Ухвала суду № 49031103, 18.08.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 223/2687/2012 Провадження № 22-ц/772/2554/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 48Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтко Ю.Б.,

при секретарі Пантелеймоновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

встановила:

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

Ухвалено поділити спільне сумісне майно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до якого входить житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані по вул. Чернишевського 5 в смт. Тиврів Тиврівського району, виділивши в натурі кожному по 1/2 житлового будинку та господарських будівель з наданням права кожному окремо введення виділених частин в експлуатацію на підставі оформлених на ОСОБА_2 дозвільних документів на будівництво і оформлення права власності на виділені частки, наступним чином:

Виділено ОСОБА_3 майно загальною вартістю 163280,00 грн., а саме:

а) в приміщенні житлового будинку літ.«А»:1-1, тамбур, площею 2,5 м2, вартістю 5901,00 грн.;1-2, коридор (частина), площею 3,9 м2 , вартістю 9206,00 грн.;1-3, кухня, площею 13,3 м2 , вартістю 31396,00 грн.;Всього площею 19,7 м2, вартістю 46503 грн.

б) приміщення мансарди літ. «М/А»:1-8, коридор, площею 6,5 м2 , вартістю 8454,00 грн.;1-9, житлова кімната, площею 13,1 м2, вартістю 17037,00 грн..;1-10, житлова кімната, площею 6,7 м2, вартістю 8714,00 грн.;1-11, житлова кімната, площею 13,0 м2, вартістю 16907 грн.; Всього площею 39,3 м2 , вартістю 51112,00 грн.

в) І, веранда літ. «а», вартістю 9228,00 грн. та ґанок, вартістю 710,00 грн., загальною площею 59,0 м.

г) Господарські будівлі: гараж літ. «В», вартістю 40464,00 грн. та погріб з шиєю літ.«П/В»,вартістю15263 грн.

Виділено ОСОБА_2 майно, загальною вартістю 166465,00 грн.:

а) в приміщенні житлового будинку літ.«А»:1-2, коридор (частина), площею 7,3 м2, вартістю 17233,00 грн.;1-4, житлова кімната, площею 18,3 м2 , вартістю 43199,00 грн.;1-5, житлова кімната, площею 9,8 м2, вартістю 23134,00 грн.;1-6, кладова, площею 1,2 м2, вартістю 2833,00 грн.;1-7, санвузол, площею, 5,8 м2 , вартістю 13691 грн. Всього площею 42,4 м2 та вартістю 100090,00 грн.

б) Господарські будівлі: сарай літ. «а1»,вартістю 63890,00 грн., убиральня літ. «Б», вартістю 2485,00 грн.

Залишено за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільне користування: хвіртку № 1, ворота № 2, огорожу № 3, вигрібну яму № 4, огорожу № 5.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 різницю у вартості долей в сумі 1592,50 грн.

Зобовязано ОСОБА_2 улаштувати дверний проріз для входу у приміщення житлової кімнати 1-5 та улаштувати перегородку у приміщенні коридору 1-2;

Зобовязано ОСОБА_3 улаштувати дверний проріз між приміщенням коридору 1-2 та приміщенням кухні 1-3, та закласти дверний проріз між приміщенням коридору 1-2 та приміщенням кухні 1-3.

Поділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровийномер0524555100:01:008:0077, державний акт серії ЯК № 783904 від 08.02.2009року, виданий на імя ОСОБА_2М.) на якій знаходяться житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані по вул. Чернишевського 5, в смт. Тиврів, Тиврівського району за варіантом № 3 висновку експерта будівельно-технічної експертизи№731/732/733/734/13-21 від 19.12.2013 року наступним чином:

Виділено ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,03450 га, позначену цифрою 3 у додатку до варіанту № 3 висновку будівельно технічної експертизи.

Виділено ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,03450 га, позначену цифрою2 у додатку до варіанту № 3 висновку будівельно технічної експертизи.

Залишено у спільному користуванні земельну ділянку, площею 0,01825 га, позначену цифрою 1 у додатку до варіанту № 3 висновку будівельно технічної експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 2259,43 грн. та витрати на проведення будівельно технічної експертизи 4773 грн.68 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до нього про поділ спільного майна подружжя відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що внаслідок самочинного реконструювання і добудови будинку він набув нових якісних характеристик, що на зазначені в будівельному паспорті, а відтак є самочинним і не може бути обєктом поділу.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просять залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін і їх представників, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено що 19 листопада 1995 року сторони зареєстрували шлюб, який розірваний рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2011 року (т. 1, а.с. 6).

За час шлюбу ними збудовано житловий будинок та господарські споруди, розташовані за адресою: вул. Чернишевського, 5 в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області.

Будівництво проводилося на підставі дозволу №21 від 21 червня 199 року (т. 1, а.с. 12) та у відповідності з будівельним паспортом (т. 1, а.с. 11-14), виданими на імя відповідача ОСОБА_2

Спорудження будинку було завершено в 2000 році і з того часу він експлуатується. Крім того, було здійснено будівництво господарських споруд, що не заперечується сторонами та стверджується технічним паспортом на садибний житловий будинок №5 по вул. Чернишевського, в смт Тиврів, виготовленим у 2011 році за заявою ОСОБА_2, ксерокопія якого є в матеріалах справи (т.1 а.с.15-19).

Сторони у справі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх діти, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, із 21.01.2002 року зареєстровані у вказаному будинку, що стверджується домовою книжкою на спірний будинок (т.1 а.с. 125-127), та їхніми паспортами (т.1 а.с.5, 103, 123, 124).

Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 залишився проживати у вказаному будинку, а позивачка з дітьми залишила будинок.

Відповідно до ст.60 СК України , п. «а» ч. 2 ст. 89 ЗК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 70 СК та ч. 5 ст. 89 ЗК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна чоловіка та дружини є рівними.

За змістом ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Статтею 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Крім того, відповідно до статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Тобто кожна із сторін має право на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і земельної ділянки.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 731/732/733/734/13-21 від 19.12.2013 року (т. 1 а.с.54-73), ринкова вартість спірного житлового будинку та господарських споруд, станом на час проведення дослідження становить 354947,00 грн., ступінь готовності спірного житлового будинку та всіх господарських будівель та споруд становить 100%, що передбачає можливість його введення в експлуатацію.

Згідно вказаного висновку, житловий будинок з мансардою та верандою, а також всі інші господарські споруди, за технічним станом конструктивних елементів та архітектурно-планувальними рішеннями, відповідають Державним будівельним нормам України. Даний будинок може бути поділений між сторонами на відокремлені, ізольовані частини (квартири) із самостійними виходами, відповідно до встановлених державних будівельних норм, згідно до запропонованих експертом трьох варіантів.

Тиврівська селищна рада згідно статті 152 ЖК України не заперечує проти переобладнання житлового будинку по вул.Чернишевського,5 в смт Тиврів, відповідно до висновку експерта (т. 1, а.с. 122).

В силу статті 16 Закону України «Про власність» та частини першої статті 22 КпШС, які були чинними на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження майном

Як розяснив Верховний Суд України в п. 8, 9 Постанови №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

Суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в встановленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.

За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

При неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з врахуванням конкретних обставин залишити його одній із сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Пропозиція позивача ОСОБА_3 про добровільний поділ спільного сумісного майна, шляхом сплати одним другому з подружжя грошової компенсації вартості 1/2 майна, відповідачем відхилена.

Відповідач, не заперечуючи права позивачки на частину житлового будинку із господарськими спорудами, відмовляється звертатись до компетентних органів із заявою про прийняття його в експлуатацію та реєстрацію відповідно до чинного законодавства, мотивуючи свою відмову відсутністю коштів.

В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_3 запропонувала понести всі витрати повязані з прийняттям в експлуатацію та реєстрацією відповідно до чинного законодавства житлового будинку із господарськими спорудами, на що відповідач ОСОБА_2 погодився та за його клопотанням була оголошена перерва в розгляді справи для вчинення цих дій. Однак відповідач ОСОБА_2 відмовився від свого наміру, без пояснення причини.

Така поведінка відповідача завдає істотної шкоди інтересам позивача ОСОБА_3 та інтересам їх дітей.

Будівельний паспорт та інші дозвільні документи на забудову видані на імя відповідача. В 2009 році на земельну ділянку розміром 0,1055 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку по вул. Чернишевського, 5 в смт. Тиврів, в порядку безкоштовної приватизації на імя відповідача виготовлено державний акт на право власності (т.1, а.с. 28), тому позивачка не в змозі самостійно звернутись із заявою про прийняття спірного будинку в експлуатацію.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок №5 по вул. Чернишевського в смт. Тиврів (т. 1, а.с.15-19), мансардний поверх «м/а», веранда «а», сарай «а1», вбиральня «Б», гараж «В» та погріб з шиєю «П/В», збудовано самочинно, так як вони не були включені до проекту.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №731/732/733/734/13-21 від 19.12.2013 року (т. 1, а.с.54-73) житловий будинок з мансардою та верандою, а також всі інші господарські споруди по вул. Чернишевського,5 в смт. Тиврів, за технічним станом конструктивних елементів та архітектурно планувальним рішеннями відповідає державним будівельним нормам України. Дозвіл на виконання будівельних робіт видано ОСОБА_2 21.06.1999 року за № 21 (т.1, а.с. 12).

Будинок побудований та експлуатується на земельній ділянці, відведеній під будівництво (т. 1, а.с.28), ніяким чином не порушує права та інтереси інших осіб. Рішення спеціально уповноважених органів про усунення порушень відсутні.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

Відповідно до змісту п.27 зазначеної Постанови сараї, гаражі, літні кухні, тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку).

Враховуючи небажання відповідача вчиняти дії щодо прийняття в експлуатацію спірного майна та здійснення його реєстрації відповідно до чинного законодавства, відмову на отримання від позивачки чи виплату їй вартості 1/2 частини житлового будинку та всіх господарських споруд, неможливість визначення кількості та вартості матеріалів, витрачених на будівництво та можливість поділу будинку з улаштуванням окремих виходів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що єдиним можливим способом захисту законних прав та інтересів позивачки та її дітей є поділ спірного домоволодіння, в тому числі, і самочинно збудованих будівель та споруд.

При цьому суд не визнав за сторонами право власності на самочинно збудоване майно як про те стверджує апелянт, а лише надав кожній із сторін право на введення виділених частин в експлуатацію і оформлення права власності в установленому законодавством порядку, тобто наділив сторони майновими правами й поклав відповідальність, скориставшись якими вони зможуть набути речове право право власності на відповідну реальну частку в майні.

Суд правильно поділив будинок та господарські будівлі між сторонами відповідно до варіанту №3 запропонованого експертом, оскільки він передбачає найменший відступ від ідеальних часток поділу.

Так як вартість 1/2 частки домоволодіння, на яку претендує позивач, на 1592,50 грн. менша від ідеальної частки в одиницях ринкової вартості домоволодіння, зазначена сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Для ізольованого користування виділеними дольовими частинами необхідно провести ремонтно будівельні роботи, проведення яких суд поклав на обидві сторони.

За змістом частини першої статті 81 ЗК України громадяни України можуть набувати право власності на земельну ділянку шляхом приватизації за умови наявності підстав набуття права на землю, передбачених статтею 116 ЗК України.

Земельна ділянка площею 0,1055 га в смт. Тиврів по вул. Чернишевського ,5, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд належить ОСОБА_2 на підставі рішення Тиврівської селищної ради 23 сесії 5 скликання від 18.12.2009 року - державний акт серії ЯК № 783904 (т.1, а.с.28).

Відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлі або споруди, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч.4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.

Тому правильним є висновок суду першої інстанції і в частині задоволення вимог позивача і виділення їй земельної ділянки, площею 0,03450 га, позначеної цифрою «3» та залишення в спільному з відповідачем користуванні земельної ділянки, площею 0,01825 га, позначеної цифрою «1» у додатку до варіанту № 3 згідно висновку будівельно-технічної експертизи №731/732/733/734/13-21 від 19.12.2013 року (т.1, а.с.80).

Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_8Судді: З оригіналом вріно: Суддя апеляційного суду/підпис/ ОСОБА_9 /підпис/ ОСОБА_10 ОСОБА_8