Ухвала суду № 48992996, 18.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/1202/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1838/2015

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Мельник І.І.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

18 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_3 про заборону здійснення будівництва торгового об'єкта на орендованій земельні ділянці, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду від 14 липня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Галицького районного суду від 14 липня 2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Постановлено заборонити ОСОБА_3 і будь-яким третім особам до вирішення даного спору судом проводити будівництво одноповерхового з мансардою та підвалом торгового об'єкта на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що заява про забезпечення позову оформлена позивачем з порушенням вимог ч.2 ст. 151 ЦПК України, зокрема в ній не зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та не подано будь-яких відомостей, потрібних для забезпечення позову. При цьому, апелянт вважає, що суд в оскаржуваній ухвалі обмежився лише констатацією факту перебування даної справи на розгляді в суді. Крім того, ОСОБА_3 вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та вирішив питання про права і обов'язки третіх осіб, які участі у справі не приймають. Посилаючись на те, що будівництво спірного торгового об'єкту розпочато при наявності узаконених відносин оренди та усіх проектних та дозвільних документів, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з'явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення їм вручені завчасно. ОСОБА_3 надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи, мотивуючи це необхідністю укладення нового договору про надання правової допомоги у зв'язку із перебуванням у відпустці адвоката, який надавав йому правову допомогу раніше. Однак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_3, оскільки зазначені ним обставини не підтверджені об'єктивними документальними відомостями. Оскільки судом виконано передбачений нормами чинного процесуального законодавства обов'язок щодо своєчасного вручення сторонам судових повідомлень, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі вправі вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Галицького районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 захист права приватної власності та заборону здійснення відповідачем будівництва торгового об'єкта на суміжній орендованій земельні ділянці. Ухвалою від 08 липня 2015 року у даній справі відкрито провадження (а.с.30), що свідчить про наявність спору між сторонами.

В позовній заяви ОСОБА_2 вказує, що будівництво одноповерхового з мансардою та підвалом торгового об'єкта на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 здійснюється із порушеннями норм та вимог ДБН Б.2.2-1-01, ДБН В2.2-17:2006, а також ДБН 23:2009, що може привести до суттєвих пошкоджень фасаду її будинку, виникнення тріщин в стінах, зменшення нормативної інсоляції та пожежного розриву між будівлями (а.с.3-7).

Приймаючи до уваги те, що у випадку продовження відповідачем будівництва у разі виявлення порушень ОСОБА_3 вищезазначених будівельних норм та задоволення судом позовних вимог ОСОБА_2, існує реальна загроза порушення законних інтересів позивача, невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позову. З такими висновками погоджується і колегія суддів, приймаючи до уваги надіслані ОСОБА_2 матеріали, які свідчать про продовження відповідачем будівництва магазину та скасування виданого йому раніше дозволу на початок виконання будівельних робіт.

Також колегія суддів акцентує увагу на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, і можуть бути скасовані у випадку визнання позовних вимог необґрунтованими.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а ухвала суду про забезпечення позову постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Галицького районного суду від 14 липня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко