Ухвала суду № 48983349, 25.08.2015, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 446/253/15-к

Провадження № 1-кп/444/48/2015

УХВАЛА

м. Жовква Львівської області 25 серпня 2015 року

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

судді Мікула В.Є.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Мариняк Н.В.

з участю прокурора Сміхури-Скальської М.З.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5

під час проведення судового засідання в залі суду в м. Жовкві Львівської області по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140220000870 від 10.11.2014 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимому,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125, ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні захисник заявив клопотаня про призначення комісійної судово-психіатричної експертизи. Прокурор висловила думку, що таке клопотання є передчасним, вирішення клопотання поклала на розсуд суду. Обвинувачений підтримав клопотання захисника. Представник потерпілого заперечив проти клопотання захисника про призначення експертизи. Потерпіла ОСОБА_4 пдтримала думку представника потерпілого. Заслухавши сторони кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно п. 3 ч.2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.509 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).

Таким чином, сторона кримінального провадження під час судового розгляду звернулась з клопотанням для проведення експертизи щодо визначення психічного стану обвинуваченого, що відповідає вимогам статтей 242, 332, 509 КПК України.

За таких обставин клопотання захисника про призначення комісійної судово-психіатричної експертизи слід задовольнити.

У клопотанні про призначення експертизи захисник вказує на порушення вимог КПК України при проведенні судово-психіатричної експертизи № 208 від 30.12.2014 року. Однак відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Відтак питання допустимості доказу судово-психіатричної експертизи № 208 від 30.12.2014 року буде вирішуватись під час оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Окрім цього, в судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2.

Обвинувачений та захисник заперечили проти задоволення цього клопотання.

Потерпіла та представник потерпілої не заперечили щодо задоволення клопотання.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

За таких обставин, клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 242, 332, 350, 509 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк до двох місяців, дата закінчення дії запобіжного заходу 24 жовтня 2015 року.

Клопотання захисника про призначення психіатричної експертизи задовольнити.

Призначити психіатричну експертизу, проведення якої доручити Хмельницькій обласній психіатричній лікарні №1(с.Скаржинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область).

На вирішення психіатричної експертизи, поставити наступні питання щодо ОСОБА_2:

1) Чи страждав підсудний під час інкримінованих йому дій (діянь) будь- яким захворюванням, чи проявлявся в нього тимчасовий розлад психічної діяльності, внаслідок якого він не міг у той період усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то до якої категорії хворобливих станів належить даний психічний розлад хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, іншого хворобливого стану психіки?

3) Чи страждає підсудний у даний час психічною хворобою, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то коли почалася ця психічна хвороба?

4) Чи потребує підсудний застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

5) Чи має підсудний які-небудь психічні вади, через які не може самостійно реалізувати своє право на захист?

6) Чи дозволяє психічний стан підсудного проводити з ним слідчі та процесуальні дії?

7) Чи могли протиправні дії щодо ОСОБА_2 та нанесення йому тілесних ушкоджень спричинити стан сильного душевного хвилювання або інший емоційний стан подібний до стану простого, фізіологічного або паталогічного афектів?

8) Чи могло побачене ОСОБА_2 побиття його товариша ОСОБА_6 або інших його товаришів призвести його до стану сильного душевного хвилювання або іншого подібного емоційного стану?

9) Чи міг ОСОБА_2, враховуючи його психологічний стан, на момент інкримінованого злочину, створюючи опір нападнику, помилково переплутати особу, яка завдавала тілесних ушкоджень?

10)Чи знаходився підсудній у момент і інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту?

11) Чи знаходився підсудний в момент знаходження злочину в емоціональному стані (фрустрація розгубленість ), що суттєво міг вплинути на його свідомість та дії?

12) Чи є в підсудного ознаки і підвищуваного навіювання фантазування оговорювання псевдології зокрема щодо подій які стосуються 10. 11. 2014 року?

13) Чи міг підсудний, враховуючи індивідуально психологічні особливості останнього вчинити спротив подіям, які мали місце 10 11. 2014 року?

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Оприск З. Л.

Судді Мікула В.Є.

ОСОБА_1