Рішення № 49020097, 19.08.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 753/8354/15-ц

провадження № 2/753/4709/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2015 р. Дарницький районний суд міста ОСОБА_1 в складі :

головуючого судді Набудович І.О.

при секретарі Івашків Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивачТОВ «Рада 2»звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що товариство є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок № 3 по вул. А. Ахматової в м. Києві. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та користується житлово-комунальними послугами, які надає позивач. Відповідач умови договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між сторонами 09.06.2004, належним чином не виконує, плату за комунальні послуги не сплачує, у звязку з чим в період з 1 січня 2009 року по 31 січня 2013 року у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг в розмірі 14244 грн. 60 коп. У звязку з тим, що відповідач має заборгованість, позивач просив на підставі ст. 625 ЦК України стягнутиінфляційну складову боргу в сумі 877 грн. 32 коп. та три проценти річних в сумі 689 грн. 25 коп. Також просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що між сторонами немає договірних відносин, оскільки строк дії договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладений між ними 9 червня 2004 року, на час звернення позивача до суду закінчився, доказів на підтвердження того, що позивач є організацією, яка обслуговує будинок та надає житлово-комунальні послуги, суду не надано. Також зазначив про те, що всі отримані ним рахунки сплачені в повному обсязі, а рахунки за вказаний у позові період позивач не надавав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11-14).

09 червня 2004 року між ТОВ «Рада 2» та ОСОБА_2 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, з визначеним терміном його дії - три роки з дня його підписання.

Позивач є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує житловий будинок № 3 по вул. А. Ахматової в м. Києві.

Посилання відповідача на відсутність доказів знаходження вказаного житлового будинку на обслуговуванні ТОВ «Рада 2» та надання управителем цього будинку комунальних послуг відповідачу є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а саме: Актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту № 674 від 30.09.1999 року (а.с. 47) та Установчим договором про створення ТОВ «Рада 2».

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Субєктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавця та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг ( стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 11 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку»випливає, що функції балансоутримувача до приватизації квартир виконує попередній власник будинку. Він повинен на вимогу обєднання власників багатоквартирного будинку передати житловий комплекс на баланс обєднання. Якщо ж немає особи, якій будинок може бути переданий на баланс, попередній власник (територіальна громада та уповноважені нею юридичні особи) змушені продовжувати виконувати функції баласоутримувача.

Позивач у справіє організацією, яка уповноважена надавати послуги, зокрема,зутримання будинку та прибудинкової території, розташованого за адресою: м. Київ, вул. А. Ахматової, 3, організації та задоволення потреб мешканців будинку в житлово-комунальних та інших послугах, укладання договорів з субєктами господарювання для забезпечення житлового фонду комунальними послугами, нарахування, обліку та збору плати за надані споживачу послуги, а тому має право вимагати від відповідачаоплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, виконавцем яких позивач є, а також платиза інші надані житлово-комунальні послуги.

Статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обовязки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та обовязком оплати житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обовязком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», підпунктом 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі зобовязані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У звязку з тим, що відповідач належним чином умови договору не виконує, плату за комунальні послуги не сплачує, тому за ним утворилася заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2009 по 31.01.2013.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, за вказаний період відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 14244,60 грн. (а.с. 6-7).

У звязку з тим, що відповідач має прострочену заборгованість, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України обчисленоінфляційну складову боргу в сумі 877,32 грн. та три проценти річних в сумі 689,25 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами.

Частиною 4 статті 18 Закону передбачений обовязок виконавця вирішити питання про перерахунок платежів.

Належних та допустимих доказів на підтвердження зверненнявідповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання йому неякісних житлово-комунальних послуг та/або ненадання цих послуг,ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст. ст. 10, 60 ЦПК України, суду не надав.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відході тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для наданняна відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 933 від 10 листопада 2010 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.06.2009, № 760 від 31.08.2009, № 1292 від 17.11.2009, № 1334 від 30.11.2009, затверджено тарифи на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, які надаються ТОВ «Рада 2» за адресою м. Київ, вул. А. Ахматової, 3.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 857 від 31 травня 2011 року встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, з оплатою останнім не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Разом з тим, відповідачем,всупереч положенню ч. 1 ст. 60 ЦПК України на підтвердження заперечення позовних вимог не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих йому житлово-комунальних послуг та/або відсутності заборгованості по оплаті цих послуг за спірний період в розмірі 14244,60 грн.

Доказів ненадання позивачем житлово-комунальних послуг за вказаний період суду також не надано. Не здобуто таких доказів і у ході розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність заборгованості відповідача по оплаті за житлово-комунальні послуги в розмірі 14 244,60 грн.

Даючи оцінку заяві відповідача ОСОБА_2 про сплив строку позовної давності, суд виходить з наступного.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що в періоди : січень - березень 2009, травень - липень 2009, жовтень, листопад 2009, лютий, березень, серпень, грудень 2010, січень-листопад 2011, січень-вересень, листопад, грудень 2012 та січень 2013 вартість житлово-комунальних послуг відповідачем не оплачувалась, а у квітні, травні, червні, липні 2010 від відповідача на рахунок позивача надійшли платежі в сумі 398,04 грн., при тому, що до сплати у вказаних місяцях було нараховано лише 312,22 грн. та у червні 2010 - 384,85 грн. У вересні 2010 від відповідача на рахунок позивача надійшов платіж в сумі 398,04 грн., при тому, що до сплати у вказаному місяці було нараховано лише 384,85 грн., у жовтні 2010 відповідачем сплачено 1561,10 грн., а нараховано до сплати 384,85 грн. У грудні 2011 від відповідача на рахунок позивача надійшов платіж в сумі 1778,93 грн., а до сплати у вказаному місяці було нараховано 624,86 грн. Вказані обставини свідчать про визнання боргу відповідачем, що відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перериває перебіг строку позовної давності.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обовязок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобовязанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми.

За наявності у ОСОБА_2 заборгованості позивач правомірно нарахував на суму заборгованості інфляційну складову боргу в сумі 877,32 грн. та три проценти річних в сумі 689,25 грн. за невиконання відповідачемйого зобовязань з приводу оплати наданих послуг.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 264, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 151, 162 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» (код ЄДРПОУ 32070519) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 14244 грн. 60 коп. - основного боргу, інфляційної складової боргу в сумі 877 грн. 32 коп., трьох процентів річних в сумі 689 грн. 25 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.О. Набудович