Рішення № 48971046, 25.08.2015, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/706/2015

ЄУН 229/1524/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 серпня 2015 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Пантелєєвої Є.О.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій вказала, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 02 липня 2005 року. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З жовтня 2014 сторони однією сім'єю не мешкають. Між подружжям склалися різні погляди на сімейне життя та виховання дітей, внаслідок чого між ними буди втрачені почуття один до одного. Позивач вважає, що сімейні відносини припинені назавжди, їх поновлення і збереження не можливе. Просить розірвати шлюб з відповідачем, а також примусити відповідача знятися з реєстраційного обліку за квартирі адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що відповідач більше півроку не мешкає за місцем реєстрації, а ця квартира належить позивачу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, пояснила, що з відповідачем вони не мешкають разом з жовтня 2014 року, сімейних відносин не підтримують, спільним побутом та веденням господарства не пов'язані. За цей час відповідач не проявив ніякої зацікавленості у поновленні стосунків та збереженні родини, з дітьми він бачиться вкрай рідко, не проявляє інтересу до їх життя, виховання. ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб з відповідачем та зняти його з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй та її сестрі, оскільки відповідач там не мешкає, не бере участі в утриманні цієї квартири.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовими повістками. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі від нього не надійшло.

Суд, отримавши згоду позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши докази по справі, встановив наступне.

02 липня 2005 року сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції Донецької області зареєстрували шлюб, актовий запис № 158.

Сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони припинили спільне проживання з жовтня 2014 року, спільним побутом та господарством не пов'язані.

Суд вважає, що шлюб між подружжям ОСОБА_1 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе. Сторони проживають окремо один від одного і фактично сімейних відносин між ними не має. Поновляти сімейні стосунки вони не бажають.

Суд встановив, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 28 квітня 2005 року.

У квартирі зареєстровані позивач, відповідач та їх діти.

Відповідно до акту обстеження квартири від 02 липня 2015 року відповідач ОСОБА_2 в зазначеній квартирі не проживає з жовтня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України). Таку правову позицію висловив Верховний суд України в ухвалі №6-57цс11 від 16 січня 2012 року.

Позивач ОСОБА_1 у своєму позові просить примусити відповідача ОСОБА_2 знятися з реєстраційного обліку у квартирі за адресою АДРЕСА_1, але не ставить питання про визнання його таким, що втратив право користування зазначеним майном, або будь-яке інше, передбачене законодавством, у зв'язку з чим ця позовна вимога ОСОБА_1 є передчасною та не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

На час розгляду справи у суді та винесення рішення по справі відповідач ОСОБА_2 ще є членом сім'ї ОСОБА_1 - її чоловіком. У акті про обстеження квартири, наданому позивачем, зазначено, що ОСОБА_2 не мешкає у квартирі з жовтня 2014 року, тобто менше ніж один рік. Тому законних підстав для зобов'язання його знятися з реєстраційного обліку у цій квартирі немає, оскільки він не втратив право на користування цим житлом відповідно до статті 405 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 131, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 110- 112 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 02 липня 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №158, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, які мають неповнолітніх дітей, розірвати.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити до відділу реєстрації актів цивільного стану Дружківського управління юстиції Донецької області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому запису про шлюб.

В задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. О. Рагозіна