Ухвала суду № 49030295, 30.07.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 212/6956/2012

Провадження № 2-п/127/172/14

У Х В А Л А

30 липня 2014 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П. ,

при секретарі Хоменко К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 10 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2012 року Ленінським районним судом м.Вінниці було винесене заочне рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №VIW3AU08164598 від 15.08.2007 року в розмірі 8 648,14 доларів США, що за курсом національної валюти, встановленим НБУ на день ухвалення рішення, еквівалентно 69 124,58 грн, з яких: 6 347,58 доларів США - заборгованість за кредитом, 2 169,29 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 15,99 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом та 115,28 доларів США- пеня, а також судовий збір в розмірі 690,77 грн.

14 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення.

В судовому засіданні представники заявника заяву підтримали, просили її задовольнити. Звернули увагу, що заявник не проживає за місцем своєї реєстрації. До того ж заявник в рахунок погашення заборгованості передав автомобіль, однак його вартість не була врахована в сумі заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, що відповідно до положень ст.231 ЦПК України не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи № 212/6956/2012, суд прийшов наступного.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної норми випливає, що скасування заочного рішення можливе у випадку встановлення одночасно двох обставин: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, повістки про судові засідання 18 червня 2012 року, 18 липня 2012 року, 20 серпня та 10 вересня 2012 року направлялися за адресою, де зареєстрований заявник, тобто вул.С.Щедріна,114 в м. Вінниці та були повернуті до суду (а.с.33,37,40,45 ).

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач, як на поважність причин своєї неявки, посилається на відсутність свого проживання за цією адресою. Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придбане для проживання у ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік, а місцем перебування строком менше шести місяців на рік. При цьому, положення статей 6,8 вказаного Закону визначають обовязок осіб, які змінюють місце свого проживання чи перебування на території України, подати до територіального органу реєстрації на протязі десяти або семи днів відповідну заяву. Ведення реєстраційного обліку місця проживання чи перебування осіб в Україні відповідно до наказу МВС України від 22.11.2012 року №1077 «Про затвердження Порядку місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» здійснюється територіальними органами ДМС України, які відповідно до заяв осіб про реєстрацію місця проживання чи перебування та території України вносять реєстраційні дані до обліково-статистичних карток та проставляють реєстраційний штам у паспортному документі особи. Не виконання обовязку особи відповідним чином провести реєстрацію свого місця проживання не може бути підставою та поважною причиною неявки в судове засідання. Повістки направлялися на адресу місця проживання відповідача.

Відповідно до положень ст.74 ЦПК України, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи міця перебування, зареєстрованому у встановленому порядку. Відповідно до ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Окрім того, заявник не зазначив та не надав жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Щодо посилання заявника на неврахування вартості автомобіля, то це твердження грунтуєтсья на припущеннях, адже розрахунок заборгованості враховує дану обставину. Безпідставними є також твердження щодо необгрунтованості стягнення комісії та підвищення процентної ставки, оскільки вони не відповідають умовам договору, зокрема його умовами визначено право позивача на щомісячну винагороду та право на збільшення в односторонньому порядку процентної ставки (п.п.7.1, 2.3.1). Посилання заявника на положення ст.1056-1 ЦК України в нинішній редакції є безпідставним. Щодо твердження заявника про наявність на його утриманні 6 дітей, то дана обставина не є підставою для звільнення заявника від сплати заборгованості, яка могла б бути врахована при винесені рішення. При цьому, що розмір пені визначений з урахування строків, лише в сумі 115,28 доларів США.

Враховуючи вищевикладене та відсутність одночасно обох обставин для перегляду заочного рішення, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 230-232 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: