Рішення № 49019956, 20.08.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8819/15-ц

Провадження № 2/752/4089/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.08.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Безверхої Н.В.

за участю представників позивача - ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», Державного підприємства «Житлоінбуд», треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Інститут фізіології рослин і генетики національної академії наук України, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності суд -

Встановив

В травні 2015 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні, просив визнати за позивачем право власності на квартиру № 31, загальною площею 89 кв.м., у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 27.05.2004 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-інвест» укладено договір про залучення інвестиції в будівництво житла відповідно до умов якого ТОВ «Форум-Інвест» зобов'язалась від свого імені здійснити інвестування залучених грошових коштів у будівництво житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Плановий строк введення в експлуатацію ІІ квартал 2006 року. 20 травня 2005 року позивач виконала зобов'язання за вказаним договором сплативши повну вартість квартири, проте у встановлені строки будинок не було введено в експлуатацію. У червні 2013 року позивач дізналась про ведення будинку в експлуатацію та звернулась до відповідача з вимогою видати перелік документів для подальшого оформлення права власності, в чому їй було відмовлено. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» виконати умови вказаного договору та надати позивачу всі необхідні документи.

Однак станом на звернення до суду вказане рішення не виконано, тому позивач посилаючись на правові підстави ст. 392 ЦК України просить суд визнати за нею право власності на вказану квартиру.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату і час слухання справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань не надали.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та давши належну оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, 27 травня 2004 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» укладено договір № В 31/1-9/2-3 про залучення інвестиції в будівництво житла, відповідно до умов якого ТОВ «Форум-Інвест» зобов'язалось від свого імені інвестування залучених грошових коштів позивача у будівництво житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса), секція № 1, квартира-, кількість кімнат - 2, загальна площа - 78,84 кв.м., житлова площа - 39,39 кв.м.

20 травня 2005 року позивачем було виконано зобов'язання за вказаним договором та сплачено повну вартість квартири.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.01.2015 року № 752/10173/14-ц провадження № 2/752/301/15, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 року задоволено позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», третя особа - Державне підприємство «Житлоінбуд» про зобов'язання виконати умови договору та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» виконати умови договору В 31/1-9/2-3 про залучення інвестицій у будівництво житла, укладеного 27.05.2004 року і надати ОСОБА_3 технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, довідку про виплату 100% вартості квартири за вказаною адресою та довідку Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов з передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановленні даним рішенням суду є преюдиційними, тобто не доказуються при розгляді цієї справи.

За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем не враховано, що за правилами цієї статті позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Частинами 1,2 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На час укладення сторонами договору про фінансування будівництва правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та ЗУ «Про інвестиційну діяльність», тому порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкту до експлуатації визначено вказаними нормами.

Крім того слід зазначити, що ні статтею 331 ЦК України, ні нормами вказаних законів не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Такого ж висновку дійшов Верховний суд України у Постанові судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, прийнятої з підстав неоднакового застосування законодавства, і яка, згідно з ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими спростовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», Державного підприємства «Житлоінбуд», треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Інститут фізіології рослин і генетики національної академії наук України, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя