Ухвала суду № 48964648, 20.08.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/12470/14-к 20.08.2015

н\п 1-в/490/153/2015

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/12470/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Голубкіна О.І.,

при секретарі Богославець Я.С.,

прокурора Ткачової Л.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

заявника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 та клопотання ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

11.06.2015 року до Центрального районного суду м. Миколаєва звернувся засуджений ОСОБА_3 з клопотанням про зняття арешту з майна.

15.06.2015 року до Центрального районного суду м. Миколаєва звернулась ОСОБА_2 з клопотанням про зняття арешту з нерухомого майна.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.02.2015 р. ОСОБА_3 засуджено за п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.1, 7 ч.2 ст.115, ч.1 ст.186, ст.348, ч.1 ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі. Крім того, вироком суду було ухвалено про стягнення з ОСОБА_3 процесуальних витрат на користь Миколаївської обласної лікарні 200,85 грн., на користь Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру 8860,61 грн., на користь НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області 12580,16 грн., на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 5000 грн., та на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5050 грн. та моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18.05.2015 р. вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.02.2015 року відносно ОСОБА_3 в частині кваліфікації дій за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_5 - скасовано, постановлено вирок, яким визнано винним ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115, ст.348 КК України та призначено покарання: за ст.348 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі; за ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі.

Цей же вирок відносно ОСОБА_3 в частині призначеного йому покарання за ч.2 ст.15 п.п.1, 7 ч.2 ст.115 КК України - змінено, та пом'якшено покарання до 10 років позбавлення волі. Також засуджено ОСОБА_3 за п.7 ч.2 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі, за ч.1 ст.186 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі. В іншій частині вирок суду залишено без змін.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 підтримала своє клопотання в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання конвоєм не доставлений, згідно матеріалів кримінального провадження був етапований до Житомирської установи виконання покарань №8 для відбуття призначеного йому покарання.

Потерпіла ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заявлених клопотань та суду пояснила, що на даний час вона звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з цивільним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування завданої їй шкоди у зв'язку з тим, що вона продовжує проходити курс лікування внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від протиправних дій ОСОБА_3

Вислухав думку прокурора, який вважав дані клопотання такими, що підлягають задоволенню, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає можливим задовольнити дані клопотання виходячи з наступного.

Згідно п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку визначений ст.539 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку розглядається суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2014 року в забезпечення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який перебуває у власності ОСОБА_3, шляхом заборони останньому відчужувати вказане майно до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.04.2015 року в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_2. Дане рішення набрало законної сили 06.05.2015 року.

Згідно наданих заявником копій квитанцій встановлено, що: квитанцією №31737135 від 27.02.2015 р. були перераховані грошові кошти в сумі 12580,16 грн. на користь НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області за проведення експертиз; квитанціями № 31728192 від 27.02.2015 р. та № 30357095 від 12.11.2014 р. перераховані грошові кошти в загальній сумі 8860,61 грн. на користь Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру; квитанцією № 30356996 від 12.11.2014 р. перераховані грошові кошти в сумі 200,85 грн. на користь Миколаївської обласної лікарні; фіскальними чеками від 12.11.2014 р., 16.12.2014 р., 13.01.2015 р. та 27.02.2015 р. перераховані грошові кошти на загальну суму 25050 грн. на користь потерпілої ОСОБА_1; фіскальними чеками від 12.11.2014 р., 16.12.2014 р., 13.01.2015 р. та 06.02.2015 р. перераховані грошові кошти на загальну суму 5000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_4

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що дійсно за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.02.2015 року їй в повному обсязі було відшкодовано матеріальну та моральну шкоду.

Враховуючи те, що станом на сьогоднішній день по даному кримінальному провадженню були сплачені всі судові витрати та повністю відшкодовано матеріальну і моральну шкоду потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що клопотання заявника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 про скасування арешту з майна підлягають задоволенню.

Керуючись ст.537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Об'єднати клопотання засудженого ОСОБА_3 про зняття арешту з майна від 08.06.2015 р. за №490/12470/14-к та клопотання ОСОБА_2 про зняття арешту з майна від 15.06.2015 р. за №490/12470/14-к в одне провадження і присвоїти їм номер - 490/12470/14-к.

Клопотання засудженого ОСОБА_3 та клопотання ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває у власності ОСОБА_3, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2014 року.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області протягом семи днів з дня її винесення.

Головуючий суддя О.І. Голубкін