Рішення № 49022255, 12.08.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/8349/15-ц

пр. № 2/759/4114/15

12 серпня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа - Перша київська державна нотаріальна кантора,

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 в травні 2015 року заявили позов до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Позов мотивований тим, що право власності на вказане майно спадкодавець за життя належним чином не зареєструвала, що в свою чергу позбавило позивачів можливості прийняти спадщину в загальному порядку.

Ухвалою суду, на задоволення клопотання позивачів, було проведено заміну відповідача на належного - Київську міську раду.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, подали заяви, за якими на вимогах позову наполягали, просили розглянути справу без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач свого представника в суд не направив, заперечень до позову не надходило.

Оскільки, у справі достатньо доказів, що вказують на права та взаємини сторін, то суд вважає за можливе розглянути справу в порядку заочного провадження.

Судом встановлено таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 28.05.1999р., що посвідчений президентом Київської універсальної біржі за реєстраційним №2972/99, ОСОБА_1 придбав у власність квартиру АДРЕСА_1.

Право власності на квартиру ОСОБА_1 було належним чином зареєстроване, на що вказує відмітка КП Київського МБТІ на договорі.

В наступному 14.06.1999р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної кантори ОСОБА_4 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_3 (дружині ОСОБА_1.) було видано свідоцтво про право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Проте, обов'язок зареєструвати таке право у Київському МБТІ ОСОБА_3 не виконала.

Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3

З матеріалів справи вбачається, що за спадщиною після померлої звернулись її чоловік ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2

Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної кантори ОСОБА_5, вивчивши матеріали спадкової справи №24/2015 щодо майна померлої ОСОБА_3, відмовив спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку спірної квартири, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації цього майна, про що 12.05.2015р. виніс відповідні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Така відмова, нотаріусом правильно обґрунтована приписами ст. 49 Закону України «Про нотаріат».

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Виходячи з того, що спірна квартира була придбана подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на законних підставах, і вони прийшли до згоди про її поділ в рівних частках, суд вважає, що остання за життя набула право власності на ? частку цієї квартири, а відтак це право має увійти до спадку після її смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 393 ЦК України встановлено, що власник має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який засвідчує його право власності.

Таким чином, з урахуванням того, що на спірне майно може претендувати територіальна громада м. Києва, суд визнає, що позов заявлено правильно, і з аналізу наведених вище доказів в їх сукупності підстав для відмови в задоволенні вимог позову не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий М.Ф. Сенько