Ухвала суду № 48967418, 18.08.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 666/7972/14-ц Головуючий в 1 інстанції Полив'яний В.М.

Номер провадження: 22-ц/791/1403/15 Доповідач Орловська Н.В.

Категорія:45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року серпня місяця 18 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Орловської Н.В.

Суддів : Майданіка В.В.

Кутурланової О.В.

при секретарі : Павловській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Управління земельних відносин Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, Управління Держземагентства у м. Херсоні, про забезпечення права на набуття права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И Л А :

24.11.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи: Управління земельних відносин Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, Управління Держземагентства у м. Херсоні, про забезпечення права на набуття права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що рішенням Херсонської міської ради від 30.04.2014р. № 1385 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 592 кв.м., у АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_3 є користувачем суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 та протиправно на межі земельних ділянок звела огорожу стаціонарного типу із зміщенням по суміжній межі від точок А;Г від 0.6 до 1.4 м.

Оскільки остання не виконала вимогу прибрати частину паркану, зведеного поза межами відведеної їй земельної ділянки та відмовилась підписати акт узгодження меж із земельною ділянкою по АДРЕСА_1, управлінням Держземагентства у м. Херсоні надано негативний висновок та відмовлено у погодженні проекту землеустрою.

Просив зобов'язати ОСОБА_3 підписати акт погодження зовнішніх меж суміжних земельних ділянок від 04.06.2014р., перенести самовільно зведений паркан у відповідність до схеми прив'язки межових знаків, зобов'язати управління земельних ресурсів Департаменту містобудування забезпечити контроль та вжити заходи врегулювання спірного питання по користуванню земельною ділянкою між сторонами, Управління Держземагентства у м. Херсоні вжити заходи по погодженню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність по АДРЕСА_1 площею 592 кв.м. Стягнути з відповідачки на відшкодування майнової і моральної шкоди 5000 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 квітня 2015 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, згідно рішення Херсонської міської ради від 30.04.2014р. № 1385, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 592 кв.м. по АДРЕСА_1

Підставою для розробки землевпорядної документації згідно висновку, наданого управлінням Держземагентства у м. Херсоні від 25.09.2014р., є рішення Дніпровської районної ради в м. Херсоні від 15.09.1992р. № 244, згідно якого передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 592 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку. Цим же рішенням встановлено відвести земельну ділянку в натурі і виготовити державний акт на право приватної власності на землю. Розпочинати будівництво на виділеній земельній ділянці можна після одержання державного акту і отримання дозволу на будівництво в установленому порядку.(а.с.110-113).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України, зокрема для приватизації необхідним є встановлення та узгодження меж земельної ділянки та її розмірів.

За змістом ст. 198 цього Кодексу погодження меж земельної ділянки із суміжним землевласником необхідно при кадастровій зйомці, як комплексу робіт для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Звертаючись до суду із даним позовом до ОСОБА_3, порушення своїх прав на отримання у власність земельної ділянки на стадії погодження проекту із землеустрою, позивач пов'язував із тим фактом, що відповідачка не підписала акт погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 04.06.2014р. та акт прийомки передачі межових знаків від 04.06.2014р. та звела паркан частина якого розміщена поза межами наданої їй земельної ділянки.

При цьому позивач обрав спосіб захисту свого права шляхом покладання на відповідачку обов'язку підписати вказані акти та перенести самовільно встановлену нею капітальну огорожу.

Згідно висновку Управління Держземагентства у м. Херсоні від 25.09.2014р. проект землеустрою не погоджений через те, що проект не відповідає вимогам ст.50 Закону України «Про землеустрій», оскільки окрім відсутності підпису суміжного землекористувача ОСОБА_3 в акті погодження зовнішніх меж земельної ділянки, що є порушенням ст. 198 ЗК України (а.с.9,12,16) також відсутні документи, що підтверджують право власності на будівлі і споруди, розміщені на земельній ділянці, що відводиться ОСОБА_2

Цей висновок є чинним і не оскаржений у встановленому законодавством порядку.

Крім того, за процесуальним статусом у даній справі Управління Держземагентства у м. Херсоні визначено позивачем як третя особа, що не заявляє самостійних вимог, права якої встановлені ст. 35 ЦПК України.

У даній справі позивач не посилався на обставини щодо порушення його прав при здійсненні вказаною установою своїх обов'язків при погодженні проекту землеустрою і дії чи рішення останнього не оскаржував.

Таким чином не підлягає задоволенню вимога позивача у частині зобов'язання управління Держземагентства у м. Херсоні вжити заходи, необхідні для врегулювання спірного питання щодо погодження проекту землеустрою по відведенню позивачеві земельної ділянки.

Із заперечень відповідачки в ході розгляду справи вбачається, що паркан на межі її земельної ділянки встановлений як тимчасова споруда, можливо виходить за межі земельної ділянки, але прибрати його зайву частину не має технічної можливості через відсутність на цих ділянках комунікацій. При цьому не заперечує проти приватизації позивачем наданої йому земельної ділянки.

В ході розгляду справи позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо встановлення самовільної капітальної споруди поза межами земельної ділянки відповідачки та наявності у зв'язку із цим перешкод у погодженні документації із землеустрою для позивача.

Отже, право на приватизацію земельної ділянки без підпису відповідачки в акті про погодження меж може буди предметом судового захисту шляхом визнання погодженою межу земельної ділянки без підпису в акті у випадку, коли відсутність підпису була б єдиною перешкодою для приватизації земельної ділянки позивачем.

Проте, обраний ним спосіб захисту шляхом покладання на відповідачку обов'язку підписати акти від 04.06.2014р. та прибрати частину паркану, тоді як спір між сторонами щодо встановлення меж суміжної земельної ділянки відсутній, а відмова її від підпису в акті погодження меж не є єдиної підставою для негативного висновку Управління Держземагентства у м. Херсоні при погодженні проекту із землевідведення.

Крім того, обраний позивачем спосіб захисту не передбачений ст. 152 ЗК України та ст. 16 ЦК України.

Вимоги, заявлені позивачем щодо зобов'язання управління земельних відносин Департаменту містобудування і архітектури забезпечити контроль за нецільовим використанням ОСОБА_3 земельної ділянки та вжиття заходів в межах своєї компетенції щодо врегулювання спірного питання користування земельними ділянками між сторонами у справі, не підлягають задоволенню, оскільки питання щодо неналежного виконання функцій вказаної установи та порушення цим прав позивача останній у даній справі не порушував, а процесуальний статус третьої особи, визначений ст. 35 ЦПК України, не передбачає покладання обов'язків на таку особу поза межами предмета спору у даній справі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Оскільки справа розглянута з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстави для задоволення скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: