КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №2-5091/2010
Провадження № 5091
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.11.2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Васильєвої Л.М.
при секретарі - Шелестіній О.А.
за участі позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія « Оранта» про стягнення страхового відшкодування,-
ВСТАНОВИВ:
29 червня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування, посилався на те, що 06.04.2009 року він уклав договір добровільно страхування транспортного засобу № 62\0916. Відповідно до умов цього договору ним було застраховано транспортний засіб ОСОБА_4 1.3 АТ днз. ВІ6642 АІ. Строк дії договору з 07.04.2009 року по 06.04.2010 року. 29.01.2010 року настав страховий випадок, в результаті якого був пошкоджений автомобіль. Він звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, йому було нараховане але не виплачене страхове відшкодування у сумі 7673 грн. 63 коп. тоді як відповідно до висновку № 0205 експертного, автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого при ДТП від 25.05.2010 року складеного судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу складає 18 684 грн. 92 коп. За мінусом франшизи сума страхового відшкодування повинна бути йому виплачена у розмірі 17 042 грн. 92 коп. Просив стягнути з відповідача вказану суму.
31 серпня 2010 року позивач зменшив позовні вимоги., зазначив, що йому виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 7673 грн. 63 коп., просив стягнути з відповідача 9 369 грн. 29 коп.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, просили його задовольнити, стягнути з відповідача 9 369 грн. 29 коп. страхового відшкодуванням, 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, 4500 грн. витрат пов»язаних з наданням правової допомоги.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, пояснив, що сума страхової виплати визначена компетентним аварійним комісаром, з урахуванням вимог законодавства. Заперечував пошкодження задньої частини застрахованого автомобіля 29.01.2010 року, оскільки такі пошкодження не могли бути отримання під час страхового випадку.
Представник третьої особи ПАТ « Індекс-Банк» у судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено що позивач 06.04.2009 року уклав договір добровільно страхування транспортного засобу № 62\0916. Відповідно до умов цього договору ним було застраховано транспортний засіб ОСОБА_4 1.3 АТ днз. ВІ6642 АІ. Строк дії договору з 07.04.2009 рою по 06.04.2010 року.
29.01.2010 року настав страховий випадок.
Відповідач за заявою позивача визначив суму страхового відшкодування у розмірі 76~3 грн. 63 коп.
Визначення розміру страхового відшкодування було проведено відповідачем з порушенням умов договору страхування.
Пункт 2.12.4 договору страхування встановлює, що вартість відновлювального ремонтувизначається за одним із обраних Страхувапьником при укладенні договору варіантів, зазначених в п. 15 договору. А саме варіант 1 на підставі висновків аварійного комісара Страховичка, варіант 2 або спеціаліста узгодженої зі страховиком експертної організації виконаних відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.
Отже умови договору передбачають безумовне обрання страхувальником порядку встановлення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Відповідач не надавав право страхувальнику, позивачеві по справі, обрати варіант встановлення розміру відновлювального ремонту автомобіля, а сам визначив варіант встановлення розміру відновлювального ремонту, доручивши проведення визначення вартості такого ремонту аварійному комісару страховика, ОСОБА_6
Відповідно до ст. 17 ЗУ « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ФДМУ веде державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.
Згідно з даними Державного реєстру оцінювачів ОСОБА_6 не зареєстрований як оцінювач, що підтверджується листом Фонду державного майна № 10-36-12206 від 13.09.2010 року.
В судовому засіданні допитаний, як свідок, ОСОБА_6 підтвердив, що він не отримував кваліфікаційне посвідчення оцінювача і не є оцінювачем.
Із листа ЗАТ « Експерт-Сервіс» № 58 від 02.09.2010 року вбачається що ЗАТ УЦПЗ « Експерт-Сервіс», як навчальний заклад, уклав договір про стажування ОСОБА_6 з базою стажування. Оцінювач-стажист під час стажування має право здійснювати оціночну діяльність під контролем та за участю керівника стажування, в тому числі брати участь у визначеності вартості матеріального збитку.
Із пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що він не проводив огляд транспортного засобу позивача 04.02.2010 року , огляд проводив його стажист, працівник НАСК«Оранта» ОСОБА_7, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу від 04.02.1010 року; в якому відсутній підпис ОСОБА_6
Огляд транспортного засобу від 04.02.2010 року не може бути належним доказом по справі, оскільки він проводився не незалежним аварійним комісаром, а працівником відповідача, який є зацікавленою особою, що також суперечить ЗУ « Про страхування».
Отже факти встановлені оглядом транспортного засобу не могли прийматись страховиком для визначення вартості відновлювального ремонту, оскільки такий огляд не тільки не проводився з участю керівника стажування ОСОБА_6, а проводився особою, яка взагалі не мала права його проводити.
Суд не приймає як доказ визначення вартості відновлювального ремонту звіт № 135М0 від 04.02.2010 року, оскільки ОСОБА_6 не правомочний складати звіт про оцінку майна, так як він не має кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, як того передбачає ЗУ « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Оскільки договором страхування передбачений порядок встановлення вартості відновлювального ремонту шляхом узгодження зі страховиком експертної організації для виконання робіт по встановленню вартості відновлювального ремонту відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів та позивачем були виконані умови договору в цій частині, він листом направив повідомлення узгодження про встановлення вартості відновлювального ремонту саме судовим експертом ОСОБА_5, суд приймає до уваги при вирішенні спору саме висновок № 0205 експертного товарознавчого дослідження цього експерта від 25.05.2010 року, відповідно до якого сума відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача становить 18 648 грн. 92 коп.
ПАТ « Індекс банк», який по договору страхування визнаний вигодонабувачем не заперечує проти виплати страхового відшкодування позивачеві.
З урахування проведених виплат страхового відшкодування, франшизи стягненню з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування у розмірі 9 369 грн. 29 коп., а також підлягає стягненню витрати на ІТЗ судового розгляду справи в сумі 120 грн., 4500 грн. витрат за надання правової допомоги.
Керуючись ст. 979, 988, 990 ЦК України, ст., ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,
суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія « Оранта» ЄДРПОУ 00034186 на користь ОСОБА_1 9 369 грн. 29 коп. страхового відшкодування, 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, 4500 грн. витрат за надання правової допомоги, а всього 14 962 грн. 29 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія « Оранта» ЄДРПОУ 00034186 на користь держави 93 грн. 69 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий Л.М. Васильєва
Судове рішення № 49013457, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 19.11.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5091/2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: