Постанова № 49003494, 21.08.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10439/15-а

2-а/357/841/15

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Дмитренко А. М. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи від захворювання, повязаного з виконанням службових обовязків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, на час аварії він працював у Припятському МВВС і безпосередньо приймав участь у ліквідації наслідків аварії з 26.04. 1986 року по 30.04.1986 року, довідку про грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження для розрахунку пенсії йому було надано ГУ МВС України в Київській області, після розсекречення документів по оплаті праці за роботу в зоні відчуження зясувалося, в цій довідці не врахована винагорода за виконання особливо важливих і відповідальних робіт в сумі 100 крб. та винагорода за гранично допустиму дозу радіації в сумі 500 крб., які йому були виплачені. Відповідач відмовився видати довідку з урахуванням вказаних сум, посилаючись на відсутність первинних документів та відсутність положень про преміювання. Позивач просив суд визнати неправомірними дії ГУ МВС України в Київській області щодо видачі йому довідки про грошове забезпечення на роботах в 3-й зоні небезпеки м. Припять та проммайданчик ЧАЕС за період з 26.04.1986 року по 30.04.1986 року за № 67 від 14.02.1013 року без урахування виплаченої винагороди /премії/ і коштів за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення; зобовязати ГУ МВС України у Київській області провести розрахунок його грошового забезпечення з урахуванням вимог постанови РМ УРСР і Укрпрофради № 207-7 від 10.06.1986 року, розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 року № 964 рс, листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 року № 09-3751/1032/31/13-412/308, листа Мінсоцполітики від 09.06.1995 року № 224/8.13 за роботу в 3-й зоні небезпеки м. Припять та проммайданчик ЧАЕС за період з 26.04. по 30.04. 1986 року, врахувавши винагороду /премію/ 100 крб. і грошову винагороду за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 500 крб.; зобовязати ГУ МВС України в Київській області надати йому довідку про перераховане грошове забезпечення з врахуванням вимог вищенаведених нормативно-правових актів; зобовязати УПФУ в м. Білій Церкві здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням даних в довідці про грошове забезпечення під час перебування в 3-й зоні небезпеки м. Припять та проммайданчик ЧАЕС за період з 26.04. по 30.04. 1986 року, сплатити недоплачену суму за останні шість місяців та в подальшому здійснювати відповідні виплати безстроково.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ГУ МВС України в Київській області позов не визнала, пояснила, що грошова винагорода /премія/, яку отримав позивач у 1986 році у розмірі 100 крб. та грошова винагорода за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 500 крб. мають разовий характер, не входять до середнього заробітку для обчислення пенсії, а тому у довідку про грошове забезпечення не включаються, ГУ МВС України у Київській області видано позивачу довідку про його грошове забезпечення з урахуванням положень зазначених позивачем нормативно-правових актів, крім того, у картці про нарахування грошового забезпечення відсутній запис про те, що позивач отримував разову грошову винагороду за максимально допустиму дозу радіації.

Представник УПФУ в м. Білій Церкві позов також не визнала, пояснила, що по цей час позивач не звертався до УПФУ із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про грошове забезпечення, а тому його вимоги до УПФУ є достроковими і суперечать засадам адміністративного судочинства, яким не передбачений механізм захисту ще не порушених прав та свобод особи, крім того, отримані позивачем одноразова премія в сумі 100 крб. та винагорода за отриману гранично допустиму дозу радіації в сумі 500 крб. не входять до середнього заробітку для обчислення пенсії, це виплати, які мають разовий, тимчасовий характер і не відносяться до заробітної плати чи додаткової заробітної плати.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією витягу з акту огляду МСЕК.

Позивач з 1997 року перебуває на обліку в УПФУ в м.Біла Церква та отримує пенсію по інвалідності, яку призначено відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія позивачу була розрахована згідно довідки про заробітну плату в зоні відчуження за 1986 рік, яка була видана ГУ МВС України в Київській області.

В судовому засіданні також встановлено, що 27.02.2015 року позивач звернувся до ГУ МВС України у Київській області із заявою про видачу нової довідки про заробітну плату в зоні відчуження за період з 26.04.по 30.04.1986 року для розрахунку пенсійного забезпечення, з урахуванням виплачених йому в 1986 році винагороди, яку він отримав при проходженні служби в екстремальних умовах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 100 крб., та винагороди за отримання гранично допустимої дози радіоактивного опромінення /67 бер/ в сумі 500 крб., що слідує з копії заяви позивача.

Відповідач листом від 16.03.2015 року, копія якого є в матеріалах справи, відмовив позивачу видати нову, уточнену довідку про заробітну плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу виплачено разову винагороду в сумі 500 крб. за отриману максимально допустиму дозу радіації, передбачену постановою РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-196 та у відповідності з наказом МВС СРСР від 26.05.1986 року № 0149, рішенням колегії МВС УРСР від 27.06.1986 року № 433с, що стверджується копією довідки від 25.03.2013 року № 2/М-87.

Також копією довідки від 14.02.2013 року за № 60 підтверджується, що згідно наказу УВС виконкому Київської обласної ради № 112 від 29.04.1986 року за роботу в екстремальних умовах в звязку з надзвичайною подією на Чорнобильській АЕС, проявлену високу організованість, самовладання, мужність, професійно грамотну дію по забезпеченню правопорядку в м. Припять, позивачу ОСОБА_1 було виплачено винагороду в сумі 100 крб.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Порядок обчислення пенсій зазначеним категоріям осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2012 року діє Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210. Порядком передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

У разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному з неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. В такому випадку довідка про заробітну плату видається за формою, затвердженою Міністерством соціального захисту населення України (згідно листа від 27.02.1996 р. №01-3/244-013-21) за постановою ОСОБА_2 Міністрів Української РСР та Української Республіканської ради профспілок від 10.06.1986 року № 207-7 та у відповідності до інших нормативних актів про оплату праці, які діяли під час виконання роботи (служби) в зоні відчуження.

Відповідно до п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 /в редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014 року/, зареєстровано в Мінюсті України 31.07.2014 року за № 895/25672, довідка про заробітну плату /дохід/ особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату, підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовано або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником або архівними установами.

Тобто, відповідач має право видати довідку про розмір заробітної плати позивача відповідно до даних, що містяться у картці про нарахування грошового забезпечення за відповідний період.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43 для працівників, які виконували роботи, повязані з ліквідацією наслідків аварії в зоні відчуження, був встановлений 6-годинний робочий день та 6-ти денна робоча неділя.

ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. № 964 були встановлені зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на III, II, I зону небезпеки, провадилась відповідно у 5, 4, 3 - кратному розмірі тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, відряджених у зону відчуження, провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Перелік населених пунктів і виробничих обєктів, де оплата праці проводилась відповідно до зон небезпеки, затверджено рішеннями Урядової комісії від 07.08.86 р. № 87 (лист Держкомпраці УРСР від 13.08.86 р. № 115), від 19.08.86 р. № 108 (лист Держкомпраці УРСР від 26.08.86 р. № 124), від 18.09.86 р. № 173 (лист Держкомпраці УРСР від 24.09.86 р. № 140), від 05.01.87 р. № 339 (лист Держкомпраці УРСР від 09.01.87 р. № 1).

На решті території зони відчуження, що не була віднесена до зон небезпеки (зона особливого контролю), оплата праці провадилась з дня аварії виходячи з підвищених на 100 % тарифних ставок, посадових окладів, відповідно до Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. № 524-156 (постанова ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 08.05.1986 р. № 168).

Відповідно до рішення Урядової комісії від 02 лютого 1987 року № 351 після 01.03.1987 року оплата у зоні ЧАЕС провадилась на різних ділянках проммайданчика ЧАЕС в залежності від радіаційної обстановки з застосуванням показника кратності від 2 до 5.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. № 153/10-43, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Тобто якщо до поїздки працівника в зону відчуження або після його повернення нараховували премію за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, її розмір повинні були визначати на підставі положення, що діяло на підприємстві на момент відрядження. Постанова № 207-7 дозволяла керівникам підприємства встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, премії до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць.

ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 голові Урядової комісії було надано право виплачувати працівникам одноразову винагороду за виконання особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення в розмірі до 1000 крб.

За роботу в зоні була запроваджена одноразова премія за рахунок коштів, що виділялися Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР в розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, установ організацій незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії не повинен був перевищувати 400 крб. (підпункт 3 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7). Після визначення місячного розрахунку заробітної плати, для обчислення розміру пенсії в розмірах фактичних відшкодувань збитків додається до цієї суми.

Згідно з розпорядженням РМ СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 рс працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що отримали гранично допустиму дозу опромінення, в звязку з чим вони не можуть бути допущені до виконання обовязків в зонах, по місцю основної роботи виплачувалась одноразова винагорода, в т.ч. особам офіцерського і начальницького складу органів внутрішніх справ 3 місячних окладів грошового забезпечення по посаді, а особам молодшого начальницького і рядового складу -500 крб.

Відповідно до Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року за № 524-156 було надано право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС по підвищених до 100% тарифних ставках і посадових окладах. Конкретні розміри підвищення зазначених ставок і окладів встановлювалися з урахуванням складності і терміновості робіт. Цією ж постановою особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, виконуючим службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС , посадові оклади і оклади по військовому чи спеціальному званню виплачувалися в подвійному розмірі.

На осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ у відповідності до норм розпорядження ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 23.05.1986 року №1031-рс поширювалися положення розпорядження ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 964-рс від 17.05.1986 р., де зазначено, що грошове забезпечення начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в 3,2,1 зонах небезпеки проводиться в 5,4,3-кратному розмірі посадових окладів, а особам офіцерського і начальницьких складів, прапорщикам і мічманам також із окладів за військове і спеціальне звання. Процентна надбавка за вислугу років та інші надбавки за основним місцем роботи (служби) нараховувалися на одинарний посадовий оклад.

У відповідності з п.3 постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195 Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР виділялись кошти із союзного бюджету на витрати, передбачені розпорядженням РМ СРСР від 17.05.1986 року № 964 та від 23.05.1986 року № 1031 /на оплату праці в зоні особливого контролю по підвищених до 100 % тарифних ставках, в кратних розмірах у зонах небезпеки , на виплату одноразової винагороди за отримання максимально допустимої дози радіації, на одноразову винагороду, яка виплачувалась за виконання особливо важливих і відповідальних робіт в розмірі до 1000 крб. та на виплату премії в розмірі до 400 крб. у відповідності з п.3 постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195/.

Згідно з п.6 вказаного вище Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Отже, згідно приписів вищенаведених правових норм, в разі відсутності на підприємстві, в установі, організації преміальної оплати праці підстав для її нарахування особам, що виконували роботи в зоні відчуження, немає.

На час виникнення спірних правовідносин нарахування основного грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ здійснювалося згідно з Положенням про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ , затвердженим наказом МВС СРСР від 19.03.1984 року № 090, нормами якого не передбачалося преміювання.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 04.06.2015 року № 652/20/112-15, яке було надано ГУ МВС України у Київській області, на одноразову винагороду за отриману дозу опромінення 25 бер і більше не нараховуються страхові внески, а тому вона не включається в розрахунок заробітку, з якого обчислюється пенсія.

Згідно Положення про Міністерство соціальної політики України, - Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення.

За ст.2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, враховуючи викладене вище, вбачається, що одноразова премія (винагорода) за максимальну дозу опромінення в розмірі 500 крб. та одноразова винагорода в розмірі 100 крб., які були виплачені позивачу, це винагороди за шкоду заподіяну здоров'ю при участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які мають мінливий, разовий і тимчасовий характер, відносяться до заохочувальних та компенсаційних виплат, а не до основної чи додаткової заробітної плати, та не входять до середнього заробітку для обчислення пенсії, а тому правомірно були не включені в довідку про грошове забезпечення.

Аналогічна позиція викладена і в узагальненні Вищого адміністративного суду України від 01.01.2007року за результатами вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах Чорнобильської катастрофи; про пільгове оподаткування суб'єктів господарювання, що діють на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в якому зокрема, зазначено, якщо судом буде встановлено, що особа одержала певні кошти в період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як заробітну плату, а не у звязку з отриманням підвищеної дози радіації, позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахування пенсії з урахуванням зазначених сум підлягають задоволенню.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1006-р від 25.11.1993 року «Про надання дозволу МВС на перерахунок грошового утримання колишніх співробітників апарату МВС - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» та розпорядження ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 23.05.1986 р. за № 1031рс, розрахунок такого грошового утримання здійснюється із посадового окладу і окладу за спеціальним званням, що діяли в період роботи в зоні відчуження ЧАЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу. Іншого порядку чи способу розрахунку грошового утримання чинним законодавством не передбачено.

Як встановлено судом, відповідно до наведених вище нормативно-правових актів оплата праці позивачу за роботу в зоні відчуження нарахована у відповідній кратності до зони перебування на підставі даних, зазначених у картці про нарахування грошового забезпечення, що відображено у виданій йому ГУ МВС України у Київській області довідці, підстави для включення в довідку інших виплат відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, відповідач, відмовляючи позивачу у видачі нової довідки про його грошове забезпечення, діяв у відповідності з нормами законодавства і підстав для визнання дій відповідача протиправними суд не вбачає.

Відсутні також підстави для зобовязання УПФУ у м. Білій Церкві провести перерахунок пенсії позивачу на підставі нової довідки про його грошове забезпечення, оскільки з такою заявою він до УПФУ не звертався і нової довідки про грошове забезпечення не надавав.

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про оплату праці», Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210, Порядком подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 /в редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014 року/, зареєстровано в Мінюсті України 31.07.2014 року за № 895/25672, постановою ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які зайняті на роботах, що повязані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища», ст.ст. 6,17,71, 99, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_3