Вирок № 48981549, 20.08.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.08.2015

Справа №320/7206/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«20» серпня 2015року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Колодіної Л.В.,

при секретарі Арифовій Л.А.,

за участю прокурора Лелеченко Р.Ю.,

за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості укладеної у кримінальному провадженні № 12015080140002659 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з неповною середньою освітою (2 класи), який не працює, не одружений, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1)28.03.2005 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

2)04.09.2007 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.І ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

3)25.12.2007 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.І ст. 263, ч.2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до З років 1 місяця позбавлення волі; постановою Перевальського районного суду Луганської області від 29.09.2009, на підставі ст. 81 КК України 07.10.2009 звільнений з Комісарівської ВК № 22 Луганської області умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 1 рік З місяці 26 днів;

4)23.12.2010 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.З ст.185, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України, до З років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 21.05.2013 з Каменської ВК № 101 Запорізької області по відбуттю строку покарання;

5)18.10.2013 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 395 КК України до покарання у вигляді З місяців арешту;

6)11.04.2014 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 70 Ч.4 КК України, за сукупністю злочинів частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.10.2013, та призначено остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі; 18.06.2014 ухвалою Апеляційного суду Запорізької області, на підставі ст. 2 Закону України Про амністію, звільнений від відбуття покарання, призначеного Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 11.04.2014;

7)22.12.2014 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі; на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком 1 рік,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2015 року, в денний час, знаходячись у лісосмузі, розташованої в с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого придбав корпус ручної осколкової гранати ф-1 промислового виготовлення, який згідно із висновком експерта №191/79вр від 23.06.2015, містить в собі заряд вибухової речовини бризантної дії - тринітротолуол (тротил), вагою 50-56 грам, який носив по території с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області та зберігав до 15 години 30 хвилин 04 червня 2015 року, коли працівниками міліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу ЗП №018523 про адміністративне правопорушення, передбаченого Ч.2 ст.175-1 КУпАП, в ході огляду його особистих речей по вулиці Шевченко в с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області було виявлено та вилучено вищевказаний корпус ручної осколкової гранати із вибуховою речовиною, який ОСОБА_2 придбав, носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

Вказані дії обвинуваченого на досудовому слідстві кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання та придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

17 серпня 2015 року між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадження № 12015080140002659, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор Лелеченко Р.Ю. та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 263 КК України,істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 22.12.2014 року, із застосуванням ч.1 ст.72 КК України за правилами складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленістаттею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно дост. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідност. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст. 263 КК України, який згідност. 12 КК України є тяжким злочином.

При цьому судом з'ясовано, що підозрюваний цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 і призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст.314,373,374,475 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 17 серпня 2015 року про визнання винуватості між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263 КК України.

Призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання:

-за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 22.12.2014 року, із застосуванням ч.1 ст.72 КК України за правилами складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 01 липня 2015 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишити у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні на користь держави (рахунок № 311161157000009, одержувач - УК у Шевченковському р-ні м. Запоріжжя, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, у ГУДКСУ у Запорізькій області):

-в сумі 1 228 /одна тисяча двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової хіміко-вибухотехнічної експертизи № 191/79вр від 23.06.2015 року.

Речові докази:

-корпус бойової ручної оборонної осколової гранати Ф-1, який згідно висновку експерта № 191/79вр від 23.06.2015 року містить в собі заряд вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (торил) вагою 50-56 г. та який придатний для здійснення вибуху при наявності засобу ініціювання вибуху або утворення необхідних для цього умов;

-корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати РГО, який не містить заряду вибухової речовини та для здійснення вибуху не придатний, які зберігаються відповідно до квитанції № 207-41/4119 від 25.06.2015 року в камері схову Мелітопольського МВ ГУВС України в Запорізькій області знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК України, до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: Л.В.Колодіна