ринку надання житлово-комунальних послуг в межах будинку за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, 59, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) фірми «Т.М.М.»-ТОВ на території м. Києва, з часткою 100%, а позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності у мешканців будинку по вул. Звіринецькій, 59 можливості змінити балансоутримувача та суб'єкт надання житлово-комунальних послуг, колегія суддів приходить до висновку, що становище яке займав позивач з 01.02.2013р. до 20.10.2014р. на ринку надання житлово-комунальних послуг в межах будинку за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, 59 не було монопольним (домінуючим) в розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №17/01-р/к від 18.03.2015р. по справі № 138-01/11.14 є незаконним та необґрунтованим, а позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 року у справі № 910/9145/15-г підлягає скасуванню у зв'язку невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, апеляційна скарга Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 по справі № 910/9145/15-г скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17/01-р/к від 18.03.2015 по справі № 138-01/11.14.

5. Зупинити виконання рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17/01-р/к від 18.03.2015 по справі № 138-01/11.14.

6. Стягнути з Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б, код ЄДРПОУ 22873444) на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул.. Галі Тимофієвої, 3, код ЄДРПОУ 14073675) 1218,00 (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 609,00 (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

8. Матеріали справи № 910/6916/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.В. Ільєнок

М.Л. Яковлєв