Вирок № 49032941, 23.03.2011, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 3a, 55001, (05136)5-66-16

Справа № 1 -43/2011 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

23.03.2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді - Савіна О.І.

при секретарі - Архіповій К.В.

з участю прокурора - Вдовиченка К.А.

законного представника малолітньої потерпілої - ОСОБА_1 захисника - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

- притягнутого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КК України;

ВСТАНОВИВ:

24.10.2010 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_3 у дворі будинку №10 по вул. Дружби Народів у м. Южноукраїнську Миколаївської області присів на лавку біля підїзду № 5, що навпроти дитячого майданчику на якому в той час грались діти серед яких була раніше візуально знайома йому малолітня ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5. Побачивши її у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення щодо неї розпусних дій сексуального характеру, а саме оголення її статевих органів, так як вказаний умисел виникав у нього завжди коли він її бачив. З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3 скориставшись безпорадним станом потерпілої - враховуючи її вік, вирішив обдурити її, а саме пообіцяв подарувати їй ланцюжок якщо вона піде з ним нащо остання погодилась. Усвідомлюючи, що ОСОБА_4 є малолітньою, він завів її у підїзд №2 будинку №14 по вул. Дружби Народів та піднявшись на ліфті на восьмий поверх звідки між сходами восьмого і сьомого поверху використовуючи безлюдне місце, прагнучи задовольнити свою статеву пристрасть неприроднім способом з останньою ОСОБА_3, будучи не заміченими посадив її собі на коліна при цьому зняв з неї трусики, колготки і штани, оголивши таким чином її статеві органи вчинив фізичні розпусні дії, а саме став мацати їх та вчиняти інші непристойні дотики, направлені на отримання власного сексуального задоволення, довівши свій злочинний намір до завершення. Аналогічні розпусні дії сексуального характеру ОСОБА_3 вчиняв на майданчиках між сьомим та шостим поверхами та між п'ятим та четвертим поверхами не реагуючи на плач та вмовляння ОСОБА_4 відпустити її.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в предявленому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 24.10.2010 року він вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_4, у вчиненому щиро кається.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_1 суду показала, що 24.10.2010 року о 14-00 годині її донька пішла гратись на вулицю у двір будинку №10 по вул. Дружби Народів на дитячому майданчику, який видно з вікна квартири, біля 16-00 години вона побачила, що її доньки на майданчику не має і пішла її шукати, діти, які були на майданчику повідомили їй, що її доньку потяг з собою підсудний, але вона знайти її не могла тому викликала працівників міліції. Наступного дня працівники міліції повідомили їй, що підсудний зізнався, про вчинення розпусних дій щодо її доньки. Просить суд обрати міру покарання повязану з позбавленням волі або примусового лікування підсудного.

Крім повного визнання підсудним своєї вини в скоєнні злочину його вина підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні експертизами:

-№334 від 10.12.2010 року згідно якої у ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_6 будь-яких тілесних ушкоджень окрім гіперемії і отіку слизової в області передвіря піхви більше зліва не виявлено (а.с. 101);

-№1468 від 05.11.2010 року згідно якого на одязі ОСОБА_4 (лицьовій та виворотній сторонах трусиків, майці, колготках, штанах, курточці) є волокна-нашарування, які мають родову належність з волокнами, що входять до складу текстильного матеріалу брюк ОСОБА_3, на одязі ОСОБА_4 (лицьовій та виворотній сторонах трусиків, майці, колготках, штанах, курточці) є волокна-нашарування, які мають родову належність з волокнами, що входять до складу текстильного матеріалу куртки ОСОБА_3 (а.с. 57-73);

-№849 від 30.11.2010 року згідно якого ОСОБА_4 психічними захворюваннями, іншими розладами психічної діяльності не страждає. В протіканні психічної діяльності ОСОБА_5 не виявлено таких індивідуальних особливостей, які затрудняють чи видозмінюють її здатність правильно події навкруги у тому числі, які мають цікавість для слідства, аналізувати, запамятовувати та відтворювати при необхідності. Вона не має таких індивідуально-психологічних особливостей, які б суттєво вплинули на характер її свідчень в кримінальній справі, у тому числі і підвищеної навіюваності. Нерозуміння характера і значущості дій ОСОБА_3 повністю виключає здатність вчинення нею опору. Скоєні з нею насильницькі дії сексуального характеру вплинули на її психологічний стан, але відхилень в афективній сфері, змін в поведінці не досягли патологічного рівня і компенсувалися після психологічної корекції (а.с. 106-112);

-№842 від 24.11.2010 року згідно якого ОСОБА_3 притаманне розуміння правових норм , збережені загальні критичні можливості. У відношенні інкримінуємого йому діяння свою вину визнає.Не заперечує, що торкався дівчинку, але опору не чинила, не плакала. Розуміє протиправність своїх дій. В теперішній час ОСОБА_3 страждає і страждав у період інкримінуємого йому діяння легкою розумовою відсталістю. В період часу до якого відноситься інкримінуєме йому діяння він міг відповідати за свої дії і керувати ними. В застосуванні до його с примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 92-96).

В зв'язку з визнанням підсудним вини в скоєнні інкримінованого злочину, і враховуючи, що він не оспорював фактичні обставини справи, суд обмежився дослідженням фактичних обставин справи, допитом підсудного та законного представника малолітньої потерпілої.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені злочину:

-вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 156 КК України;

Вирішуючи питання стосовно призначення покарання, суд враховує всі обставини вчинення злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості; а також особу підсудного та пом'якшуючі покарання обставини - як щире каяття, задовільні характеристики з місця навчання та проживання, вчинення злочину вперше.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, але із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням підсудного ОСОБА_3 від відбування покарання якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обовязки передбачені п. 2,3 ст. 76 КК України.

До такого висновку суд приходе з урахуванням всіх обставини справи, враховуючи тяжкість злочину, особу підсудного, а також і те, що на погляд суду підсудний не втратив можливості виправитись без відбування покарання реально.

На думку суду таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Витрати повязані з проведенням експертизи у сумі 1393 грн. 20 копійок стягнути з підсудного ОСОБА_3

Речові докази - пакет №1 в прошитому та опечатаному вигляді в якому знаходяться: трусики, майка, колготки, штани, кофтинка, курточка належні потерпілій малолітній ОСОБА_4; пакет №2 1 в прошитому та опечатаному вигляді в якому знаходяться: джинси та джинсова куртка належні ОСОБА_3; пакет №3 в прошитому та опечатаному вигляді в якому знаходяться труси належні ОСОБА_3, що зберігаються у камері схову речових доказів Южноукраїнського МВ УМВС України у Миколаївській області - підлягають знищенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишити підписку про невиїзд. Стягнути з ОСОБА_3 за проведення експертизи 1393 грн. 20 коп., отримувач НДЕКЦ при

УМВС України у Миколаївській області р/р 35229001000016 ОУ НБУ МФО 826013, код 25574110.

Речові докази: пакет №1 в прошитому та опечатаному вигляді в якому знаходяться: трусики, майка, колготки, штани, кофтинка, курточка належні потерпілій малолітній ОСОБА_4;пакет №2 1 в прошитому та опечатаному вигляді в якому знаходяться: джинси та джинсова куртка належні ОСОБА_3; пакет №3 в прошитому та опечатаному вигляді в якому знаходяться труси належні ОСОБА_3, що зберігаються у камері схову речових доказів Южноукраїнського МВ УМВС України у Миколаївській області - знищити (а.с. 123).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом 15 діб, з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя Южноукраїнського

міського суду: ОСОБА_6