Ухвала суду № 48979549, 21.08.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1775/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

при секретарі: Дашковській С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Центральна районна аптека №4 про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 оскаржила в апеляційному порядку заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14.05.2015 року, яким її позов задоволено частково. Стягнуто на її користь з КП ЦРА №4 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 7000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі просить винести нове рішення, яким задовольнити її вимоги в повному обсязі, а саме стягнути на її користь 25 000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування скарги посилається на те, що судом занижено розмір моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду першої інстанції ніким в апеляційному порядку не оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині вирішення судом вимоги про стягнення моральної шкоди, то колегія суддів, відповідно до приписів ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Як встановлено судом першої інстанції наказом №3 від 05.01.2015 року звільнено ОСОБА_2 з роботи.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05.03.2015 року поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді завідуючої аптечним пунктом №1 КП ЦРА №4 при міській поліклініці в м.Мукачево.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення ОСОБА_2 було фактично поновлено на роботі шляхом видачі відповідного наказу.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі відповідними змінами) роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Колегія суддів погоджується з визначеним судом розміром моральної шкоди в сумі 7000 грн., оскільки таки відповідає принципу добросовісності, розумності та справедливості. Зокрема судом враховано, що позивачку було незаконно звільнено з роботи внаслідок чого така протягом більше чотирьох місяців (станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення) була без роботи.

Всі інші обставини, вказані в апеляційній скарзі, а саме, що позивачка щоденно буває в слідчому відділу, прокураті та судах, витратила значні кошти на консультації адвокатів, оформлення документів, проїзд у транспорті, що частину її коштів Немеш викрала, а борги підприємства не повертає, внаслідок чого вона змушена брати кредит - не підтверджені жодними доказами, а відтак не беруться до уваги.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для збільшення розміру моральної шкоди, а тому відповідно до приписів ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, після чого протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції

Суддя-доповідач

Судді